Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №594/1073/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1073/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

з участю:

секретаря: Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що згідно рішення Борщівського районного суду від 08 травня 2015 року з відповідача стягнуто в її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 400 грн щомісячно, починаючи з 26 березня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист за рішенням суду, вона звернула до виконання і на сьогодні заборгованость зі сплати аліментів відповідача складає 24337 грн.

На даний час суми аліментів в розмірі 400 грн щомісячно, на утримання дитини віком 15 років, не вистачає.

Так, з часу присудження відповідачу аліментів, майновий стан дитини змінився, дочка подорослішала, у зв`язку із чим значно збільшились витрати на її харчування, одяг, навчання, лікування, розвиток та інші повсякденні потреби. Крім того, відбулося істотне зростання цін на товари та послуги, збільшились витрати на навчання, медичне забезпечення та розвиток дитини. Разом з тим, матеріальний стан позивачки погіршився, оскільки ніде не працює, перебуває на обліку в Чортківській філії Тернопільського обласного центру зайнятості з 04.06.2026 року.

А тому, враховуючи визначений законом збільшений прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також значне погіршення матеріального становище позивачки та дитини, просила збільшити розмір стягнення аліментів, а саме стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 29 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, позовну заяву з додатками, ухвалу суду про відкриття провадження, відповідач отримав 14 серпня 2026 року.

На момент розгляду справи судом відповідачем відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано. У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Зарічне Зарічненського району Рівененської області, у сторін народилася дочка ОСОБА_3 ,що стверджено даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зарічненського районного управління юстиції у Рівненській області 16 серпня 2011 року.

За позовом позивачки, 08 травня 2015 року Борщівським районним судом Тернопільської області постановлено рішення, за яким стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 400 грн щомісячно, починаючи з 26 березня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набрало чинності 04 червня 2015 року, 08 травня 2015 року видано стягувачу.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП №78028900 виданого Зарічненським ВДВС у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на 02.06.2026 року боржник ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 24 337 грн.

Разом з тим встановлено, що позивачка разом з дочкою проживають в АДРЕСА_1 , позивачка значиться безробітня та на її утриманні перебуває дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою №154/06-04-112 від 29.06.2026, виданою спеціалістом старостинського округу Борщівської міської ради.

Згідно довідки від 23 червня 2026 року, виданої Чортківською філією Тернопільського обласного центру зайнятості, позивачка ОСОБА_1 з 04 червня 2026 року зареєстрована як безробітна в Чортківській філії Тернопільського обласного центру зайнятості.

Встановлені судом та наведені вище обставини сторонами не заперечувались.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Законом України «Пpo Державний бюджет на 2026 рік» з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн.

Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Отже, у зв`язку із погіршенням матеріального становища позивач, як стягувач, може звернутися до суду вимогу про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища позивача, як стягувача аліментів, може бути підставою для її вимоги про збільшення розміру аліментів.

Позивачка, як одержувач аліментів, заявила вимоги про збільшення розміру аліментів шляхом його збільшення в її користь та просить стягувати з відповідача в її користь аліменти в розмірі частини від заробітку (доходу) відповідача на утримання дитини щомісяця до досягнення дитиною повноліття, однак не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Посилається на те, що з часу присудження відповідачу сплати аліментів, її майновий стан погіршився – вона не працює, доходу не отримує, перебуває на обліку як безробітня. А тому, вважає, що розмір стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку/доходу відповідача задовольнить потреби в утриманні їхньої дитини, адже 1/4 частка навіть з мінімальної заробітної плати на сьогодні буде становити більшу суму ніж 400 грн, яку вона мала б одержувати від відповідача.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Аналіз положень статті 192 СК України свідчить про те, що зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Відповідач щодо розміру аліментів, запропонованого позивачкою не заперечив, відзиву на позов не подав, та не подав, будь яких, доказів свого матеріального стану.

Отже, враховуючи, що дитина проживає разом з матір`ю, а позивачка наполягає на визначенні стягнення аліментів у частці від доходу, а не у твердій грошовій сумі, суд дійшов висновку про наявність підстав для збільшення розміру аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу), батька.

Також суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, те, що утримання такої збільшується, умови проживання та матеріального забезпечення сторін, рекомендований законодавцем мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який законодавець жодним чином не обмежує розміром мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховує також і обставини встановлені в ході судового розгляду, зокрема, щодо особи відповідача, віку дитини, дані щодо особи позивачки зокрема, те, що дочка проживає разом з матір`ю, яка у зв`язку з цим несе додаткові витрати щодо забезпечення належних умов для її проживання.

Крім того, суд враховує ті обставини, що в державі постійно відбувається ріст цін як на продукти харчування, так і на побутові речі, одяг, взуття, що суд визнає загальновідомим фактом, а тому таким, що додаткового доказування не потребує.

Також при визначенні розміру стягуваних аліментів на неповнолітню дитину, суд враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, який з моменту постановлення рішення про стягнення аліментів, значно змінився у сторону збільшення.

У зв`язку з наведеним вище, враховуючи матеріальне становище позивачки, яке погіршилося, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та збільшити розмір аліментів визначений рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 08 травня 2015 року в цивільній справі №594/375/15 –ц. Спосіб присудження аліментів в розмірі 400 грн щомісячно, змінити на розмір частини від заробітку (доходу) батька дитини, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що з огляду на встановлені в судовому засіданні обставини буде відповідати вимогам закону та захистить права дитини, а також не буде обтяжливим та надмірним тягарем для платника аліментів.

З огляду на те, що згідно ЗУ «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 191, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але, не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять один) грн 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Сторони по справі:

Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

.

Суддя: