Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №140/8805/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/8805/24 пров. № А/857/3357/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, прийняте суддею Каленюк Ж.В. у місті Луцьку, у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу,-

встановив:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 травня 2023 №150-од про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку офіцерів запасу;

- визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо зміни ОСОБА_2 статусу - з особи, яка виключена з військового обліку, на статус військовозобов`язаного (шляхом внесення ОСОБА_1 до військового обліку офіцерів запасу) та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 з військового обліку офіцерів запасу та внести відомості до наявних електронних реєстрів про виключення з військового обліку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що підставою для виключення офіцерів запасу з військового обліку як непридатних до військової служби у воєнний час є саме рішення (постанова) ВЛК, оформлене свідоцтвом про хворобу, яке підлягає затвердженню ВЛК регіону.

Натомість ОСОБА_1 за наслідками медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав довідку від 27 червня 2022 №1/31, за змістом якої позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відновлення позивача на військовому обліку було здійснено у зв`язку із реалізацією наказу відповідача від 18.05.2023 №150-од саме з метою усунення виявлених у ході службового розслідування порушень - безпідставного виключення офіцерів запасу з військового обліку з огляду на відсутність свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що вказане судове рішення прийняте із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, 27.06.2022 старший лейтенант ОСОБА_1 пройшов медичний огляд та рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.06.20222 №1/31 на підставі статей 40а, 39б, 23в, 45г, графи ІІ Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог до стану здоров`я наказу МО України від 14.08.2008 № 402 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відомості про виключення позивача з військового обліку внесено до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних, що свідчить проставлена в графі № 20 військового квитка серії НОМЕР_1 .

Таким чином, слід критично розцінювати дії відповідача в частині роз`яснення неналежності затвердження рішення ВЛК про визнання непридатним до військової служби ОСОБА_1 , позаяк за даними військового квитка позивач виключений з військового обліку ще 27.08.2022 за станом здоров`я на підставі ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 .

А тому відсутній за таких підстав механізм поновлення на військовому обліку позивача і нівелювання висновку ВЛК в 2022.

Звертає увагу на те, що внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних інформації про виключення позивача з військового обліку відбулось правомірно та у відповідності до вищенаведених норм законодавства. Наведений висновок підсилюється тим, що внесення відомостей відбувалось на підставі чинної Довідки ВЛК від 31.05.2022.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою задовольнити позов.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд у повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 ; має військове звання «лейтенант», присвоєне наказом Міністерства оборони України від 19 травня 1992 №1548; зарахований в запас 1 розряду, про що видно з військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 16 жовтня 1992 (а.с.7 зворот-8).

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27 червня 2022 №1/31 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.8 зворот). Відповідний запис про виключення з військового обліку внесено до військового квитка НОМЕР_1 .

10 липня 2024 позивач засобами поштового зв`язку направив ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про поновлення облікових даних та внесення відомостей особи, яка знята з військового обліку з виключенням з військового обліку, до системи «Оберіг» (а.с.9-10).

Листом від 23 липня 2024 (а.с.10 зворот) ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив ОСОБА_1 про поновлення його на військовому обліку наказом від 18 травня 2023 за №150-од, так як позивач в порушення пункту 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 був виключений з військового обліку на підставі довідки, а не на підставі свідоцтва про хворобу. Одночасно запропоновано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення ступеня придатності до військової служби.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов`язаними (частина дев`ята статті 1 Закону №2232-XII).

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних (пункт 6 Порядку №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) установлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру

Виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, зокрема, щодо керівництва військовим обліком військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, здійснення контролю за його станом покладено на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки згідно із Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 23.02.2022 №154.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно з пунктом 1.1 глави 2 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з пунктом 22.5, підпунктом «б» пункту 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 свідоцтво про хворобу у воєнний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

З наведеного слідує, що підставою для виключення офіцерів запасу з військового обліку як непридатних до військової служби у воєнний час є саме рішення (постанова) ВЛК, оформлене свідоцтвом про хворобу, яке підлягає затвердженню ВЛК регіону.

ОСОБА_1 за наслідками медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав довідку від 27 червня 2022 №1/31, за змістом якої позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Скаржник, обґрунтовуючи протиправність бездіяльності відповідача вважає, що довідка ВЛК є підставою для внесення змін до Реєстру в частині виключення його з військового обліку, а неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Разом з тим, виходячи з вимог пунктів 22.4-22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402 підставою для виключення з військового обліку за станом здоров`я офіцерів запасу є оформлення свідоцтв про хворобу з наступним їх направленням на затвердження до ВЛК регіону для встановлення остаточного рішення.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки позивач як офіцер запасу не отримав свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, що є підставою для виключення з військового обліку, то відповідач, розглянувши його заяву, правомірно відмовив у її задоволенні.

Посилання позивача на те, що довідка від 27 червня 2022 №1/31 є чинною, не спростовує цих висновків суду, оскільки така довідка за приписами чинного законодавства не є належною підставою для виключення з військового обліку офіцера запасу у воєнний час та не створює юридичних наслідків, зокрема, у розрізі наявності підстав для актуалізації даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Наявність у позивача довідки ВЛК не спростовує вказаних висновків суду, оскільки така довідка за приписами чинного законодавства не є належною підставою для виключення з військового обліку офіцера запасу у воєнний час та не створює юридичних наслідків, зокрема, в частині наявності підстав для актуалізації даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Скаржником в апеляційній скарзі жодним чином не спростовано вищевказаних висновків суду першої інстанції, не зазначено конкретних правових норм, на підставі яких відповідач повинен вчинити дії щодо внесення даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі №140/8805/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

М.А. Пліш