Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №560/9802/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №560/9802/24

Суддя: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9802/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

09 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вектор-А" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Вектор-А" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Вектор-А» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 №0139560409.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначає про неправомірність застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з огляду на дію пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій у період дії карантину.

Також апелянт вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, якими на період дії воєнного стану збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних та зменшено розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено камеральну перевірку ПП «Вектор-А» з питань дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень, травень, червень, серпень, листопад, грудень 2022 року, січень, лютий, квітень, червень та листопад 2023 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.04.2024 №9962/22-01-04-09/32995105, яким встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

На підставі зазначеного акта Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 №0139560409, яким до позивача застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 665 556,26 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із наявності у контролюючого органу правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з кінцевим висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порушення встановлених ПК України граничних строків реєстрації податкових накладних є підставою для застосування до платника податку передбаченої цим Кодексом фінансової відповідальності.

Пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України було передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, штрафні санкції, за визначеними законом винятками, не застосовуються.

Разом із тим Законом України від 12.05.2022 №2260-IX, який набрав чинності 27.05.2022, змінено правове регулювання відповідальності платників податків у період дії воєнного стану.

Зокрема, відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом з урахуванням передбачених законом обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому законодавцем прямо встановлено, що вимоги законодавства щодо мораторію на застосування штрафних санкцій на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину не застосовуються.

Таким чином, починаючи з 27.05.2022, положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо карантинного мораторію не є підставою для звільнення платника податків від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних у правовідносинах, врегульованих пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду, зокрема правовій позиції Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.

Водночас законодавцем було врегульовано питання виконання податкових обов`язків, строки виконання яких припали на початковий період воєнного стану.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники податків, які мали можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільнялися від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадала на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022.

Отже, законодавець установив спеціальний перехідний механізм, який надав платникам податків додатковий строк для виконання відповідного обов`язку без застосування фінансової відповідальності.

У справі, що розглядається, податкові накладні, складені у відповідному періоді, були зареєстровані позивачем із порушенням передбачених законодавством строків, а доказів наявності передбачених ПК України підстав для звільнення позивача від відповідальності матеріали справи не містять.

Колегія суддів також ураховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.02.2024 у справі №380/7070/23.

Разом із тим обставини зазначеної справи не є тотожними обставинам цього спору. У справі №380/7070/23 Верховний Суд оцінював правову визначеність притягнення платника до відповідальності щодо податкових накладних, складених до введення воєнного стану, в умовах зміни норматвного регулювання.

Натомість у справі, що переглядається, спір охоплює податкові накладні, складені переважно вже в період дії воєнного стану, а щодо податкових накладних, складених у лютому-травні 2022 року, законодавцем був установлений спеціальний строк для їх реєстрації без застосування відповідальності.

Отже, наведений висновок Верховного Суду не свідчить про наявність безумовних підстав для звільнення ПП «Вектор-А» від відповідальності.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України колегія суддів зазначає наступне.

Законом України від 12.01.2023 №2876-IX, який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX ПК України доповнено пунктами 89 та 90.

Пунктом 89 на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, встановлено збільшені граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Пунктом 90 встановлено спеціальні зменшені розміри штрафів за порушення граничних строків, передбачених пунктом 89.

Отже, положення пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України перебувають у системному взаємозв`язку: встановлений пунктом 90 спеціальний розмір відповідальності застосовується саме за порушення строків реєстрації, визначених пунктом 89.

Закон №2876-IX не містить положень, які надавали б зазначеним нормам зворотну дію в часі щодо правопорушень, які були завершені до набрання ним чинності.

Тому положення пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України не можуть бути застосовані окремо від пункту 89 цього підрозділу лише з тієї підстави, що на дату прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення вони передбачали менший розмір штрафних санкцій.

Саме такий висновок сформульовано Судовою палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.

Верховний Суд указав, що приписи пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України формують єдиний спеціальний правовий режим щодо строків реєстрації податкових накладних та відповідальності за їх порушення, а тому встановлені пунктом 90 зменшені розміри штрафів не можуть поширюватися на правопорушення, завершені до набрання чинності Законом №2876-IX. Судова палата при цьому не знайшла підстав для відступу від раніше сформованих Верховним Судом висновків, зокрема у справах №280/4484/23, №160/10740/23, №160/13661/23 та №120/6331/23.

Таким чином, до податкових накладних, щодо яких правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації було завершено до 08.02.2023, положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України не застосовуються.

Водночас до податкових накладних, граничний строк реєстрації яких станом на 08.02.2023 не настав, а також до податкових накладних, складених після набрання чинності Законом №2876-IX, підлягає застосуванню спеціальний правовий режим, установлений пунктами 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

З огляду на це колегія суддів не погоджується з таким розумінням мотивів рішення суду першої інстанції, за якого положення пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України могли б бути застосовані без урахування зазначеного темпорального розмежування до всіх без винятку податкових накладних, охоплених перевіркою.

Разом з тим таке формулювання мотивувальної частини рішення суду першої інстанції саме по собі не свідчить про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Як убачається з матеріалів справи та акта камеральної перевірки від 18.04.2024 №9962/22-01-04-09/32995105, контролюючим органом при встановленні порушень ураховано як положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, так і спеціальне регулювання, передбачене пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, залежно від періоду складання та граничного строку реєстрації відповідних податкових накладних.

Таким чином, саме по собі існування у спірному періоді двох нормативних режимів відповідальності не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, якщо контролюючим органом відповідний режим визначено залежно від дати виникнення та припинення конкретного порушення.

Доводи апелянта щодо застосування пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України також не спростовують правомірності оскарженого рішення.

Зазначена норма передбачає застосування штрафних санкцій у розмірах, установлених законом, чинним на день прийняття рішення щодо їх застосування.

Однак положення пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України не є лише нормою, яка зменшила розмір санкції за те саме порушення, оскільки вона встановлює відповідальність саме за порушення спеціальних строків, визначених пунктом 89 цього підрозділу.

Відтак пункт 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України не створює підстав для застосування штрафних ставок пункту 90 до правопорушень, які були завершені до набрання чинності Законом №2876-IX і відповідальність за які визначається пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на принцип презумпції правомірності рішень платника податку, закріплений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пунктом 56.21 статті 56 ПК України.

Застосування цього принципу передбачає існування неоднозначного або множинного трактування прав та обов`язків платника податків унаслідок суперечності норм податкового законодавства.

Натомість системне застосування положень пункту 120-1.1 статті 120-1, пункту 201.10 статті 201, пунктів 89, 90 підрозділу 2 та пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України дає можливість визначити відповідний правовий режим залежно від моменту виникнення та припинення конкретного порушення.

Аналогічний підхід щодо співвідношення зазначених положень ПК України підтриманий Судовою палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.02.2025 у справі №200/4768/23.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановленого контролюючим органом факту порушення позивачем установлених ПК України строків реєстрації податкових накладних та не підтверджують наявності передбачених законом підстав для звільнення ПП «Вектор-А» від фінансової відповідальності.

Водночас окремі неточності мотивування суду першої інстанції щодо нормативного режиму, який підлягає застосуванню до податкових накладних залежно від моменту їх складання та закінчення строку реєстрації, не вплинули на правильність вирішення спору по суті.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.05.2024 №0139560409, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для скасування оскарженого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вектор-А" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua