Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №686/22858/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/22858/26

Провадження № 33/820/710/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.

за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, 14 липня 2026 року, о 14.11 год. ОСОБА_1 керував по просп. Миру 63/2 в м. Хмельницькому автомобілем «DaewooSens», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2026 року і закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту вчинення ОСОБА_2 діяння, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та наявність в діянні ОСОБА_3 всіх обов?язкових ознак складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції не було належним чином досліджено та встановлено одну з первинних і принципово важливих обставин цієї справи - наявність у працівників поліції законної підстави для зупинки транспортного засобу DaеwooSens.

Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку правомірність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПІДР та подальшим притягненням до відповідальності) може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».

З постанови суду першої інстанції вбачається, що вона не містить належних та допустимих доказів на підтвердження існування передбаченої ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» законної підстави для зупинки транспортного засобу ОСОБА_3 . Зокрема, судом не досліджено факту вчинення ОСОБА_4 до моменту зупинки будь-якого порушення Правил дорожнього руку, яке могло б бути підставою для застосування до нього такого превентивного заходу.

Постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за будь-яке порушення Правил дорожнього руху, яке нібито стало причиною зупинки, не виносилися.

Суд першої інстанції не встановив, яка саме передбачена ст.35 Закону України «Про

Національну поліцію» підстава існувала на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_3 та якими конкретно доказами така підстава підтверджується.

Таким чином, суд першої інстанції фактично залишив без оцінки обставину, яка має істотне значення для правильного вирішення справи — правову підставу первинної зупинки транспортного засобу, тоді як зупинка автомобіля без законних підстав може бути визнана незаконною, що в свою чергу впливає на допустимість зібраних доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, слід звернути увагу суду на те, що факт відмови від проходження огляду на стан сп?яніння на місці зупинки або у медичному закладі сам по собі не може розцінюватися як доказ стану сп?яніння.

Пунктом 2.5 ПДР регламентовано, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, суд першої інстанції не мав права обмежитися формальним посиланням на протокол, направлення на огляд та відеозаписи, не встановивши законність первинної зупинки транспортного засобу та не перевіривши послідовність і правові підстави подальших дій працівників поліції.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Хмельницькогоміськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП у його діях, з наведених в апеляційній скарзі підстав. Посилався на те, що повідомляв поліцейським про перебування на лікуванні у лікаря невролога, він виїхав з м.Маріуполь, виражене тремтіння пальців рукпояснював перенесеним стресом. Визнав, що під час зупинки працівник поліції повідомив, що не працює лівий стоп, а також, що він не мав страхового полісу, але зазначив, що поліцейський повідомив, що не буде складати протокол щодо цих порушень.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимогстатті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту статей 245,280КУпАП вбачається, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`ягніння, необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Відтак, у ході апеляційного розгляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Хмельницького міськрайонного судуХмельницької області від 05 серпня 2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 130 КУпАП,відповідає вимогамстатей283-284 КУпАП, справу суддею суду першої інстанції розглянуто відповідно до вимогстатті 280 КУпАП.

Суддею суду першої інстанції у ході судового розгляду встановлено, що 14 липня 2026 року, о 14.11 год. ОСОБА_1 по просп. Миру 63/2 в м. Хмельницькому, керував автомобілем «DaewooSens», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан сп`яніння в встановленому законом порядку відмовився.

При визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції взяв до уваги наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №719223 від 14.07.2026 (а/с 1), направлення водія на огляд до медичного закладу, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а правопорушник відмовився від проходження огляду (а/с 3), відеозаписи з нагрудних боді-камер працівників поліції, якими зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем «DaewooSens», його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та процедуру складання адміністративних матеріалів (а/с 6).

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були зафіксовані на відео, підтверджені свідками або проводились будь-які заходи щодо визначення вказаних ознак.

Згідно з частинами 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з апеляційною скаргою, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 14 липня 2026 року не оскаржується, однак ОСОБА_1 з поміж іншого зазначається, що працівниками поліції було безпідставно зупинено транспортний засіб «Daewoo Sens» д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням.

Вважаю такідоводи апеляційноїскаргибезпідставними, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. З огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього рухуУкраїни, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Правомірність дій поліцейських щодозупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, на виконання вимог п.2.5 Правил Дорожнього руху України.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

У випадку незгоди особи з причинами зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 мав можливість, відповідно до п.п.д)п.2.14 ПДР України оскаржити дії поліцейського у встановленому законом порядку.

Разом з тим, з наявних в матеріалах справи відеозаписів, зокрема «clip-0.mp4» вбачається, що транспортнийзасіб під керування ОСОБА_1 було зупинено на підставі пункту 2 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» — наявність очевидних ознак, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу, а саме технічна несправність лівого стоп-сигнала автомобіля «DaewooSens»д.н.з. НОМЕР_1 .

На місці зупинки особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 перевірив та пересвідчився, що лівий стоп-сигнал у автомобілі «DaewooSens»д.н.з. НОМЕР_1 не працює та не заперечував проти зупинки транспортного засобу, не зазначав, що зупинка є безпідставною.

Крім того, з цього ж відеозапису вбачається, що працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DaewooSens»д.н.з. НОМЕР_1 без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ , у зв`язку з чим на ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7548634 за ч.1 ст.126 КУпАП (а/с 2).

В подальшому, згідно з відеозаписами,під час спілкування з водієм працівниками поліції було виявлено ознаки сп`яніння, працівники поліції декілька разів пропонували ОСОБА_1 пройти оглядна стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Після чогопрацівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на нього буде складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП та роз`яснили йому правата обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268КУпАП, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом.

Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного (наркотичного) сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, та у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.

З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 через відсутність підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285,294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя