Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №606/1048/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1048/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

за участю секретаря Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м.Теребовля цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача в свою користь заборгованість за кредитним договором №08.02.2023-100000902 від 08.02.2023 у розмірі 8695 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має невиконані кредитні зобов`язання за кредитним договором, заборгованість складається із 6500 грн. – тіло кредиту, 2195 грн. - заборгованість за процентами. Так, як відповідач не сплатила заборгованість в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із позовом з метою відновлення своїх порушених майнових прав.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» та його представник Івкова К.І. в судове засідання не з`явилися, в прохальній частині позовної заяви представник позивача вказала проводити розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та дату слухання справи неодноразово повідомлялася у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подала.

Зважаючи на відсутність заперечень позивача, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір (оферти) №08.02.2023-100000902 від 08.02.2023 року, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 6500,00 грн, строком на 42 днів, дата повернення (виплати) кредиту 22.04.2023.

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору, кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У п. 3.3 оферти передбачено, що дата надання кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом та графік платежів встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною цієї оферти.

Так, у п. п. 6,7 зазначеної заявки визначено такі умови кредитування: процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду кожних перших 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розімір 3 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-75ХХ-ХХХХ-1504.

Сторони погодили графік платежів пунктом 9 Заявки кредитного договору.

Договір підписано одноразовим ідентифікатором Р654, який було надіслано на телефон НОМЕР_1 . Відповідно до квитанції №2213707538 на підставі договору №08.02.2023-100000902 від 08.02.2023 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 08.02.2023 11:59 на суму 6500,00 (шість тисяч п"ятсот гривень 00 копійок) грн, номер картки 516875*04, призначення платіжної операції: Видача за договором №08.02.2023-100000902.

Станом на дату позовної заяви 05.06.2026, утворилась заборгованість у розмірі 8695 грн, що складається із 6500 грн. – тіло кредиту, 2195 грн. - грн. - заборгованість за процентами.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір (оферти) №08.02.2023-100000902, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 6500,00 грн строком на 42 днів.

ОСОБА_1 , отримала кредитні кошти у розмірі 6500,00 грн. 08.02.2023, що підтверджується квитанцією №2213707538.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентах в сумі 2195 грн. суд зазначає наступне.

Як видно зі змісту вказаного розрахунку, відповідач ОСОБА_1 частково виконала зобов`язання по договору, погашаючи заборгованість по процентах, сплативши загалом (1150 +420+740+875+600+390) 4175 грн. Загальна сума процентів за користування кредитом становить 5460 грн. Таким чином із відповідача підлягають стягненню заборгованість по процентах 1285 грн.( 5460грн.-4175грн.)

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Суду надано докази часткової сплати заборгованості по процентах на загальну суму 4175 грн., а тому, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову щодо стягнення тіла кредиту у розмірі 6500,00 грн та відсотків у розмірі 1285,00 грн, які нараховані в межах строку кредитування, разом – 7785,00 гривень.

Позивач поніс витрати судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

8695 грн х 100 / 7785 грн = 90 % (розмір задоволених позовних вимог);

2 662,40 грн х 90 % = 2396 грн. (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (офертою) № 08.02.2023-100000902 від 08.02.2023 року– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором (офертою) № 8.02.2023-100000902 від 08.02.2023 року у розмірі 7785,00грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят п"ять) гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6500 гривень, заборгованості за процентами 1285гривень.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2396 гривні.

Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ: 37356833 адреса місцезнаходження: вулиця Саксаганського, 133 А, м. Київ, 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.Б. Марціцка