Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №120/10265/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/10265/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

09 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Драчук Т. О. Томчука А.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2026 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12796131/3210919897 від 28.04.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.03.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.03.2025 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Зокрема, звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що надані платником документи у сукупності містять суперечливі дані та не є достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , згідно з відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності здійснює свою господарську діяльність за КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

10.03.2025 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) та ТОВ «Констант Агро» (Покупець) укладений договір поставки №25/0310.

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товар - зерно сої, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену цим договором ціну.

Якість, асортимент Товару, одиниця виміру, загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю Товару, терміни поставки, загальна вартість Товару, якість товару узгоджується Сторонами та визначається Специфікацією, що є додатковою угодою до цього договору за домовленістю сторін.

Відповідно до Специфікації №1 від 10.03.2025 року сторони погодили наступне:

Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти й оплатити вказаний нижче Товар в строки і на умовах, передбачених в Договорі поставки №25/0310 від "10" березня 2025.

Постачальник постачає наступний Товар: зерно сої 150 (+/- 10% тон), ціна без ПДВ грн/т - 14912,28 грн

Загальна вартість Товару складає: Два мільйони п`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 313157,89 грн.

Базові умови поставки с EXW (Інкотермс 2020): склад - село Сошанське, Хмільницький район, Вінницька область.

Строки поставки з 10.03.2025 по 20.03.2025.

Якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ, ГОСТ, а також медико-біологічним вимогам і санітарним нормам якості продовольчої сировини і харчових продуктів, а також відповідати наступним показникам: вологість - не більше 12%; смітна домішка - не більше 2%; олійна домішка - не більше 10%; зараженість шкідниками - не допускається.

10.03.2025 відповідно до умов Договору позивач здійснив Покупцю поставку товару зерна сої на суму 441319,98 грн з ПДВ грн, що підтверджується видатковою накладною №1 від 10.03.2025.

За результатами проведеної вищевказаної господарської операції, на виконання пункту 201.1 статті 201 ПК України, позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.03.2025.

У подальшому позивачем отримано квитанцію у якій вказано, що відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної зупинено, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На вказану квитанцію позивач подав контролюючому органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

За результатом розгляду наданих платником документів Комісією ГУ ДПС у Вінницькій області направлено платнику Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування.

Причина направлення вищезазначених повідомлень: в ФОП ОСОБА_2 з яким заключений договір, щодо оренди С/Г техніки в відомостях про об`єкти платника податку (форма 20 ОПП) відсутня інформація про наявність техніки для виконання відповідних робіт. Відповідно даних Міністерства аграрної політики та продовольства України середньостатистичний збір сої в 2024 році становить 22,9 ц/га, платником з 31,6221 га вирощено та реалізовано 152 т., що становить 48,1 ц/га, що перевищує середньостатистичний збір сої в 2,1 рази.

Платнику податків пропонується надати документальне підтвердження врожайності, збору, обліку, оприбуткування насіння сої, складські документи, документів на складські приміщення для зберігання вирощеної продукції, акт звірки взаємних розрахунків з контрагентом.

На вказане Повідомлення ФОП ОСОБА_1 надіслав на розгляд Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку.

Комісія ГУ ДПС у Вінницькій області, розглянувши документи, прийняла рішення від 28.04.2025 №12796131/3210919897, яким відмовила у реєстрації податкової накладної №1 від 10.03.2025 з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено, що відповідно даних Міністерства аграрної політики та продовольства України середньостатистичний збір сої в 2024 році по Вінницькій області становить 22,9 ц/га, платником з 31,6221 га вирощено та реалізовано 152 т, що становить 48,1 ц/га, що перевищує середньостатистичний збір сої в 2,1 рази.

Позивач, вважаючи вказане рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області протиправним, звернувся до суду із позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набула чинності з 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

При цьому, згідно пункту 2 Порядку №1165 під ризиком порушення норм податкового законодавства розуміється ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

У відповідності до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної позивача зазначено: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено, що відповідно даних Міністерства аграрної політики та продовольства України середньостатистичний збір сої в 2024 році по Вінницькій області становить 22,9 ц/га, платником з 31,6221 га вирощено та реалізовано 152 т, що становить 48,1 ц/га, що перевищує середньостатистичний збір сої в 2,1 рази.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, вищенаведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.

Згідно матеріалів справи позивач до контролюючого органу подав пояснення та копії документів на підтвердження господарської операції.

Проте позивачем було отримано Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” з пропозицією щодо надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів та інші документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.

Причина направлення вищезазначених повідомлень: в ФОП ОСОБА_2 з яким заключений договір, щодо оренди С/Г техніки в відомостях про об`єкти платника податку (форма 20 ОПП) відсутня інформація про наявність техніки для виконання відповідних робіт. Відповідно даних Міністерства аграрної політики та продовольства України середньостатистичний збір сої в 2024 році становить 22,9 ц/га, платником з 31,6221 га вирощено та реалізовано 152 т., що становить 48,1 ц/га, що перевищує середньостатистичний збір сої в 2,1 рази.

З врахуванням надісланих зауважень ФОП ОСОБА_1 надіслав на розгляд Комісії ГУ ДПС у Вінницькій області Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку.

Отже, відповідачами не спростовано те, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, та надав податковому органу письмові документи, про які було зазначено у повідомленні про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку реєстрації.

Колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на неповноту документів не може бути достатньою підставою для відмови, якщо контролюючий орган не зазначив, які саме подані пояснення є неналежними чи складені із порушенням законодавства, які документи залишилися необхідними після їх подання та чому це унеможливлює реєстрацію конкретної податкової накладної.

Так, у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Проте, надіслані позивачу квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить конкретного та вичерпного переліку документів, подання яких було необхідним для прийняття рішення про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як правильно встановлено судом першої інстанції, зазначені квитанції містили лише загальну вимогу щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття відповідного рішення, без конкретизації переліку таких документів, що унеможливлювало для платника податків належне виконання вимог контролюючого органу та свідчить про необґрунтованість подальшої відмови у реєстрації податкової накладної.

Апеляційний суд зауважує, що загальними вимогами до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, що означає надання контролюючим органом конкретних підстав для його оформлення (як фактичних, так і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття. Можливість надання платником вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Використання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників за критерієм, який відповідає платнику податку, є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Тому невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року у справі № 380/2365/21, від 18 червня 2019 року у справі № 0740/804/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 12 лютого 2025 року у справі № 160/34198/23, від 16 квітня 2026 року у справі № 440/12686/24.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки податковим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме конкретно документи необхідно подати. При цьому надані позивачем документи були достатніми для підтвердження факту виконання обумовленого договором продажу товару.

При цьому приймаючи рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення і відмови в реєстрації податкових накладних.

Аналогічна правова позиція застосовано Верховним Судом у постанові від 29.07.2025 у справі №380/3396/24.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про неможливість підтвердження реальності господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Констант Агро» з тієї підстави, що відповідно даних Міністерства аграрної політики та продовольства України середньостатистичний збір сої в 2024 році по Вінницькій області становить 22,9 ц/га, платником з 31,6221 га вирощено та реалізовано 152 т, що становить 48,1 ц/га, що перевищує середньостатистичний збір сої в 2,1 рази, з огляду на те, що середньостатистичний показник збору сої в 2024 році стосується всієї Вінницької області, що включає в себе як більші, так й менші значення та утворює їх середнє значення. Тобто, цей показник є середнім арифметичним показників врожайності всіх земельних ділянок у межах Вінницької області.

Вищезазначена права позиція підтверджується усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема, але не виключно постановою КАС ВС від 09.07.2025 у справі № 320/19917/23, відповідно до якої: «Відповідач в обґрунтування своєї позиції стверджував, що у сільгоспвиробників не вистачило землі для вирощування зернової культури. При цьому, для обрахунку необхідної кількості земельних угідь податковий орган прийняв до уваги статистичні дані щодо середньої врожайності та розрахував її для вирощення подібного товару.

З цього приводу суди обґрунтовано зауважили, що інформація про середню урожайність не можна застосовувати для визначення необхідної кількості земельних ділянок, оскільки родючість землі є індивідуальною, а показник урожайності розраховується шляхом ділення показників з найкращою та найгіршою урожайністю, що дає велику похибку в розрахунках. На збільшення або зменшення врожайності впливає багато факторів, зокрема: використання підприємством гібридів та елітних сортів зернових культур, які адаптовані до географічних умов, стійкі до природних явищ та хвороб і мають високу врожайність. А відтак, цей показник може різнитися по кожному господарству в два, три рази».

Подібна правова позиція міститься у постанові КАС ВС від 29.05.2024 у справі № 320/8996/22, відповідно до якої: «Норми податкового законодавства не передбачають відповідальності платника податків за наслідки відхилення діяльності платника податків від середньостатистичних показників».

Відтак, надані позивачем до контролюючого органу документи та пояснення у сукупності з наявними доказами в матеріалах справи підтверджують здійснення господарських операцій, за наслідками якої складено податкову накладну.

Отже, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача документів, необхідних для складання податкової накладної, та беручи до уваги, що реальність господарських операцій може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника, суд першої інстанції правильно вважав, що наявні достатні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством вказані податкові накладні, суд зазначає наступне.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом першої інстанції та апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Савицька Н.В.

Судді Драчук Т. О. Томчук А.В.