Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №158/2890/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Суд: Ківерцівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №158/2890/26

Суддя: Корецька В. В.

Справа № 158/2890/26

Провадження № 3/0158/622/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Ківерці

Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Корецька В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

До Ківерцівського районного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, які об`єднано в одне провадження.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №572888, 27.06.2026 року о 23 год. 37 хв. у с. Озеро, по вул. Набережна, Луцького району Волинської області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Opel Astra» д.н.з. « НОМЕР_1 » не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, відволікся від керування, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме ланцюг, яким було огорожено територію пляжу, в результаті чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №572875, 27.06.2026 року о 23 год. 37 хв. у с. Озеро, по вул. Набережна, Луцького району Волинської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel Astra» д.н.з. « НОМЕР_1 » з явними ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей) та від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав та зазначив, що 28.06.2026 року він разом із друзями приїхали на рибалку з ночівлею у с. Озеро, Луцького району Волинської області. Близько 18 год. пішли до магазину придбати харчі та алкогольні напої, після чого відпочивали. В подальшому у них виник конфлікт з іншими відпочиваючими через голосно увімкнену російськомовну музику. Через деякий проміжок часу, приїхали працівники поліції, які склали відносно нього протоколи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому на жодні пояснення того, що він не вчиняв ДТП та не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не реагували.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мозольська О.М. у судовому засіданні підтримала покази свого підзахисного та просила провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 показав суду, що 28.06.2026 року вони разом із напарником, близько 23 год. 30 хв. виїхали на виклик у с. Озеро, Луцького району Волинської області. Прибувши на виклик побачили ОСОБА_1 з товаришом біля облаштованого столика, де останні вживали спиртні напої. Також зазначив, що безпосередньо не бачив та не зупиняв ОСОБА_1 за керуванням транспортного засобу, цю інформацію було надано іншими відпочиваючими. Внаслідок чого на останнього було складено протокол за ст. 124 КУпАП, оскільки зі слів свідків ОСОБА_1 паркуючись наїхав на ланцюг. Крім того останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, від чого останній відмовився, що стало причиною складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен зокрема, підтвердили покази ОСОБА_1 та зазначили, що дійсно 28.06.2026 року вони разом із ОСОБА_1 приїхали близько 18 год. на рибалку з ночівлею у с. Озеро, Луцького району Волинської області. Пізніше пішли до магазину придбати харчі та алкогольні напої, після чого відпочивали, ловили рибу та вживали спиртні напої. Свідок ОСОБА_4 вказав, що він дружину та дітей перевіз на інше місце для купання власним автомобілем та прийшов до друзів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відпочивати. В ході відпочинку, у них виник конфлікт з іншими відпочиваючими через голосно увімкнену ними російськомовну музику. В подальшому, приїхали працівники поліції, які склали відносно ОСОБА_5 протоколи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому автомобіль жодних механічних пошкоджень не отримав та ОСОБА_1 не керував ТЗ у стані алкогольного сп`яніння.

Заслухавши пояснення учасників справи, кожного зокрема, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" №14 від 23.12.2005 постановлено звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності.

У пункті 7 цієї постанови роз`яснено, що у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з врахуванням недотримання вимог п. 2.3. б, ПДР України.

Таким чином, завданням суду є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між порушенням ОСОБА_1 п. 2.3. б, ПДР України, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, та пошкодженням транспортного засобу, іншого майна.

В пунктах 2.3 б Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Тобто, п. 2.3 б ПДР містить інформаційний характер, який не може бути застосований самостійно до притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Отже, умовою настання відповідальності є «пошкодження транспортних засобів», тобто порушення має бути настільки суттєвим, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох транспортних засобів або іншого майна третіх осіб.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається із досліджений у судовому засіданні матеріалів справи, транспортний засіб марки «Opel Astra» д.н.з. « НОМЕР_1 » в зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час та місці жодних механічних ушкоджень не отримав, шкоду іншому майні не завдав.

Отже, з враховуючи вищевикладене, суддя дійшла висновку, що в даному випадку відсутня така обов`язкова ознака складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, як матеріальна шкода, тобто пошкодження як мінімум двох транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя зазначає наступне.

Так, частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах; об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається у керуванні транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння; суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

З вищевикладеного слідує, що суб`єктом вчинення адміністративно правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є особа, яка керує транспортним засобом, тобто на момент його вчинення перебуває в активному стані та вчиняє дії спрямовані на рух автомобіля.

Водночас, у матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Відеозапис з боді-камер працівників поліції, наданий суду, не містить факту керування останнім транспортним засобом та починається з моменту приїзду працівників поліції на виклик, де ОСОБА_1 не перебуває у транспортному засобі, відповідно не керує ним.

При цьому слід також звернути увагу на те, що відео може бути доказом лише, якщо воно чітко відображає момент вчинення правопорушення, а не процедуру оформлення постанови, про що зазначає Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 року.

Частиною 1 статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Справа «Karelin v. Russia» від 20 вересня 2016 року). Оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із загальних принципів достатності, належності та допустимості доказів, суд дійшов висновку, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведено, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 280, 283, 285 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua