Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №560/18391/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18391/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

09 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо здійснення перерахунку та виплати,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд із позовом, про визнання бездіяльності протиправною щодо не виплати позивачеві додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень, пропорційно часу участі у таких діях та заходах у період з 01.05.2022 по 31.05.2022, та зобов`язання вчинити дії.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою суду від 24.10.2025 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №560/18098/25, зокрема у цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , яка є правонаступником військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень, пропорційно часу участі у таких діях та заходах з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 , яка є правонаступником військової частини НОМЕР_2 , здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 , за безпосередню участь у бойових діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, у період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з урахуванням раніше сплачених коштів, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 18.03.2026 у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 у період з 26.02.2022 по 08.12.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка підпорядкована військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач у період з 09.12.2024 по 30.03.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

У період з 31.03.2025 по 03.05.2025 ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.05.2025 № 356, позивача з 03.05.2025 виключено із списків особового складу частини.

За змістом довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 30.05.2024 №300, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , сержант ОСОБА_1 дійсно в період з 23.05.2022 по 14.07.2022, з 20.07.2022 по 26.08.2022, з 02.09.2022 по 06.12.2022, з 13.12.2022 по 10.01.2023, з 17.01.2023 по 12.02.2023, з 11.05.2023 по 26.08.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в АДРЕСА_1 .

Зазначена довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).

Позивач, вважаючи порушеними його права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн в період з 01.05.2022 по 31.05.2022, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною 2 статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №168.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Міністр оборони України 25.03.2022 прийняв рішення №248/1298 (чинне на час виникнення спірних правовідносин) про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, яке того ж дня телеграмою №248/1298 доведено до відома, в тому числі, командирів (начальників) військових частин, установ.

Згідно з пунктом 1 Постанови №168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Пунктом 2 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

- 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

- 30000 іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку із звільненням з військової служби).

Відповідно до пункту 3 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість, (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення з розбивкою по видах оплати ОСОБА_1 за період з 26.02.2022 по 31.07.2023 № 1989 від 17.07.2025, долученої до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.07.2025 №10/2/1990, вбачається, що за травень 2022 року ОСОБА_1 було виплачено додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168, у розмірі 45 806,45 грн.

Натомість, позивач вважає, що у період з 01.05.2022 по 31.05.2022 розмір додаткової винагороди повинен становити 100 000 грн з огляду на довідку військової частини НОМЕР_4 №6008 від 15.06.2022 у якій зазначено, що ОСОБА_1 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії на території Харківської області з 01 травня до 31 травня 2022 року. Підстава: Бойове розпорядження командира НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони № НОМЕР_6 ПКП НОМЕР_5 обр ТрО від 01.05.2022р., наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 27.05.2022 №47.

У постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (В/ч НОМЕР_7 ). Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 та інших).

Поза увагою судів залишилися питання, відповіді на які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі, а саме:

– чи відносилася територія, де знаходився підрозділ, у складі якого позивач виконував бойові накази чи розпорядження у період з 01.09.2022 по 31.01.2023, до переліку територій, на яких у вказаному періоді ведуться (велися) бойові (активні чи можливі) дії або тимчасово окупованих;

– чи був включений підрозділ, у складі якого позивач виконував бойові накази чи розпорядження, до складу органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, що визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 8 Наказу № 628-АГ);

– чи залучався позивач, у числі інших військовослужбовців до виконання бойових завдань у складі органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави,

– чи свідчать виконувані позивачем завдання про «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії» у розумінні пункту 2 Наказу № 628-АГ;

– якими документами підтверджуються викладені обставини.

Верховний Суд у постанові від 06.08.2024 у справі № 360/290/23 вказав, що згідно з пунктом 4 наказу № 392-/0/81-22-АГ, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а пунктом 3 наказу №628/0/81-22-АГ, визначено, що перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не обмежується їх сукупністю. Також Верховний Суд у справі №200/4100/23 від 05.08.2024 звернув увагу, що суди повинні перевіряти, чи підтверджує довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період разом з іншими доказами.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції зі змісту витягу з журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 (інв.№65) “Розпорядження командира НОМЕР_5 обр ТрО №129 ПКП-116 обр ТрО від 01.05.2022” встановлено, що позивач лише здійснив переміщення з району зосередження Котельова у район бойового призначення Люботин.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування в зоні бойових дій не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168, оскільки однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, що ототожнюється із виконанням бойових (спеціальних) завдань.

При цьому, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.

Отже, визнання того, що позивач перебував у зазначеному місці чи здійснював переміщення не відповідає встановленому Постановою №168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу додаткової винагороди за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 до 100000 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.