Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №606/1676/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/1676/26 1-кс/606/434/26

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2026 року м. Теребовля

Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Іванівка, Іванівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, у кримінальному провадженні №12026211080000147, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 серпня 2026 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділення поліції №3 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з клопотанням в рамках кримінального провадження №12026211080000147 від 24.08.2026, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 Кримінального кодексу України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_4 .

Ознайомившись із клопотанням та доданими до нього документами, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, слідчий суддя встановив.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, за наступних обставин.

Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.04.2026 у справі №606/528/26 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Також постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 07.05.2026 у справі №606/633/26 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.05.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 700 (сімсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Крім того, вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 01.07.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 800 (вісімсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Надалі, ОСОБА_4 , будучи ознайомленим із постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.04.2026 у справі №606/528/26, а також постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 07.05.2026 у справі №606/633/26, та будучи раніше судимим вироками Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.05.2026 та від 01.07.2026 за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.382 КК України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, порушуючи вимоги ст.68 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, керував транспортним засобом, чим ухилився від виконання постанов Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.04.2026 у справі №606/528/26 та від 07.05.2026 у справі №606/633/26.

Так, 23.08.2026 близько 21 год. 30 хв. на вулиці Т. Шевченка, що в с. Іванівка Іванівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області, порушуючи вимоги ст.68 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», діючи з прямим умислом, будучи обізнаним з постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.04.2026 у справі №606/528/26 про позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки та постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 07.05.2026 у справі №606/633/26 про позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років, які набрали законної сили, ОСОБА_4 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Jetta», з державними номерними знаками НОМЕР_1 .

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, закрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 01.09.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 01.09.2026, протокол огляду від 07.09.2026, відеоматеріалами, та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Слідчий СВ відділення поліції №3 ОСОБА_5 зазначив, що на даний час існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, тобто ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню чи судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваним ОСОБА_4 , вдалось дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності здійснення позапроцесуальних дій зазначеною особою.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:

1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Санкцією ч.3 ст.382 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Іншого більш м`якого покарання не передбачено.

Існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинення ним злочину, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення відповідальності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

2) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Ризик незаконного впливу на свідка у кримінальному провадженні є об`єктивним і полягає у процедурі отримання свідчень від таких учасників кримінального процесу, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України).

У даній справі ризик впливу на свідків існує, позаяк кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, свідки у кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитувалися.

На даний час існують ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діяння, у якому він підозрюється. Не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший запобіжний захід зможе належним чином усунути ризики, які передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримала клопотання, мотивуючи його тим, що ОСОБА_4 , знаючи про тяжкість кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, може незаконно впливати на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що за вчинення злочину може нести покарання. Вказане згідно з ч.2 ст.177 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу, підтверджується наявними в матеріалах досудового розслідування даними, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених у п. 1,3 ч. 1 ст.177 КПК України, а тому ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення вказаного клопотання не заперечував.

Беручи до уваги викладене, а також те, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а також зважаючи на те, що ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, активно сприяє розкриттю злочину, суд вважає, що останньому слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Керуючись ст. 32, 110, 131, 132, 176-179, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання в рамках кримінального провадження №12026211080000147 від 24.08.2026 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, відносно ОСОБА_4 – задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

прибувати до слідчого СВ відділення поліції №3 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, прокурора або суду за першою вимогою;

повідомляти слідчого СВ відділення поліції №3 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Зобов`язання, зазначені в ухвалі, застосовуються до підозрюваного ОСОБА_4 на строк у два місяці з дати винесення цієї ухвали.

Порушення умов особистого зобов`язання, передбачених в ухвалі, має наслідком застосування грошового стягнення у розмірі від 0.25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 (двох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію цієї ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ відділення поліції №3 Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1