Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №683/2689/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №683/2689/26

Суддя: Луговий О. М.

Справа № 683/2689/26

2/683/1930/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Лугового О.М.

з участю секретаря Градомської Д.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Віхерко Н.О.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/2689/26, провадження №2/683/1930/2026 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини,

встановив:

12 серпня 2026 року адвокат Віхерко Н.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позову вказує, що 25 вересня 2012 року позивач та відповідач одружилися. В період шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В червні 2026 року сторони припинили спільне проживання, та згідно рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року їх шлюб було розірвано. З червня 2026 року син ОСОБА_4 проживає з батьком ОСОБА_1 .. Судовим наказом виданим Старокостянтинівським районним судом 03 червня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини із всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно. На виконання вказаного судового наказу державним виконавцем Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області 17.06.2026 року відкрито виконавче провадження. Однак син ОСОБА_4 , проживає з батьком та перебуває на його повному утриманні. Тому є підстави звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ Старокостянтинівського районного суду від 03 червня 2026 року в частині стягнення аліментів на утримання сини ОСОБА_4 та стягнути із відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , який проживає з ним.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Зазначив що син проживає з ним та він утримує сина самостійно, відповідач допомоги не надає.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні зазначила, що син проживає з батьком з червня місяця 2026 року, допомоги на утримання сина не надає.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року, розірвано шлюб між ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судовим наказом виданого Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області 03 червня 2026 року, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання дітей: дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини із всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 01 червня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією судового наказу від 03.06.2026 року та постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2026 року.

Згідно копії акту обстеження умов проживання від 03.08.2026 року, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_6 проживає разом із батьком ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Санітарно-гігієнічний стан помешкання добрий, у квартирі наявні необхідні меблі та побутова техніка. Наявні продукти харчування. У дитини наявне спальне місце з постільною білизною. Дитина забезпечена одягом та взуттям відповідно до сезону, забезпечена мобільним зв`язком. Наявне місце для приготування уроків. Батько дитини з матір`ю дитини розлучені 3 липня 2026 року. На момент обстеження батько дитини був разом із своїм сином . Зі слів ОСОБА_7 , він з матір`ю бачився давно, спілкується по телефону.

В судовому засіданні встановлено, що малолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з червня 2026 року проживає разом із батьком, та перебуває на повному його утриманні. Даний факт, також підтвердила відповідач, а саме мати малолітнього ОСОБА_6 .

Частиною 4 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначенні розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно правового висновку, сформованого у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі N 2-4671/11, підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа (судового наказу) таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Наслідком визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Зважаючи на ту обставину, що обов`язок позивача ОСОБА_1 по сплаті аліментів припинився з 01 липня 2026 року, тому є достатні підстави для звільнення його від сплати аліментів та визнання судового наказу про їх стягнення таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Зважаючи на те, що дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає із батьком ОСОБА_1 , то на його користь на утримання дитини слід стягнути аліменти з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 244-246, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які стягуються згідно судового наказу виданого Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області від 03 червня 2026 року у справі №683/1791/26 (провадження №2-н/683/188/2026), припинивши стягнення аліментів з 01 липня 2026 року.

Визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ виданий Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області від 03 червня 2026 року у справі №683/1791/26 (провадження №2-н/683/188/2026), в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі частини з усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331 грн. 20 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua