Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №560/1810/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1810/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

09 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" звернулося в суд з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Хмельницької митниці від 08 грудня 2025 року № 400000202576.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Хмельницької митниці від 08 грудня 2025 року № 400000202577.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним при митному оформленні транспортних засобів були подані всі необхідні документи, які підтверджували право на застосування тарифних преференцій, зокрема сертифікати з перевезення товару форми EUR.1. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються виключно на листах уповноважених органів Республіки Польща про непідтвердження преференційного походження товару, що, на думку позивача, не є достатньою підставою для донарахування митних платежів.

2.1. Вказує, що сертифікати EUR.1 є чинними, не анульовані, не визнані недійсними та не відкликані, а митним органом не надано доказів подання позивачем недостовірних документів чи вчинення ним протиправних дій під час митного оформлення товару.

2.2. Також позивач зазначає, що відповідальність за видачу сертифікатів EUR.1 та достовірність зазначених у них відомостей покладається на експортера, а декларант не зобов`язаний перевіряти законність дій експортера чи походження товару поза межами наданих йому офіційних документів.

2.3 Крім того, позивач посилається на те, що митницею не обґрунтовано наявності підстав для проведення перевірки після завершення митного оформлення, не наведено обставин, які б свідчили про виникнення обґрунтованих сумнівів щодо походження товару, а також не враховано інші подані позивачем документи, які підтверджують походження транспортних засобів з країн Європейського Союзу.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

4. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Хмельницької митниці №UA400000202576 та № UA400000202577 від 08 грудня 2025 року.

5. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" судові витрати у розмірі 7368 (сім тисяч триста шістдесят вісім) грн. 88 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

6 . Апелянт Хмельницька митниця , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог .

7. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що Хмельницькою митницею був направлений запит від 04.03.2025 №7.26-2/15 02/4/851 до Держмитслужби України з подальшим перенаправленням уповноваженим митним органам Республіки Польща, з проханням надати допомогу в проведенні перевірки документів про походження товарів та даних, які у них містяться.

8. Листами уповноважених митних органів Республіки Польща від 26.06.2025 №2401-ІОА.4331.39.2025.JP та №2401-ІОА.4331.30.2025.КК (доведені листом Держмитслужби України від 16.07.2025 № 15/15-03/7/4145) повідомлено, що преференційне походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару форми EUR.1 від 16.09.2024 № PL/MF/AT 0239857 та від 14.08.2024 №PL/MF/AT 0239836, не підтверджено.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. На підставі наказу Хмельницької митниці від 21.10.2025 № 217 було проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання ТОВ "Імпорт-Експрес" вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності нарахування митних платежів за митними деклараціями від 19.08.2024 № UA400040/2024/21515 та від 19.09.2024 № UA400040/2024/24055 тривалістю 5 робочих днів з 05.11.2025.

10. За результатами перевірки складено Акт від 17.11.2025 № 35/25/19/44695197 «Про результати документальної невиїзної перевірки стану дотримання ТОВ "Імпорт-Експрес" вимог законодавства України з питань митної справи в частині правильності нарахування митних платежів за митними деклараціями від 19.08.2024 № UA400040/2024/21515 та від 19.09.2024 № UA400040/2024/24055.

11. В ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Імпорт-Експрес" за вказаними митними деклараціями, що підлягають перевірці, задекларовано транспортні засоби спеціального призначення, а саме:

- за митною декларацією від 19.08.2024 № UA400040/2024/21515: «Автобетономішалка марки MAN, модель TGS 35.400, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 10518 см3, потужність двигуна - 294 kw, загальна кількість місць, включаючи місце водія, - 2, бувший у використанні, рік виготовлення - 2011, виробник: MAN (DE), торговельна марка: MAN»;

-- фактурна вартість товару - 30232 євро (курс НБУ: 1 євро = 45,2991 грн на день митного оформлення; фактурна вартість - 1369482,40 грн). Сума нарахованих митних платежів склала 416117,53 грн, з них: ввізне мито (нараховане умовно) - 138705,84 грн. , податок на додану вартість (сплачено) - 277411,69 грн. ;

- за митною декларацією від 19.09.2024 № UA400040/2024/24055: «Автобетономішалка марки MERCEDES-BENZ, модель ACTROS, ідентифікаційний номер (номер шасі) НОМЕР_2 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 11946 см3, потужність двигуна - 265 kw, загальна кількість місць, включаючи місце водія, - 2, бувший у використанні, рік виготовлення - 2010, виробник: MERCEDES-BENZ (DE), торговельна марка: MERCEDES-BENZ»;

--фактурна вартість товару - 29767 євро (курс НБУ: 1 євро = 46,1099 грн на день митного оформлення; фактурна вартість - 1372553,40 грн). Сума нарахованих митних платежів склала 429167,90 грн, з них: ввізне мито (нараховане умовно) - 143055,97 грн, податок на додану вартість (сплачено) - 286111,93 грн.

12. Зазначені моторні транспортні засоби спеціального призначення оформлено у митному режимі імпорту за кодом 8705400000 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита на товар складає 10%).

13. У графі 34 МД «Країна походження» зазначено «EU» (Європейський Союз).

14. У графі 36 МД «Преференції» зазначено код преференції зі сплати ввізного мита 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС».

15. У графі 47 МД «Розрахунок податків» здійснено нарахування, зокрема, ввізного мита, при цьому у стовпчику «Спосіб платежу» вказано цифровий код « 06» («Сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, при поміщенні товарів у митні режими імпорту (випуск у вільний обіг), експорту»), що свідчить про застосування пільги зі сплати ввізного мита.

16. Для підтвердження преференційного походження ТОВ «Імпорт-Експрес» до митного оформлення за МД від 19.08.2024 №UA400040/2024/21515 та від 19.09.2024 №UA400040/2024/24055 було надано два сертифікати з перевезення товару, а саме:

- форми EUR.1 від 16.09.2024 №PL/MF/AT 0239857;

- форми EUR.1 від 14.08.2024 №PL/MF/AT 0239836.

17. Відправник - «PRZEDSIEBIORSTWO WIELOBRANZOWE MAREK MACKIEWICZ» (Польща).

18. Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Імпорт-Експрес»:

- частини 1 статті 281 Митного кодексу України, в частині правильності, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг, застосування занижених ставок ввізного мита, в результаті чого занижено податкові зобов`язання зі сплати ввізного мита за митними деклараціями від 19.08.2024 № UA400040/2024/21515 на суму 138705,84 та від 19.09.2024 № UA400040/2024/24055 на суму 143055,97 грн.

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за митними деклараціями від 19.08.2024 № UA400040/2024/21515 на суму 27741,17 та від 19.09.2024 № UA400040/2024/24055 на суму 28611,19 грн.

19. За наслідками проведення перевірки, контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.12.2025 № UA 400000202576 та № UA 400000202577.

20. Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

21 . Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

22. Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

23. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

24. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

25. Відповідно до частини першої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

26. Частиною третьою статті 43 МК України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

27. Відповідно до частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

28. Частиною дев`ятою цієї статті кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

29. Згідно з частинами першою, другою статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

30. Відповідно до частини першої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

31. Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію. У частині першій статті 26 вказаної Угоди встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол І).

32. Частиною першою статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

33. Відповідно до частини першої статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

1) сертифікат з перевезення товару EUR.1;

2) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

34. Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу 5 «Підтвердження походження» Протоколу 1, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

35. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

36. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

37. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

38. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

39. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

40. Статтею 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

41. З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2 статті 33 Протоколу І).

42. Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3 статті 33 Протоколу І).

43. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6 статті 33 Протоколу І).

44. Відповідно до частини першої статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання (п.4); в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України (п.5).

45. Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

46. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із наявністю відповіді компетентного органу, що видав документ, або компетентної організації країни, зазначеної як країна походження товару, що провів перевірку документів про походження товару, та зазначення у цій відповіді, що ввезений товар не може розглядатися, як товар з походженням в ЄС відповідно до положень Протоколу І до Угоди про асоціацію.

47. Листами уповноважених митних органів Республіки Польща від 26.06.2025 №2401-ІОА.4331.39.2025.JP та № 2401-IOA.4331.30.2025.КК повідомлено, що преференційне походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару форми EUR.1 від 16.09.2024 №PL/MF/AT 0239857 та від 14.08.2024 №PL/MF/AT 0239836, не підтверджено.

48. На переконання апелянта, преференційне походження товарів не підтверджено, відтак пільги надані (отримані) позивачу з порушенням вимог Угоди.

49. В той же час, Апеляційний Суд звертає увагу, що в акті перевірки Хмельницька митниця у акті перевірки не навела жодних обставин, які могли б викликати сумніви щодо походження товару, ввезеного позивачем. Також в акті перевірки відсутня інформація, підтверджена відповідними первинними документами чи іншими матеріалами, яка б свідчила про подання декларантом недостовірних документів або інформації, а також про вчинення ним інших протиправних дій, що призвели до заниження обов`язкових митних платежів. Також не зафіксовано розбіжностей між даними, поданими платником податків для митного оформлення, та фактичними обставинами, встановленими під час перевірки.

50. Крім того, в акті не зазначено про наявність первинних документів чи інших доказів, які б підтверджували наявність порушень. Також відсутні дані про надання Держмитслужбою доручення на проведення вибіркової перевірки.

51. При цьому, позивач підтвердив належними документами, що транспортні засоби, ввезені згідно із зазначеними у акті митними деклараціями, придбано у контрагента, який зареєстрований у Польщі.

52. Відповідно до отриманих сертифікатів з перевезення товару EUR.1 в графі 4 кожного сертифікату «Країна, група країн або територія, які вважаються місцем походження продуктів» зазначено «Європейський Союз».

53. Крім того у деклараціях код країни походження товарів вказано «EU» (Європейський Союз), застосовано преференцію «410» товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу.

54. Апеляційним Судом встановлено, що долучені сертифікати EUR.1, які подавались до митного оформлення, не анульовані, не визнані недійсними, не відкликані. Також відсутні докази того, що вказані документи були підроблені або одержані незаконним шляхом.

55. Таким чином, товари, які були ввезені позивачем в Україну, згідно з митними деклараціями, походять з Європейського Союзу та відповідають правилам походження, що регулюють преференційну торгівлю з Україною, з чого слідує, що позивач виконав усі митні і податкові зобов`язання під час здійснення митних процедур.

56. Підставою для донарахування митних платежів слугувала інформація, отримана від уповноважених органів Республіки Польща, згідно з якою товари, охоплені інвойсами, не мають преференційного походження, оскільки експортер не надав достатніх доказів на підтвердження їх преференційного походження.

57. Однак, під час митого оформлення товарів декларант позивача надав достатній обсяг документів на підтвердження походження товарів із країн Європейського Союзу, тому до вказаних транспортних засобів правомірно застосований преференційний митний режим в рамках Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-V1I, оскільки вказані автомобілі виготовлені в країнах ЄС, які є державами-членами цієї угоди.

58. Апеляційний Суд зазначає, що наявність у митного органу країни імпорту обґрунтованого сумніву в достовірності документів про походження товару є лише підставою для направлення таким органом до компетентних органів країни експорту запиту про проведення відповідної перевірки на предмет підтвердження або не підтвердження походження товару, і тільки за результатами проведення такої перевірки та отриманої інформації, контролюючий орган країни імпорту вправі прийняти рішення про відмову у наданні преференції.

59. Вказаний висновок безпосередньо випливає зі змісту пункту 6 статті 33 Доповнення I до Угоди, яким передбачено, що якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

60. Разом з тим, сам по собі сумнів, навіть якщо він і є обґрунтованим, не може бути підставою для позбавлення особи законного права - права на розмитнення товару із застосуванням преференції, оскільки це суперечить принципам здійснення державної митної справи, як законності та презумпції невинуватості, згідно із статтею 8 Митного кодексу України.

61. Згідно п.109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

62. Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.

63. Зважаючи на те, що під час розгляду справи по суті, апелянт не довів належними та допустимими доказами вини позивача у спірних правовідносинах, оскаржувані податкові повідомлення суд першої інстанції правильно визнав протиправними та скасував їх.

ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ САРГИ.

64 . Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

65 . Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

66 . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

67. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

68 . Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

69 . Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Хмельницької митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.