Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №680/678/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/678/26

№2/680/632/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Олійник А.О.,

за участі секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення утримання після розірвання шлюбу,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У серпні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася із позовом, в якому просила стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання дружини, яка стала непрацездатною під час шлюбу, у розмірі 2000 грн щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду.

Свої вимоги мотивує тим, що вона із 26 липня 1997 року перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який розірвано 21 липня 2026 року. Під час шлюбу в них народилось двоє дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Під час перебування у шлюбі, а саме 19 червня 2023 року позивач стала непрацездатною внаслідок загального захворювання, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) № 131919 від 19.06.2023 про встановлення третьої групи інвалідності безстроково.

Позивач потребує матеріальної допомоги, оскільки несе значні витрати на лікування та проходження реабілітації, не має постійного джерела доходу та офіційного місця працевлаштування, крім цього на її утриманні перебуває дитини із інвалідністю. У той же час відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу, а тому вважає, що має право на утримання від чоловіка на підставі статті 76 СК України.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що їй встановлена ІІІ група інвалідності, та протипоказана будь-яка праця, тому працевлаштуватись вона не має можливості. На даний час вона потребує фінансової допомоги, оскільки постійно лікується, а зараз є необхідним проведення оперативного втручання вартістю 50 000 грн. З часу встановлення інвалідності (2022 року) до часу розірвання шлюбу відповідач також їй не допомагав фінансово, але вона справлялась, допомагав повнолітній син ОСОБА_5 . Відповідач не утримує неповнолітніх дітей, тому вона звернулась до суду із заявою про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини його доходу. Неповнолітній ОСОБА_3 хворіє на цукровий діабет, є дитиною з інвалідністю, отримує пенсію близько 3500 грн, а також стипендію 1200 грн. Також зазначила, що у них з відповідачем є п`ятеро спільних дітей, троє з яких повнолітні: ОСОБА_6 , 1998 року народження, яка проживає у Румунії, ОСОБА_5 , 2003 року народження, який проживає у Німеччині, ОСОБА_7 2007 року народження, який проживає разом із батьком, та двоє неповнолітніх дітей, які проживають разом з нею. Повнолітні діти на даний час не можуть їх допомагати фінансово. Проте відповідач офіційно працює та має неофіційні заробітки, а тому може їй допомагати. Також зазначила, що її захворювання виникло внаслідок неправомірних дій відповідача, оскільки він неодноразово вчиняв проти неї насильство.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки не повідомив.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, наявні підстави для розгляду справи без участі відповідача.

Процесуальні дії у справі

20 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

26 липня 1997 року між сторонами ОСОБА_1 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_8 ) та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб (арк. спр.11).

Сторони є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать свідоцтва про народження (арк. спр.12,13).

Позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи (безтерміново) з 16 червня 2023 року, про що свідчить довідка до акту огляду МСЕК №131919 від 19 червня 2023 року, пенсійне посвідчення (арк. спр.9, 14).

ОСОБА_9 є дитиною з інвалідністю, про що свідчить медичний висновок від 24 липня 2025 року. Висновок дійсний до 24 грудня 2027 року (арк. спр.15).

Згідно з даними довідки про доходи від 13 серпня 2026 року, виданої ГУ ПФУ в Хмельницькій області, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності. Сума доходів період з 01 лютого 2026 року до 31 липня 2026 року складає 21 948 грн. Розмір щомісячної пенсії у лютого 2026 року – 3 323 грн, у березні – липні 2026 року – 3 725 грн (арк. спр.17).

Відповідно до медичних документів ОСОБА_1 протягом 2020-2025 років проходила лікування з приводу вузлового змішаного тіреотоксичного зобу, паралітичного стенозу гортані, перенесла оперативні втручання (арк.спр. 18-31).

Згідно з даними акту про фактичне проживання №1527 від 02 червня 2026 року, виданого Хмельницькою міською радою, ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 (арк. спр.35).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв`язку із вчиненням ним умисного кримінального правопорушення, якщо це встановлено судом.

Статтею 76 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.

Отже, частина друга статті 76 СК України встановлює сукупність загальних умов для надання утримання після розірвання шлюбу, а саме: 1) непрацездатність особи; 2) потреба у матеріальній допомозі; 3) здатність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу.

Суд встановив, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбу із липня 1997 року. Шлюб розірваний рішенням суду 21 липня 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 набула статусу особи з інвалідністю 3-ї групи (безтерміново) з 16 червня 2023 року, тобто у час перебування у зареєстрованому шлюбі.

Долучені до матеріалів справи медичні документи, які видані у період з 2020 до 2026 років (медичні висновки, консультативний висновок спеціаліста, протоколи МТР, виписки з медичної карти стаціонарного хворого) підтверджують обставини звернення до медичних установ, лікарів, а також лікування та перебування позивача ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні. Також медичні документи свідчать про те, що син сторін ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, який також періодично проходить лікування. Вказані обставини об`єктивно свідчать про незадовільний стан здоров`я позивача, а також необхідність несення додаткових витрат на лікування.

Згідно з частинами 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

Конституційний Суд України у рішенні від 29 жовтня 2024 року № 1-р/2024 у справі № 1-1/2023(72/23) зазначив, що потребу в матеріальній допомозі за наявності спору слід визначати в судовому порядку у кожному конкретному випадку у спосіб зіставлення доходів і витрат позивача та відповідача, а також перебування в особи (відповідача) на утриманні інших осіб (батьків, дітей від інших шлюбів тощо), що дасть можливість повною мірою визначити матеріальну потребу одного з подружжя і можливості іншого з подружжя в наданні утримання (аліментів) та забезпечить тому з подружжя, хто є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, можливість її отримати.

Суд зауважує, що позивач хоча і є непрацездатною особою, однак вона не надала доказів того, що вона позбавлена можливості забезпечувати себе самостійно. Доводи позивача щодо того, що їй заборонена будь-яка праця, не підтвердженні доказами, оскільки відповідно до довідки до акта огляду МСЕК їй протипоказана лише важка фізична праця.

Приєднана до матеріалів справи довідка про доходи, видана ГУ ПФУ в Хмельницькій області, свідчить виключно про доходи позивача пов`язанні із отриманням пенсії по інвалідності у лютому-липні 2026 року та не підтверджує обставин відсутності інших доходів, майна.

Разом з тим, обов`язковою умовою виникнення права на отримання аліментів від другого із подружжя є можливість останнього надавати таку матеріальну допомогу.

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей про доходи відповідача, або наявності в нього майна. Із клопотаннями про витребування доказів позивач не зверталась.

Окрім того, як пояснила сама позивач у неї з відповідачем є троє повнолітніх дітей, на яких відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України покладено обов`язок утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Що стосується посилань позивача у позовній заяві на те, що вона утримує дитину із інвалідністю, то стаття 180 СК України покладає рівною мірою обов`язок щодо утримання неповнолітньої дитини на батьків, а у разі відсутності домовленості - кошти на утримання дитини стягуються за рішенням суду. В матеріалах справи відсутні докази того, що утримання неповнолітнього ОСОБА_9 здійснює виключно позивач. Окрім того у судовому засіданні позивач вказала про звернення нею до суду із заявою про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. Доводи позивача щодо протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка жодними доказами також не підтвердженні.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги є недоведеними, а тому підстави для задоволення позову задоволення відсутні.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, оскільки позивач при зверненні до суду з даним позовом була звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», та з урахуванням відмови у позові судовий збір, який підлягав сплаті за подання позовної заяви в розмірі 1331,20 грн, необхідно компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 76-81,89, 141, 263-265,273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення утримання після розірвання шлюбу.

Судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп. - компенсувати за рахунок держави, в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник