Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №756/2547/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 756/2547/25

номер провадження № 22-ц/824/10551/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,

учасники справи: представник позивача ОСОБА_2.,

представник відповідача Ніколаєнко О.В.,

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року /суддя Шевчук А.В./

у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії. Просила: визнати неправомірними дії Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» щодо зняття з обліку вузла розподільного обліку теплової енергії та проведення нарахування за комунальну послугу з централізованого опалення (теплопостачання) в опалювальні сезони 2019-2020, 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 без урахування щомісячних показників лічильника, що обліковує теплову енергію по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ; здійснювати нарахування оплати за централізоване опалення (теплопостачання) в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 з врахуванням показань вузла розподільного обліку тепла, що встановлений в квартирі; зобов`язати Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснити перерахунок нарахувань за теплопостачання (централізоване опалення) з листопада 2019 року, враховуючи показання вузла розподільного обліку спожитого тепла, встановленого в квартирі.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено./а.с. 66-71/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянтка посилалася на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини справи, не надано належної оцінки доказам та неправильно застосовано норми матеріального права. Зазначає, що вона надала до суду першої інстанції належні докази на підтвердження встановлення та прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії, зокрема Акт прийняття на комерційний облік від 26.10.2018 та Акт виконаних монтажних робіт від 2017 року, однак ці докази зникли з матеріалів справи, що позбавило суд можливості їх дослідити. Вказує, що на підтвердження прийняття лічильника на облік та врахування його показників надала квитанції за квітень та червень 2019 року, в яких зазначено заводський номер лічильника та здійснено нарахування за його показаннями, що свідчить про те, що попередній виконавець послуг ПАТ «Київенерго» прийняв лічильник на облік. Апелянтка зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів проведення повірки лічильника на період 2022-2023, 2023-2024, оскільки відповідно до Акту зняття пломб від 12.03.2024 лічильник було знято для повірки, а 14.03.2024 видано Свідоцтво про повірку, чинне до 14.03.2028. Крім того, апелянтка посилається на ст. 58 Конституції України та зазначає, що Порядок № 829, який набрав чинності 24.10.2018, не має зворотної дії в часі до вже встановлених та прийнятих на облік лічильників, тому суд першої інстанції неправильно застосував його положення до правовідносин, що виникли з приводу лічильника, встановленого у 2017 році. Також посилається на ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», п. 29, 9 Правил надання послуг з централізованого опалення № 630, ст. 1, 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також зазначає, що судом першої інстанції порушено її право на справедливий розгляд, оскільки розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що позбавило її можливості надати додаткові пояснення та докази.

Відповідач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в особі представника Ральчук Н.В. подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначав, що у житловому будинку позивачки функціонує вертикальна система опалення, тому технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії відсутня відповідно до п. 6 Порядку № 829 та роз`яснень Мінрегіону від 08.01.2019. Вказував, що позивачка не надала належних доказів прийняття вузла обліку на абонентський облік, а акти, на які вона посилається, відсутні в матеріалах справи. Також зазначав, що з 01.10.2019 КП «Київтеплоенерго» знято з обліку вузли розподільного обліку теплової енергії в будинках з вертикальною системою опалення, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у позові з інших підстав.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності.

У жовтні 2017 року за власні кошти позивачка обладнала квартиру приладом обліку теплової енергії типу «ULTRAHEAT T350/2WR6» (заводський номер 68912546). Монтаж приладу обліку проведено спеціалізованою організацією СПД «ОСОБА_3» та погоджено балансоутримувачем будинку ТОВ «Житлобуд-1».

Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» видано Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №24-1-ЗК/114 від 05.04.2017 року, яким підтверджено відповідність приладу вимогам ДСТУ EN 1434. Вказане свідоцтво чинне до квітня 2021 року.

Згідно з Актом зняття пломб №2324165 від 12.03.2024 року лічильник знято для повірки. 14.03.2024 року видано Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинне до 14 березня 2028 року.

Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи; ст. 1, 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» про визначення понять вузла обліку, вузла розподільного обліку та порядок їх встановлення; п. 1, 10, 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 630 про те, що справляння плати за нормативами за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, а у разі несправності засобів обліку плата вноситься згідно з нормативами; п. 6, 10 Порядку визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів-розподілювачів теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 № 829, про критерії технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку; ст. 12, 76-81, 83, 89 ЦПК України про обов`язок кожної сторони довести обставини, на які вона посилається, та про оцінку доказів судом.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачкою не доведено факт взяття вузла обліку теплової енергії на облік ПАТ «Київенерго», оскільки матеріали справи не містять жодних із вказаних нею актів, ні Акту прийняття на комерційний облік від 26.10.2018, ні Акту прийняття на комерційний облік від 2017 року. Суд також зазначив, що позовна заява не містить обґрунтувань можливості врахування показників лічильника за опалювальні сезони 2022-2023, 2023-2024, оскільки позивачка не надала будь-яких належних доказів на підтвердження проведення повірки лічильника на вказаний період. Крім того, суд зазначив, що оскільки Порядок № 829 набрав чинності 24.10.2018, його положення застосовуються до нових відносин та не мають зворотної сили до вже встановлених лічильників, однак позивачкою не надано належних доказів на підтвердження взяття лічильника на облік.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, до апеляційної скарги долучено копію Акту прийняття на комерційний облік вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення від 26.10.2018 року та копію Акту виконаних монтажних робіт від 2017 року. Колегія суддів бере їх до уваги, оскільки у позовній заяві позивачка посилалася на зазначені акти та зазначає їх у додатках до позову. Судом першої інстанції не складено акту про відсутність вказаних документів при надходженні їх до суду першої інстанції.

Водночас, як вбачається зі змісту Акту прийняття на комерційний облік, він був складений за участю ПАТ «Київенерго» як попереднього виконавця послуг.

Відповідно до п. 7.2.31 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 № 71, облік теплової енергії і теплоносія на основі показів засобів вимірювальної техніки вузла обліку споживача здійснюється з підписання акта про його прийняття в експлуатацію. Пунктом 19 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, передбачено, що акт прийняття вузла обліку в експлуатацію може видаватися лише після здійснення його технічного огляду теплопостачальною організацією. Отже, зазначений акт може підтверджувати лише факт прийняття вузла обліку в експлуатацію попереднім виконавцем послуг - ПАТ «Київенерго» - згідно з процедурою, що діяла на момент складення акта.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», вузли розподільного обліку теплової енергії у випадках, коли це технічно неможливо, не встановлюються. На виконання вказаного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 829 затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів-розподілювачів теплової енергії, який набрав чинності 24 жовтня 2018 року.

Пунктом 6 Порядку № 829 встановлено чотири критерії, за яких технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку є наявною. Одним із таких критеріїв є можливість забезпечення вільного доступу для зняття показань приладу обліку, його обслуговування, заміни під час подальшої експлуатації.

Як встановлено судом, житловий будинок за адресою позивачки має вертикальну систему опалення. Згідно з роз`ясненнями Міністерства розвитку громад та територій України, вузли розподільного обліку теплової енергії у будинках з вертикальною системою централізованого опалення не встановлюються, оскільки це призводить до втручання в систему опалення та порушення гідравлічного режиму будинку. Акт обстеження щодо технічної можливості встановлення розподільного обліку теплової енергії, який би підтверджував відповідність внутрішньобудинкової системи опалення всім чотирьом критеріям, передбаченим п. 6 Порядку № 829, у матеріалах справи відсутній.

Позовні вимоги позивачки стосуються періоду з листопада 2019 року, тобто після набрання чинності Порядком № 829. Відсутність зворотної дії нормативно-правового акта означає, що він не поширюється на правовідносини, що виникли до його прийняття, однак нарахування за комунальну послугу здійснюються щомісяця за кожен розрахунковий період окремо. Вимоги позивачки щодо врахування показників лічильника за період після набрання чинності Порядком № 829 регулюються саме цим Порядком, а тому посилання на відсутність зворотної дії закону в часі є безпідставним. Відсутність технічної можливості встановлення вузла розподільного обліку унеможливлює врахування його показань.

Крім того, позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що КП «Київтеплоенерго» прийняло вказаний лічильник на абонентський облік та здійснювало нарахування за його показаннями після 01.10.2019. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, з 01.10.2019 КП «Київтеплоенерго» знято з обліку вузли розподільного обліку теплової енергії в будинках з вертикальною системою опалення, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивачкою не надано доказів того, що після зняття лічильника з обліку вона зверталася до відповідача із заявою про повторне прийняття лічильника на облік, а також доказів того, що представники КП «Київтеплоенерго» проводили обстеження системи опалення та підтвердили технічну можливість встановлення вузла розподільного обліку.

Щодо спірного періоду за який позивачка просила здійснити перерахунок, колегія суддів зазначає, що нею не надано доказів на підтвердження факту передачі показань лічильника відповідачу, а також доказів на підтвердження проведення повірки лічильника на вказаний період. Як вбачається з Акту зняття пломб № 2324165 від 12.03.2024, лічильник було знято для повірки, а 14.03.2024 видано Свідоцтво про повірку, чинне до 14.03.2028. Однак, доказів того, що повірка проводилася уповноваженою особою в установленому порядку, та що представники КП «Київтеплоенерго» брали участь у цій процедурі, перевіряли лічильник, брали до уваги його показання, матеріали справи не містять, як і даних перевірки лічильників з 2021 по березень 2024 р.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають саме з підстав, викладених апеляційним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року - скасувати, постановити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про захист прав споживача та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено 09.09.2026 р.

Головуючий: Судді: