Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №369/13613/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/13613/26

№ апеляційного провадження: 33/824/4168/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Болотов Є.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2026 року, винесену під головуванням судді Гришка О.М., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у видіштрафу у розмірі 850 грн 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. в дохід держави.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження захисник ОСОБА_1 зазначив, що копію постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2026 року отримано 31 липня 2026 року, що підтверджується долученою до апеляційної скарги карткою руху документу (а.с. 35). Після отримання копії постанови суду ОСОБА_1 03 серпня 2026 року звернувся до адвоката для отримання правничої допомоги та 05 серпня 2026 року подано заяву про проведення автотехнічного дослідження. Висновок експерта № 209/26 складено 07 серпня 2026 року.

Із апеляційною скаргою на постанову суду від 27 липня 2026 року захисник ОСОБА_1 звернувся 07 серпня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, захисник зазначив, що згідно висновку експерта № 209/26 від 07 серпня 2026 року у діях ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей п. 13.1 ПДР України, а технічною причиною дорожньо-транспортної пригоди стали односторонні дії другого водія ОСОБА_2 . ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту ПДР України, який за встановлених обставин не регламентує його дії. За відсутності порушення інкримінованого пункту ПДР України відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини справи прямо суперечать об`єктивним даним відеозапису. Не встановлено причинного зв'язку між діями ОСОБА_1 та наслідками, що є обов`язковою ознакою складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник вимоги апеляційної скарги підтримали.

ОСОБА_2 та її представник заперечили щодо доводів апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 951120, 20 червня 2026 року о 19 год 11 хв, в АДРЕСА_1, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , при боковому роз`їзді не вжив заходів та виїхавши на зустрічну смугу зустрічного транспорту, не дотримався бокового інтервалу, в результатічого скоїв зіткнення із транспортним засобом «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.

Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Матеріали справи містять:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 951120;

- схему місця ДТП;

- письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- відеозапис із місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 124 КУпАП, передбачено відповідальність водіїв за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, зокрема: схему місця ДТП, письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди та долучений відеозапис, вважаю, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності вини ОСОБА_1 у порушенні п. 13.1 ПДР України.

Апеляційним судом у судовому засіданні досліджено відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснюючи зустрічний роз`їзд з транспортним засобом «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався інтервалу зустрічного роз`їзду, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.

Дії ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що дії ОСОБА_1 у даній дорожньо-транспортній пригоді регламентуються вимогами п. 13.3, а не п. 13.1 ПДР України, колегія суддів відхиляє, оскільки положення п. 13.1 містять загальні вимоги щодо дотримання інтервалу між транспортними засобами під час руху, а тому її вимоги поширюються, в тому числі й на правила дотримання інтервалу зустрічного роз`їзду.

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно висновку експерта № 209/26 від 07 серпня 2026 року у діях ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей п. 13.1 ПДР України, колегія суддів не приймає, оскільки судом відмовлено у долученні до матеріалів справи даного висновку.

В суді першої інстанції клопотання про призначення експертизи правопорушником чи його захисником не заявлялись.

Лише після ухвалення оскаржуваного судового рішення, та у зв`язку з непогодженням його висновками, правопорушником та його захисником замовлено у позасудовому порядку проведення експертизи.

З огляду на це, через невідповідність поданого клопотання про долучення висновку експерта вимогам процесуального закону, апеляційним судом було його відхилено.

Отже, апеляційний суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

Поновити захиснику ОСОБА_1 строк оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 09 вересня 2026 року.

Суддя Є.В. Болотов