Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №686/37219/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/37219/25

Провадження № 22-ц/820/1679/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Костенка А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року (суддя Порозова І.Ю.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

ФОП ОСОБА_1 зазначив, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 3 травня 2023 року у справі №924/869/22 Будинкоуправління №2 квартирно- експлуатаційного відділу міста Хмельницький (далі Будинкоуправління №2) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру. 21 листопада 2024 року відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута, на якому позивач згідно з протоколом №BRD001-UA-20241111-01374 придбав портфель заборгованості, а саме право грошової вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1 560 757 грн. 91 коп. (лот №1). Згідно з платіжною інструкцією №670696022 від 26 листопада 2024 року він сплатив на рахунок Будинкоуправління №2 повну вартість придбаного майна. 29 листопада 2024 року Будинкоуправління №2 за договором купівлі-продажу права вимоги відступило, а за актом про придбання майна на аукціоні передало позивачу набуте право вимоги. Таким чином, позивач є новим кредитором фізичних осіб боржників за комунальними платежами, у тому числі власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , який допустив заборгованість за період з червня 2020 року до листопада 2021 року у розмірі 313,63 грн. ОСОБА_2 прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати комунальних послуг, то він має сплатити позивачеві 64,77 грн. інфляційних втрат і 16,48 грн. 3% річних від простроченої сум період з 01 січня 2024 року до 18 грудня 2025 року.

За таких обставин позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у розмірі 396 грн.88 коп., яка складається з 313,63 грн. боргу за житлово-комунальні послуги, 64,77 грн. інфляційних витрат, 16,48 грн. 3% річних, а також судові витрати у розмірі 7 968 грн. 96 коп.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року ФОП ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовлено.

Суд першої інстанції керувався тим, що за договором купівлі-продажу права вимоги ФОП ОСОБА_1 набув право вимоги у зобов`язанні з оплати житлово-комунальних послуг. Проте, судом встановлено, що відповідачем відповідно до наданої квитанції до прибуткового касового ордеру «115115» від 10.08.2022 року, за письмовим попередження, як зазначено в ньому ліквідаційної комісії сплачено заборгованість за водопостання в розмірі 320 грн. Надана відповідачем квитанція підтверджує повне погашення заборгованості, а позивач не спростував факту здійснення цієї оплати та не довів наявності непогашеного боргу. У зв`язку з відсутністю заборговованості за комунальні послуги, суд відмовив у задоволенні вимог як похідних про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно визнав належними та допустимими доказами лист-попередження ліквідаційної комісії та квитанцію до прибуткового касового ордера №11545 від 10 серпня 2022 року, оскільки на момент їх складення Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький не перебувало у процедурі банкрутства, ліквідаційна комісія не створювалася, а тому такі документи не могли існувати та бути виданими від її імені.

Відповідач не надав належних доказів отримання платіжних реквізитів чи фактичного виконання зобов`язання перед належним кредитором.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, постановою Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2023 року у справі №924/869/22 Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

21 листопада 2024 року відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20241111-01374 з продажу майна банкрута по лоту №1, а саме: право вимоги грошової заборгованості Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького станом на 01.02.2024 року.

Відповідно до протоколу електронного аукціону №BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 року переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 .

Повідомлення про повний розрахунок за майно, придбане на електронному аукціоні підтверджує здійснення оплати в повному обсязі.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 85 КУзПБ в повному обсязі сплачено запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький.

29 листопада 2024 року БУ №2 КЕВ м. Хмельницький та ФОП ОСОБА_1 керуючись ст.ст. 82,87 Кодексу України з процедур банкрутства, уклали договір №1 купівлі – продажу права вимоги.

Згідно з пунктом 1.1 на умовах даного договору та на підставі протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 року з продажу активів Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, Первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору, а новий кредитор набув наступні права вимоги: Портфель заборгованості, а саме права грошової вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі договору №1 купiвлi- продажу права вимоги від 29.11.2024 року до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами згідно з списком власників та квартиронаймачів, зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

За адресою: АДРЕСА_1 обліковується заборгованість у розмірі 313,63 грн., що підтверджується копією витягу зі списку власників та квартиронаймачів, які мають заборгованість по комунальним платежам підприємства (Б/У – 2 КЕВ Хмельницький) станом на 01.02.2024 року.

Відповідно до виписки по особовому № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_1 , проживає три особи, а наймачем власником є ОСОБА_2 .

Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Статтею 1 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189-VІІІ) визначено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Одними з різновидів житлово-комунальних послуг є послуги з управління багатоквартирним будинком і централізованого водопостачання (стаття 5 Закону №2189-VІІІ).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону №2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За змістом частини першої статті 9 Закону №2189-VІІІ споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

В силу пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Із положень статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Як передбачено статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи в забезпеченні належних умов проживання у житлових приміщеннях у порядку, встановленому законодавством.

Управління багатоквартирним будинком і централізоване водопостачання є одними з видів житлово-комунальних послуг.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.

Зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг повинні виконуватися споживачами належним чином відповідно до умов укладеного договору чи вимог актів цивільного законодавства.

Споживач визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг, якщо він не приступив до його виконання в установлені строки чи виконав це зобов`язання не в повному обсязі.

Прострочення виконання споживачем зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг тягне за собою нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних як особливої міри відповідальності боржника за знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, а також утримання та користування боржником цими коштами.

Зібрані докази, зокрема: рішення Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 9 лютого 2017 року №89 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Будинкоуправління №2 КЕВ м. Хмельницький ; договір про порядок розрахунків за водопостачання від 20 листопада 2008 року №371; довідка Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради від 20 серпня 2025 року №Г-4362-25, Г-4366-25, вказують на те, що Будинкоуправління №2 було виконавцем житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком і централізованого водопостачання до багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 , в якому розташована квартира ОСОБА_2 .

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ліквідаційна комісія письмово повідомила ОСОБА_2 про необхідність сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 313,63 грн. у зв`язку з ліквідацією Будинкоуправління № 2 КЕВ м. Хмельницький. У повідомленні було зазначено, що оплату необхідно здійснити в кабінеті № 10 за адресою: АДРЕСА_3 . Водночас зазначене повідомлення не містило інформації про можливість здійснення оплати іншим способом, зокрема шляхом перерахування коштів на банківський рахунок.

10 серпня 2022 року ОСОБА_2 сплатив заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 320,00 грн., про що останньому було видано квитанцію до прибуткового касового ордера № 11545, огляд оригіналу вказаної квитанції судом було здійснено в ході судового розгляду (а.с.112-113).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позову, оскільки заборгованість ОСОБА_2 в розмірі 313,63 грн. на час купівлі-продажу вимоги за договором купівлі-продажу від 29.11.2024 року була погашена боржником попередньому кредитору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави, визначені статтею 141 ЦПК України для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 08 вересня 2026 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

А.М. Костенко