Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №607/19204/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 Справа №607/19204/26 Провадження №3/607/5306/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124, ч. 1 ст. 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

25.08.2026 о 10:47 в м. Тернополі, вул. Львівська, 29, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини, де допустив наїзд на перешкоду у вигляді дорожнього знака 1.4.3 «Напрямок повороту». Під час ДТП автомобіль та дорожній знак отримали пошкодження, чим порушив п.п. 2.3.б, 12.1 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

Окрім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №754565 від 25.08.2026, 25.08.2026 о 10:47 в м. Тернополі, вул. Львівська, 29, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини, де допустив наїзд на перешкоду у вигляді дорожнього знака 1.4.3 «Напрямок повороту». Під час ДТП автомобіль та дорожній знак отримали пошкодження, чим порушив п.п. 2.3.б, 12.1 ПДР.

Такі дії ОСОБА_1 посадовою особою органу поліції, яка склала протокол, кваліфіковані за ч. 1 ст. 139 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Беручи до уваги, що у провадженні судді перебувають дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 139 КУпАП, вважаю, що відповідно до ст. 36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та яким необхідно присвоїти єдиний номер.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні правопорушень визнав за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, доходжу такого висновку:

згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №754530 від 25.08.2026; відеозаписом, що міститься на DVD-R диску; схемою місця ДТП від 25.08.2026, на якій, серед іншого, зафіксовано механічні пошкодження транспортного засобу MERCEDES-BENZ, д.н.з. НОМЕР_2 ; поясненнями ОСОБА_1 від 25.08.2026; актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 25.08.2026, згідно з яким під час обстеження встановлено пошкодження дорожнього знака 1.4.3; довідкою, виданою 26.08.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та дорожнього знака, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції даної статті.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що відповідним і достатнім у цьому випадку є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Водночас адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 139 КУпАП передбачена за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами - суб`єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене.

Тобто диспозиція ч. 1 ст. 139 КУпАП, хоча й передбачає відповідальність за пошкодження майна, однак таке пошкодження не пов`язується безпосередньо з порушенням суб`єктом адміністративного проступку Правил дорожнього руху, що спричинило відповідні пошкодження, оскільки такі дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З огляду на встановлені вище обставини, ОСОБА_1 порушив Правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та дорожнього знака, що є ознакою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення доведена долученими до матеріалів справи доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Інших даних, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, не пов`язаних із порушенням вимог Правил дорожнього руху та які виразилися у пошкодженні автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільному зніманні, закритті чи встановленні технічних засобів регулювання дорожнього руху, у матеріалах справи не міститься.

Отже, посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, помилково дійшла висновку про те, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3.б, 12.1 ПДР, що спричинило пошкодження іншого майна, а саме дорожнього знака 1.4.3 «Напрямок повороту», його дії слід кваліфікувати одночасно за ст. 124 та ч. 1 ст. 139 КУпАП, оскільки дії ОСОБА_1 у цьому випадку повністю охоплюються диспозицією ст. 124 КУпАП та додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 139 КУпАП не потребують.

Таким чином, оскільки пошкодження дорожнього знака стало наслідком порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та повністю охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 139 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 124, 139 ч. 1, 245, 247, 251, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

об`єднати матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (справа № 607/19204/26, провадження № 3/607/5306/2026), та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 139 КУпАП (справа № 607/19206/26, провадження № 3/607/5307/2026), в одне провадження, присвоївши йому єдиний номер – № 607/19204/26, провадження № 3/607/5306/2026.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який стягнути в дохід держави.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 139 КУпАП – закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель