Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №560/14774/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14774/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

08 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення штрафу.

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, оскільки рішення суду у справі № 560/17142/24 було виконано Пенсійним фондом у частині проведення перерахунку пенсії, а виплата нарахованої заборгованості залежить від бюджетного фінансування та встановленого законодавством порядку. У зв`язку з цим накладення штрафу державним виконавцем є необґрунтованим. Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам і доводам позивача, чим порушив норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №80960310 щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/17142/24 про перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації за 2022–2023 роки без обмеження максимальним розміром.

08.05.2026 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та встановлено боржнику строк для виконання рішення. У зв`язку з його невиконанням 08.06.2026 боржнику направлено вимогу про виконання судового рішення. Оскільки станом на 08.07.2026 рішення без поважних причин залишалося невиконаним, державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5 100 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що невиконання боржником рішення суду без поважних причин тягне за собою наслідки, в числі яких накладення штрафу.

Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню у встановлений законом строк, а виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено, що Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/17142/24 від 09.02.2026 станом на 08.07.2026 залишається не виконаним, будь-яких документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не надходило про, що складено Акт та накладено на боржника штраф в розмірі 5100,00 грн.

Слід зазначити, що невиконання рішення суду боржником не було пов`язано з об`єктивно поважними обставинами або причинами. Ті обставини, на які позивач покликається у позові, не є поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні закону, відтак не звільняють боржника від відповідальності за невиконання рішення.

Водночас Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області під час розгляду справи не надало належних доказів повного виконання рішення суду у справі № 560/17142/24 від 09.02.2026 року.

Отже, державний виконавець обґрунтовано встановив факт невиконання судового рішення без поважних причин, що підтверджується актом та матеріалами виконавчого провадження. У зв`язку з цим постанова про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100 грн за повторне невиконання рішення суду є правомірною.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.