Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №127/3771/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/3771/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гуменюк К.П.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

09 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шемчук Ю.А.,

представника позивача: Кучерявої І.П.,

представника відповідача: Бахур В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови №004305 від 06.01.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132-1 КУпАП та закрити провадження у справі.

29 червня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області прийняв рішення про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечила, посилаючись на її необгрунтованість та безпідставність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до постанови начальника Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Руслана Гурняка від 06 січня 2026 року №004305 24.11.2025 о 10 год 20 хв водій ОСОБА_2 в місті Вінниця по вул. Стрілецькій, 25 здійснив перевезення вантажу суміш 0-40 відповідно до ТТН №82094 від 24.11.2025 транспортним засобом марки SCANIA, р.н. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Іванівський кар`єр», водій відмовився від проходження габаритно-вагового контролю.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.132-1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн.

Непогоджуючись із вказаною постановою позивач оскаржив його до суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Так, ст. 1 КУпАП визначено, що основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 132-1 КУпАП ухилення або відмова від проходження габаритно-вагового контролю, а так само перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, розташування транспортних засобів на проїзній частині, вчинення правопорушень, передбачених частиною шостою статті 121 цього Кодексу, в зоні габаритно-вагового контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів.

Згідно ч. 19 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

При цьому, ч. 21 ст. 6 вказаного Закону визначено, що порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборони подальшого руху такого автомобільного транспортного засобу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 за №513.

Відповідно до пункту 4 Порядку ознаками порушення нормативів вагових або габаритних параметрів є:

1) завантаження транспортного засобу вище бортів кузова;

2) просідання вузлів підвіски транспортного засобу;

3) відсутність у водія транспортного засобу товарно-транспортної накладної чи відмова її пред`явити для перевірки.

Згідно з абзацом 1 п. 5 Порядку у разі виявлення ознак порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, визначених у пункті 4 цього Порядку, посадова особа приймає рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу за формою згідно з додатком 1 до найближчого місця зважування (стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю).

Згідно абзацу 2 п. 5 Порядку якщо на момент зупинки транспортного засобу найближче місце зважування у напрямку руху такого транспортного засобу не працює, транспортний засіб супроводжується до найближчого працюючого місця зважування на відстань не більше 50 кілометрів.

Також пунктом 6 Порядку визначено, що посадова особа у разі візуального виявлення у транспортному потоці транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, визначені у підпунктах 1 і 2 пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про зупинку такого транспортного засобу з дотриманням Правил дорожнього руху.

Згідно п. 7 Порядку зупинення посадовою особою транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, для здійснення габаритно-вагового контролю проводиться відповідно до вимог розділу 15 Правил дорожнього руху та Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за № 1567.

Так, порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 за №879.

Відповідно до п. 3 Порядку 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Так, із змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 24.11.2025 року водій ОСОБА_2 о 10 год. 20 хв. в м. Вінниця по пул. Стрілецька, 25 здійснював перевезення подільного вантажу відповідно до ТТН № 82094 від 24.11.2025 транспортним засобом Scania, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Іванівський кар`єр» та водій відмовився від проходження габаритно-вагового контролю.

Згідно товарно-транспортної накладної №82094 від 24.11.2025 (форма № 1-ТН) автомобіль Scania, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснює автомобільні перевезення (водій Довгалюк І.П.), автомобільний перевізник – Товариство з обмеженою відповідальністю «Іванівський кар`єр».

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівський кар`єр» (ТОВ «Іванівський кар`єр») є директор – Івановський Юрій Володимирович.

Відповідно ст. 279-5 КУпАП у разі, якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Згідно ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Разом з тим, згідно п. 6 Порядку 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Так, із матеріалів справи встановлено, що зупинка та подальше блокування руху автомобіля Scania, д.н.з. НОМЕР_1 , було здійснене 24.11.2025 о 10.20 год по вул. Стрілецька, 25 в м. Вінниці.

Згідно товарно-транспортної накладної №82094 від 24.11.2025, даний транспортний засіб перевозить вантаж «суміш 0-40», вагою 19,680 т.

При цьому, мотивуючи зупинення транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_2 , рішення про блокування автомобіля, та відповідно направлення для проходження габаритно-вагового контролю, відповідач посилається на ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, а саме завантаження транспортного засобу вище бортів кузова та просідання вузлів підвіски транспортного засобу.

Однак із фотознімків, а також наданого відеозапису ознак просідання вузлів підвіски транспортного засобу, а також завантаження транспортного засобу вище бортів кузова в даному випадку не вбачається.

Крім того, як зазначено в тексті постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 10.02.2026 у справі №127/39856/26 у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.188-57 КУпАП, «…суд вважає за доцільне зауважити, що у Рішенні наявне посилання на ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, а саме завантаження транспортного засобу вище бортів кузова та просідання вузлів підвіски транспортного засобу.

Наведені ознаки передбачені пунктом 4 Порядку. Однак, з наданих суду Фото випливає, що ознаки, які свідчать про завантаження транспортного засобу вище бортів кузова не відповідають дійсності».

Даною постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.188-57 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Зазначена постанова набрала законної сили 21.02.2026.

Крім того, відповідно до направлення на рейдову перевірку від 20.11.2025 останнє надане для проведення перевірки окремо визначених ділянок дороги на в`їздах та виїздах з міста, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, в місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Хмельницької, Чернівецької, Одеської області

При цьому, відомості ж, які б свідчили про належність території, розташованої по вул. Стрілецька, 25 в м. Вінниця до переліку, визначеного в Направленні відповідачем до матеріалів справи не надано.

Вказане свідчить про безпідставність зупинення зазначеного транспортного засобу співробітниками Державної служби України безпеки на транспорті та як наслідок – безпідставність вимоги проходження габаритно-вагового контролю.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідності за ч.1 ст.132-1 КУпАП та наявність підстав для скасування постанови начальника Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Руслана Гурняка № 004305 від 06 січня 2026 року.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.