Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №380/5772/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/5772/24 пров. № А/857/4168/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Обрізка І.М.,

суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року, прийняте суддею Качур Р.П. у місті Львові у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АДС ГРУП УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ТОВ «АДС ГРУП УКРАЇНА» (надалі – ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі – ГУ ДПС у Львівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (надалі – ДПС України, відповідач 2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Львівській області № 10473159/40216346 від 30.01.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкову накладну (ПН) № 110 від 07.12.2023 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 позов задоволено.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що відсутність у квитанції № 9355234307 від 28.12.2023 конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Крім цього, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, то реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, то суд з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 2000,00 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що зміст господарської операції, у зв`язку з виконанням якої відбувається реєстрація ПН, податковому органу невідомий. Тобто сам платник податку має визначити які первинні документи необхідно надати податковому органу на підтвердження реальності господарської операції. У квитанціях чітко визначено критерій, передбачений п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, за яким здійснено моніторинг податкових накладних та зупинено їх реєстрацію.

Щодо конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що зупинення реєстрації податкової накладної відбувається в автоматичному режимі за наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Вважає, що на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Прядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної

Апелянт також не погоджується із стягненням на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в рамках здійснення господарської діяльності з виробництва та реалізації власної продукції ТОВ (далі - Позивач) та ТОВ «Харківський завод профілегибочного обладнання» (код ЄДРПОУ 37997589) домовились про постачання товару та уклали договір в спрощений спосіб, відповідно до умов якого Продавець (Позивач) зобов`язувався одноразово поставити Покупцеві ТОВ «Харківський завод профілегибочного обладнання» систему дверей до шафи купе стандарт № 3, 1 шт., та систему дверей до шафи купе стандарт № 2, 1 шт., (далі Товар), а Покупець ТОВ «Харківський завод профілегибочного обладнання» взяло на себе зобов`язання прийняти і оплатити Товар.

Як стверджує позивач, домовленості сторін щодо поставки Товару (найменування, кількості, вартості, строку поставки) були досягнуті в листуванні через месенджери та підтверджені документами рахунком на оплату, платіжною інструкцією, видатковою накладною.

Відповідно до домовленостей сторін, оплата товару здійснюється покупцем на умовах попередньої оплати шляхом оплати коштів на поточний рахунок позивача.

Позивач, на виконання умов домовленості сторін 06 грудня 2023 виставив рахунок на суму 8734,39 грн (в тому числі ПДВ 1455,73 грн).

На банківський рахунок позивача 07 грудня 2023 надійшла оплата за товар від ТОВ «Харківський завод профілегибочного обладнання» на загальну суму 8734,39 грн (в тому числі ПДВ 1455,73 грн), що підтверджується копією платіжної інструкції № 1020 від 07 грудня 2023 з призначенням платежу «сплата за систему дверей до шафи» по рах. № 340 вiд 06.12.2023 у т.ч. ПДВ 20% - 1455,73 грн.

Товар відвантажено покупцю 14.12.2023 відповідно до видаткової накладної № 2939 від 14 грудня 2023.

У зв`язку з надходженням авансового платежу позивачем відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу (ПК) України складено ПН № 110 від 07.12.2023 на суму 8734,39 грн у т.ч. ПДВ 1455,73 грн, яку направлено на реєстрацію. Проте реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена на підставі того, що обсяг постачання товару/послуги 9403, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»=6.2716%, «Рпоточ»=205426.49. Запропоновано надати пояснення та копії документів. Вказані обставини підтверджуються квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН № 9355234307 від 28.12.2023.

За результатами отриманої квитанції позивачем направлено пояснення щодо реальності здійснення господарської операції по податковій накладній реєстрація якої була зупинена № 2 від 25.01.2024, до якого долучено 11 додаток, зокрема: ОСВ по рах. 10, 20 ООП Автомобіль 1, 20 ООП Автомобіль 2, 20 ОПП Київ виробниче приміщення, видаткову накладну № 2939 14.12.2023, договір оренди виробничого приміщень Київ, платіжну інструкції № 1020 від 07.12.2023, податкову накладну № 110 від 07.12.2023, пояснення ТОВ «АДС ГРУП УКРАЇНА» від 25.01.2024, рахунок № 2963 від 06.12.2023, квитанцію від 28.12.2023 про зупинення реєстрації ПН № 110.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 30.01.2024 за № 10473159/40216346 відмовлено у реєстрації ПН № 110 від 07.12.2023 з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. У вказаному рішенні додатково вказано: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг.

Не погодившись із таким рішенням Комісії, позивачем подано скаргу на зазначене рішення, за результатами розгляду якого прийнято рішення № 8053/40216346/2 від 12.02.2024, яким скаргу ТОВ залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, яким затверджено «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Колегія суддів зазначає, що з 08.03.2023 оновлено порядок прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме: наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 за №19 внесено зміни до «Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520. Так, зокрема, запроваджено зміни щодо подання та розгляду пояснень та копій документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Цей наказ опубліковано 21.02.2023 та набрав чинності через 15 днів з дня його офіційного опублікування, тобто з 8 березня 2023.

Зазначеними змінами пункт 9 викладено у такій редакції:

« Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку».

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 №557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 №261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Також, пункт 10 викладено у такій редакції:

«Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства».

Таким чином, як свідчить зміст запроваджених змін щодо порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку отримав право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Податковим органом запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що позивач щодо спірної податкової накладної надавав контролюючому органу документи: ОСВ по рах. 10, 20 ООП Автомобіль 1, 20 ООП Автомобіль 2, 20 ОПП Київ виробниче приміщення, видаткову накладну № 2939 14.12.2023, договір оренди виробничого приміщень Київ, платіжну інструкції № 1020 від 07.12.2023, податкову накладну № 110 від 07.12.2023, пояснення ТОВ «АДС ГРУП УКРАЇНА» від 25.01.2024, рахунок № 2963 від 06.12.2023, квитанцію від 28.12.2023 про зупинення реєстрації податкової накладної № 110.

Проте надані платником податків документи контролюючий орган не взяв до уваги та оскаржуваним рішенням відмовив позивачу у реєстрації ПН у ЄРПН.

При цьому, як свідчить зміст указаного рішення, підставою для його прийняття слугувало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг.

Апеляційний суд вважає, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентами та були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, сформованих за першою подією.

Однак, з огляду на те, що платник податків надав пояснення та копії документів, які підтверджують правомірність складення податкової накладної та наявність підстав для її реєстрації після зупинення їх реєстрації, колегія суддів приходить до висновку про те, що прийняте комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, на переконання суду, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, як таке, що протиправно обмежує право платника на реєстрацію цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у колегії суддів відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.

Як слідує із змісту оскаржуваних рішень, відповідачем не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а також не враховано надані платником податків пояснення.

Таким чином, правових підстав для винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не встановлено.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 у справі № 0940/1240/18, від 02 липня 2019 у справі № 140/2160/18.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не містить мотивувальної частини із зазначенням конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття, а лише містить загальну фразу про причину його прийняття. Також, контролюючим органом не надсилалася позивачу вимога про надання додаткових письмових пояснень.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1,201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України. У випадку зупинення реєстрації ПН та прийняття відповідною комісією рішення про відмову в реєстрації ПН така податкова накладна реєструється у день набрання чинності судовим рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З а таких обставин, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН датою її подання на реєстрацію.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що професійна правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правничої допомоги № 22022024 від 22.02.2024.

Відповідно до детального опису наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 22022024 від 22.02.2024, вартість правничої допомоги становить 6500,00 грн.

Згідно з платіжними інструкціями від 29.02.2024 № 6032, від 13.05.2024 № 6484 позивач сплатив адвокату 6500,00 грн.

Згідно частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Колегія суддів вважає, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Отже, наведеними вище правовими нормами встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд бере до уваги, що дана справа є не лише справою незначної складності, а й типовою справою.

Колегія суддів, враховуючи надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу та враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов до висновку про зменшення розміру заявлених витрат з 6500 грн до 2000 грн.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 380/5772 /24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

М.А. Пліш