Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №466/4105/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4105/26

Провадження № 3/466/1576/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойт П.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу "Служби освітньої безпеки" УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №139048 від 27 квітня 2026, 21.04.2026 близько 11:45 год. за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 будучи матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилялася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання своєї дитини: не здійснила належного контролю за його поведінкою, не сформувала у ньому навичок стриманості, дисципліни, не забезпечила виховання у дитини поваги до гідності та прав інших людей, культури ненасильницької поведінки. Внаслідок цього малолітній ОСОБА_2 у приміщенні ліцею №57 ім. Д.Галицького, що у АДРЕСА_3 , під час перерви у коридорі діючи зухвало, привселюдно, попередньо домовившись влаштував бійку із застосуванням фізичного насильства зі своїм однокласником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме у присутності значної кількості інших дітейнаніс серію ударів ногами та рукамиу ділянку тулуба ОСОБА_3 , чим могло бути завдано болю та емоційних страждань. Зазначені дії мають ознаки дрібного хуліганства, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки виразились у зухвалому порушенні громадського порядку, що супроводжувалось явною неповагою до суспільства, відбувалось у присутності інших учасників освітнього процесу, порушили навчальний процес, а також стали предметом обговорення серед учнів та працівників школи. Оскільки ОСОБА_2 не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, до адмінвідповідальності притягується його мати - ОСОБА_4 , яка неналежно виконала обов`язки з виховання дитини, чим порушила вимоги ст. 150-152 Сімейного кодексу України, ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства", ст. 55 ЗУ "Про освіту", чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.

15 травня 2026 року на адресу суду надійшли письмові пояснення, які подані адвокатом Юхименком Г.А., який представляє інтереси ОСОБА_1 . Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення. В обґрунтуванні зазначив, що описаний в протоколі про адмінправопорушення інцидент за своїм характером не має ознак бійки, оскільки конфлікт між учнями відсутній, як і будь-які об`єктивні наслідки та звернення до правоохоронних органів із боку батьків інших учасників. Протокол складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАп, оскільки ОСОБА_1 не ознайомлювалась з його змістом, не підписувала та не відмовлялась від підписання такого. Крім того, працівниками Національної поліції України не відібрано пояснень в особи, яка притягується до адмінвідповідальності. Під час складання вищевказаного протоколу співробітниками Національної поліції України не розкрито такий елемент об`єктивної сторони складу адмінправопорушення як "ухилення від виконання батьківських обов`язків". Зазначив, що відповідальність за порядок в школі під час навчального процес у покладена на навчальний заклад та педагогічний колектив, а не на батьків. Враховуючи місце де відбувся інцидент, його характер, обставини, несистематичність, а також сумлінне ставлення ОСОБА_1 до виконання материнських обов`язків, адвокат Юхименко Г.А. вважає що виключається наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони складу адмінправопорушення, оскільви в діях матері ОСОБА_2 відсутні фактичні ознаки ухилення від виконання батьківських обов`язків, та, враховуючи той факт що такий інцидент стався на території навчального закладу, не виходив за межі звичайної для шкільної обстановки ситуації, не потягнув за собою жодних наслідків, що свідчить про відсутність вини у діях/бездіяльності/ особи, яка притягується до відповідальності.

При розгляді адміністративних матеріалів у суді ОСОБА_1 зазначила, що вона провела виховну бесіду з сином з приводу даної події. Під час спілкування з сином, останній повідомив, що вони бавились. Додатково зазначила, що вона сумлінно виконує виконує батьківські обов`язки, до стану здоров`я свого сина ставиться дбайливо. Підтримала надані її представником письмові пояснення.

Оглянувши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 279 КУпАП, ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів суддя, за змістом ст. 283 КУпАП, виносить постанову.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Положеннями ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Слід зазначити, що диспозиція ст. 184 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права.

Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.

Загальний зміст правопорушення за ст. 184 КУпАП полягає в тому, що з ним пов`язане визначення правопорушенням діянь, які описані в диспозиції цієї статті.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.

Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов`язково встановити, який саме нормативно правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення дії чи бездіяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.

Обов`язки батьків або осіб, що їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей визначені Сімейним кодексом України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, та ін.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьківські обов`язки передбачені ч. ч. 1-7 ст.150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Які саме батьківські обов`язки, із передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, не виконала ОСОБА_1 (об`єктивна сторона) протокол про адміністративне правопорушення не містить, що унеможливлює встановлення форми вини (суб`єктивна сторона), та унеможливлює встановлення того, які права та інтереси малолітньої дитини порушені (об`єкт правопорушення).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обставин про те, що ОСОБА_1 не займається вихованням сина та не піклується про нього, а також про те, що не створені сприятливі умови для розвитку дитини.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 є мамою малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно на неї поширюються обов`язки щодо виховання дитини, визначені положеннями Сімейного кодексу України.

Належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_2 був ініціатором чи агресором бійки між ним та ОСОБА_3 , яка мала місце, що стверджується відеоматеріалами, оглянутими у судовому засіданні, матеріали справи не містять.

Згідно характеристика, яка надана класним керівником ОСОБА_5 , ОСОБА_2 за роки навчання зарекомендував себе як спокійний та дисциплінований учень, має достатній загальний розвиток, майже не отримує зауважень від вчителів з поведінки, а якщо і отримує то реагує позитивно, немає шкідливих звичок, однак багато часу проводить з гаджетами, піддається сторонньому впливу, з повагою ставиться до товаришів і старших себе. Мама цікавиться навчанням сина та його поведінкою, але не відвідує класні та загальношкільні збори. Батько помер, ОСОБА_6 сама виховує сина і у вихованні проявляє гіперопіку.

Крім того, згідно наданих письмових пояснень ОСОБА_5 зазначив, що "з учнями, які причетні да даного інциденту проведена роз`яснювальна розмова про неприпустимість таких дій в майбутньому. Оскільки мама ініціатора бійки ОСОБА_7 "поза зоною досяжності", то намагається з нею сконтактувати і викикати в ліцей на понеділок 27.04.2026. Додатково повідомив, що в минулому учень 8-Б класу ОСОБА_8 неодноразово порушував правила поведінки в ліцеї і постійно отримував зауваження як від нього так і від інших осіб."

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Письмові пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , характеристика, письмові пояснення адвоката Юхименко Г.А. та усні пояснення ОСОБА_1 , рапорти, відеозапис та протокол стверджують про наявність події, яка мала місце 21.04.2026 року в школі між учнями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , однак не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Дослідивши протокол та матеріали адміністративного провадження, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв`язку з чим суд не має можливості встановити всі достовірні обставини справи та суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Суд не наділений правом самостійно змінювати суть та кваліфікацію правопорушення, а тому, розглядаючи справу у межах складеного протоколу і доданих до нього матеріалів, суд дійшов висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

А, відтак, враховуючи, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, провадження у справі належить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст. ст. 251, 256, 283-285 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в :

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу, внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя П. С. Невойт