Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №676/1666/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/1666/26

Номер провадження 2/676/2670/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)

09 вересня 2026 року м.Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Вдовичинського А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

представник ТОВ «Свеа фінанс»» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 31.12.2024 р. між ТОВ «Лінеура УКРАїНа» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №5216881 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «Лінеура УКРАїНа» зобов`язалося надати позичальнику грошові кошти в гривні(кредит) в сумі 11200,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 дні (-в), стандартна процентна ставка становить 0,95% на день. ТОВ «Лінеура УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи періодичні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи періодичні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед первісним кредитором, відповідач не здійснював вчасні оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором. 29.07.2025 р. між ТОВ «Лінеура УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-27/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-27/25 від 29.07.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5216881 складає: 40370,40 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу – 11200,00 грн., заборгованість по відсотках – 22450,40 грн., пеня, штраф - 5600,00 грн., комісія – 1120,00 грн.. Позичальник на користь Нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював. Представник позивача просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за Договором №5216881 від 31.12.2024 року у розмірі 40 370,40 грн., 2662,40 грн. відшкодування зі сплати судового збору.

Копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу – на підставі п.1 ст. 177 ЦПК України позивачем, про що свідчить доказ надсилання листом з описом вкладення копій поданих до суду документів від 28.02.2026 р.(а.с.67).

Ухвалою судді від 11.03.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи без повідомлення виклику сторін.

Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін була надіслана відповідачу за місцем реєстраційного обліку, однак згідно відмітки відділення Укрпошти адресат відсутній за вказаною адресою, у зв`язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду 19.03.2026 р., але згідно з положеннями п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Також, у встановлений ухвалою суду строк від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом 31.12.2024 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі уклали договір № 5216881 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору сума кредиту 11200,00 грн. (п.1.2), яка перераховується за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 (п.2.1). Строк, на який надається кредит, 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 20 днів (п.1.3).

Згідно п.1.2,1 договору: «Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

1.2.1. Стандартна процентна ставка становить 0,95% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.43 цього Договору.

Договір та додаток № 1 до договору підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «82624».

Паспорт споживчого кредиту підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «93818».

За інформацією ТОВ «Пейтек» від 30.07.2025 р. між ТОВ «Пейтек» і ТОВ «Лінеура Україна» був укладений договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 03.01.2024 року. Відповідно до зазначеного договору перераховано кошти клієнту за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 у сумі 11200,00 грн.(а.с.37).

29.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Свеа Фінанс» був укладений договір факторингу № 01.02-27/25, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» передало (відступило) ТОВ «Свеа Фінанс» право вимоги відносно боржників ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі й відносно ОСОБА_1 за договором № 5216881 про надання споживчого кредиту від 31.12.2024 р. (а.с.38-50).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5216881 від 31.12.2024 р. в сумі 11200,00 грн.(а.с.52).

Зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконав.

Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 5216881 від 31.12.2024 р. станом на дату складання позовної заяви складає 40370,40 грн., у тому числі: кредит – 11200,00 грн., проценти - 22450,40 грн., пеня, штраф - 5600,00 грн., комісія – 1120,00 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Установлено, що договір 5216881 про надання споживчого кредиту від 31.12.2024 р. та додаток № 1 до договору підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «93818», а паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором «93818».

Кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, адресу реєстрації/проживання, паспортні дані, РНОКПП, номери телефонів, адресу електронної пошти, а також реквізити належного клієнту платіжного засобу № НОМЕР_1 , на який перераховуватимуться грошові кошти, вказаний ним під час укладення договору.

У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, повернення кредитних коштів, строк дії.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Факт перерахування коштів на рахунок вказаний в кредитному договорі відповідачем підтверджується листом ТОВ «Пейтек» про успішне перерахування 31.12.2024 коштів на рахунок клієнта (платіжна картка НОМЕР_1 ) від ТОВ «Лінеура Україна» у сумі 11200,00 грн..

Відповідач не надав суду доказів на спростування обставин щодо укладення ним кредитного договору, а також того, що відповідна банківська карта йому не належить.

Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Обставини набуття ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги за кредитним договором підтверджуються копією договору факторингу, витягом з реєстру боржників та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів.

Розмір заборгованості відповідача по кредитному договору підтверджується копією картки обліку Договору (розрахунок заборгованості)(а.с.33-36) із змісту якого видно, що відсотки за користування кредитом нараховувалися відповідачу в період з 31.12.2024 р. по 29.07.2025 р..

Дослідивши наявні у справі докази, суд доходить висновку що між сторонами було укладено в електронній формі кредитний договір на виконання умов якого позивачем перераховано на картковий рахунок відповідача 11200,00 грн. Відповідач умов договору належним чином не виконав в зв`язку із цим виникла заборгованість. Враховуючи, що відповідачем кредитний договір не оспорено, розмір заборгованості не спростовано, а тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по кредиту та відсоткам підлягають до задоволення. При цьому суд враховує, що заборгованість по відсоткам відповідачу нараховано відповідно до умов укладеного договору, в межах строку кредитування та відсоткової ставки обумовлених в договорі. Також підлягають до задоволення вимоги позивача щодо стягнення додаткової комісії в сумі 1120,00 грн. сплата якої передбачена умовами укладеного між сторонами договору.

Розмір заборгованості відповідачем не спростовано.

Оскільки розмір заборгованості по кредиту та відсоткам, комісії відповідає умовам кредитного договору, підтверджено належним розрахунком, відповідачем не спростовано, а тому зазначені вимоги підлягають до задоволення.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 5600,00 грн. заборгованості по пені та штрафам, якою виступають штрафи, передбачені розділом 6 договору, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IXвід 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2293,08 грн. (34770,40 грн. х 2662,40 грн./ 40370,40 грн. = 2293,08 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,76,81,141,263-265,268,280 ЦПК України, ст. ст.526,527,530,549, 611,634,1049,1050,1054, п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221; місцезнаходження: вул..Іллінська, 8, м. Київ, 04070): заборгованість за договором № 5216881 від 31.12.2024 р. в сумі 34770,40 грн., з них: заборгованість за сумою кредиту - 11200,00 грн., заборгованість за відсотками - 22450,40 грн., 1120,00 грн. комісії; 2293,08 грн. судового збору.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення 5600,00 грн. пені та штрафам – відмовити.

Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 09.09.2026 р.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.