Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №580/5075/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/5075/24 Суддя першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 50 коп.

Ухвалою суду Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №580/5075/24. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області місячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі №580/5075/24. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протягом одного місяця з моменту отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі №580/5075/24.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.06.2025 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 580/5075/24.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі № 580/5075/24 та ухвалити нову постанову, якою відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.06.2025 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 580/5075/24.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що приймаючи звіт відповідача, суд виходив з помилкового висновку про те, що з 01.01.2025 відбулась зміна законодавства, що регулює спірні правовідносини, зокрема, прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення», а тому між позивачем та відповідачем після виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі №580/5075/24 виникли нові спірні правовідносини щодо не здійснення виплати позивачу доплати до пенсії. Підстави апеляційного оскарження.

За твердженням апелянта, доплата, яку позивач має право отримувати відповідно до рішення суду у справі №580/5075/24 не пов`язана ані з часовими рамками, ані з правовим режимом воєнного стану.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву та витребувано з Черкаського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 580/5075/24.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому відповідач просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі № 580/5075/24 залишити без змін.

При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначило про те, що рішення суду ними виконано у повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

Після надходження справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року справу № 580/5075/24 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження та продовжено строк судового розгляду справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2026 року у справі № 320/38742/24, визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Кравченко Є.Д., судді: Кучма А.Ю., Аліменко В.О.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2026 року, підставою для проведення якого стала тимчасова непрацездатність судді Кучми А.Ю., у цій справі визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Кравченко Є.Д., судді Осіпова О.О., Аліменко В.О..

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року колегією суддів прийнято до провадження адміністративну справу та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

На підставі розпорядження Керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2026 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: суддя-доповідач Кравченко Є.Д., судді: Осіпова О.О., Златін С.В.

Приймаючи ухвалу про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 19.06.2025 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 580/5075/24 суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконав рішення суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року, однак донарахована пенсія позивачу у сумі 66272,00 буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Суд першої інстанції зазначив, що невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Також суд першої інстанції вказав, що згідно із реєстром рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, станом на 01.01.2025 загальна сума заборгованості за рішеннями судів, що надійшли до Головного управління, за 2020-2024 роки становить 1 829 392,2 тис. грн, отже заборгованість з пенсійних виплат за рішеннями суду, яка виникла у зазначений період, значно перевищила видатки, передбачені бюджетом Головного управління на її погашення. Таким чином, заборгованість з пенсійних виплат за рішеннями суду, яка виникла у 2020-2024 роках, значно перевищила видатки, передбачені бюджетом Головного управління на її погашення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Приписами статті 14 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною 1 статті 372 КАС України обумовлено, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

За приписами ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.

Приймаючи звіт відповідача суд першої інстанції, зазначив, що відповідач виконав рішення суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року, однак донарахована пенсія позивачу у сумі 66272,00 буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Водночас, резолютивною частиною рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2024 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня календарного року.

Враховуючи поданий звіт та додані до нього докази, суд зазначає, що пенсійним органом на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача, проте відповідачем здійснена лише часткова виплата нарахованих сум, отже рішення суду залишається невиконаним повністю.

Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що не можна вважати фактично виконаною постанову Верховного Суду від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21 шляхом здійснення виключного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконане, встановлений у його резолютивній частині.

Отже, невиконання остаточного рішення суду з підстав відсутності коштів не є поважною причиною, за якою боржник звільняється від такого обов`язку, та відповідно не може підтверджувати фактичне виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з огляду на невиконання у повному обсязі рішення у справі №580/5075/24, зокрема в частині виплати пенсії.

Водночас, колегія суддів зауважує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно неповного з`ясування судом обставин та доказів, що мають значення для справи, з наведених підстав, спростовують висновки суду першої інстанції та колегією суддів приймаються до уваги.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що наданий пенсійним органом звіт не містить даних про належне виконання судового рішення, а висновки суду першої інстанції про прийняття звіту, є передчасними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року по справі №580/5075/24 та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо помилкового твердження суду першої інстанції про виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області рішення суду від 13 вересня 2024 року у справі №580/5075/24.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження у ході апеляційного розгляду та спростовують висновки суду першої інстанції дають підстави для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи не у повному обсязі досліджено обставини справи.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки викладені в ухвалі суду, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 311, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі № 580/5075/24 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін