Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №560/17051/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/17051/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

09 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Чорного Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_2 звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.08.2025 №220650007117 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – відповідач 2) внести до електронної пенсійної справи відомості про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана особою з інвалідністю з дитинства до досягнення нею 18 років, та призначити їй з 25.07.2025 пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_3 та особою з інвалідністю І групи підгрупи «А» з дитинства.

3. На підтвердження заявлених вимог позивач посилається, зокрема, на: медичне заключення від 23.06.2004, оформлене щодо ОСОБА_1 у дитячому віці; консультативний висновок спеціаліста від 21.08.2007; витяг із акту огляду у МСЕК до довідки сер. МСЕ Серія ХМ №100640 від 11.10.2007; витяг із акту огляду у МСЕК до довідки сер. МСЕ Серія ХМ №208554 від 19.09.2011; посвідчення одержувача державної соціальної допомоги; інші документи, наявні в матеріалах справи.

4. Позивач указує, що обидва витяги з актів огляду в МСЕК були подані разом із заявою про призначення пенсії.

5. Позивач уважає, що ГУ ПФУ у Вінницькій області безпідставно надало визначального значення лише даті первинного огляду МСЕК, не оцінило повного змісту поданих документів та залишило без оцінки витяг від 19.09.2011. На переконання позивача, зміст документів, складених компетентними медичними органами, дає правові підстави для висновку про виконання умови, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. 23 липня 2026 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.

7. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №220650007117 про відмову у призначенні пенсії від 01.08.2025 р.

8. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву від 25.07.2025 року, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 , про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, викладеної судом у мотивувальній частині цього рішення суду.

9. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

10 . Апелянт Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог .

11. Апелянт зазначив, що витяг з акта огляду в МСЕК серії ХМ №100640 від 11.10.2007 свідчить про те, що ОСОБА_1 уперше визнано особою з інвалідністю з дитинства після досягнення нею 18 років. Вважає, що за таких обставин заявник мав додатково подати медичний висновок закладу охорони здоров`я, посвідчення одержувача допомоги або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18 років. Стверджує, що, оскільки таких документів не було подано в установленому порядку, не підтверджено, що ОСОБА_1 стала особою з інвалідністю до досягнення нею 18 років.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13. Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 її матір`ю є ОСОБА_3 , батьком - ОСОБА_4 .

14. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

15. ОСОБА_3 на день смерті була одержувачкою пенсії за віком.

16. Її страховий стаж становив 37 років 7 місяців 2 дні.

17. У рішенні про перерахунок пенсії ОСОБА_3 серед особливостей зазначено: «мати або батько дитини-інваліда».

18. Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 09.06.2025 у справі №674/83/25 (набрало законної сили – 17.07.2025) ОСОБА_1 визнано недієздатною та призначено ОСОБА_2 її опікуном.

19. 25.07.2025 ОСОБА_2 , діючи як опікун ОСОБА_1 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

20. У заяві зазначено, що пенсія іншого виду ОСОБА_1 не призначалася.

21. До заяви, серед іншого, було додано: витяг з акта огляду в МСЕК до довідки серії МСЕ ХМ №208554 від 19.09.2011; витяг з акта огляду в МСЕК до довідки серії МСЕ ХМ №100640 від 11.10.2007.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА,АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

22 . Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

23. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що апелянт визнав (не поставив під сумнів): смерть годувальниці; родинні відносини між ОСОБА_1 та померлою годувальницею; наявність у годувальниці необхідного страхового стажу; зарахування поданих періодів до її страхового стажу; наявність у пенсійній справі витягу з акта огляду в МСЕК серії ХМ №100640 від 11.10.2007.

24. Підставою для відмови у призначенні пенсії визначено те, що, на думку відповідача, не підтверджено, що ОСОБА_1 стала особою з інвалідністю до досягнення нею 18 років.

25. З оскаржуваного рішення вбачається, що апелянт фактично надав оцінку лише даті первинного огляду, зазначеній у витягу від 11.10.2007.

26. Оскаржуване рішення не містить мотивів щодо: запису у графі «Причина інвалідності» витягу від 11.10.2007; витягу з акта огляду в МСЕК серії ХМ №208554 від 19.09.2011, який також було подано разом із заявою; взаємозв`язку відомостей, зазначених у двох документах МСЕК.

27. У резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначено про відмову у призначенні «пенсії за віком», хоча заява, мотиви рішення та посилання на статтю 36 Закону №1058-IV стосуються пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

28. У матеріалах судової справи міститься копія медичного висновку від 23.06.2004, оформлений щодо ОСОБА_1 у дитячому віці.

29. У матеріалах справи також міститься консультативний висновок спеціаліста від 21.08.2007.

30. На час його складення ОСОБА_1 було 17 років.

31. Документ містить відомості про проведене медичне обстеження та рекомендацію щодо направлення на лікарсько-консультативну комісію для вирішення питання про оформлення допомоги та соціального захисту.

32. Згідно з витягом з акта огляду в МСЕК серії ХМ №100640 огляд ОСОБА_1 проведено 11.10.2007.

33. У документі зазначено І групу інвалідності та первинний характер огляду.

34. У графі «Причина інвалідності» міститься формулювання про захворювання з дитинства до досягнення 18 років.

35. Відповідно до витягу з акта огляду в МСЕК серії ХМ №208554 від 19.09.2011 ОСОБА_1 установлено І групу інвалідності підгрупи «А» довічно.

36. У графі щодо причини інвалідності повторно зазначено захворювання з дитинства до досягнення 18 років.

37. У матеріалах справи також міститься посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, видане ОСОБА_1 у 2007 році.

38. Відповідь Управління соціального захисту населення Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 29.09.2025 складено після прийняття оскаржуваного рішення.

39. Крім того, вона містить відомості про одержання допомоги з 22.09.2007 - дня досягнення ОСОБА_1 18 років.

40. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із такого.

41. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

42. Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

43. Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

44. Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

45. Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

46. За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

47. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

48. Згідно із частинами першою та другою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

49. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

50. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

51. За частиною першою статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

52. Частиною першою статті 36 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

53. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

54. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 36 Закону №1058-IV, непрацездатними членами сім`ї вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

55. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

56. За частиною першою статті 44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

57. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

58. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

59. Пунктом 3 частини першої статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

60. У членів сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

61. Смерть особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, чи визнання її померлою у встановленому законодавством порядку надає непрацездатним членам сім`ї такої особи право на звернення для отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника на загальних підставах, передбачених цим Законом.

62. Статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» від 16.11.2000 №2109-III (далі – Закон №2109-III у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

63. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

64. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються згідно із законодавством України з одночасним роз`ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

65. Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, визначається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

66. Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", призначається за вибором осіб з інвалідністю з дитинства (законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю) державна соціальна допомога відповідно до цього Закону або пенсія чи державна соціальна допомога згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю". При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю") і державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати призначаються одночасно.

67. Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

68. Отже, колегія суддів виходить з того, що одержання ОСОБА_1 державної соціальної допомоги саме собою не перешкоджає призначенню їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

69. При цьому, посилання апелянта на частину першу статті 10 Закону №1058-IV не спростовує цього висновку, оскільки зазначена норма регулює вибір між різними видами пенсії, а не між пенсією та державною соціальною допомогою.

70. Отже, ГУ ПФУ у Вінницькій області не виконало обов`язку належно розглянути документи, які подані заявником.

71. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 01.08.2025 №220650007117 прийнято без урахування всіх обставин, що мали значення для вирішення заяви, та без належного обґрунтування фактичних і правових підстав відмови.

72. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення суду лише в частині, в якій задоволена частка позовних вимог.

ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

73 . Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

74 . Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

75 . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

76. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

77 . Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

78 . Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.