Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №464/4753/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4753/26

пр.№ 2/464/3142/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2026 м. Львів

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Мички Б.Р.,

за участі: секретаря судового засідання Ільницької О.В.,

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача у якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але неменше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття. Вказує, що їхнє подружнє життя не склалося. Вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, сімейних відносин не підтримують. Їхня неповнолітня дитина проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати свою дитину. Вказує, що відповідач є працездатним, здоровим, має можливість працювати та сплачувати аліменти на дитину.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 01.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Не заперечила заочному розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Від відповідача не надходило на адресу суду клопотань, відзиву на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд дійшов висновку про постановлення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 15.05.2026 року шлюб між сторонами розірвано.

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і її батьками є позивачка та відповідач.

Суд враховує, що дочка проживає разом із позивачем та перебуває фактично на її утриманні.

Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідачем не виконано обов`язку щодо подання доказів, зокрема, ним не доведено, що дочка перебуває на його утриманні, він її забезпечує матеріально, а тому враховуючи те, що дитина знаходиться виключно на утриманні позивача, доказів про те, що відповідач добровільно надає кошти на утримання дитини немає, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти в примусовому порядку.

При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові КМ України від 26 лютого 1993 р. №146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб". Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.

Суд приходить до висновку про можливість виконання відповідачем обов`язків по утриманню дочки, що передбачено чинним законодавством.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, вимоги ст. 182 Сімейного Кодексу України, згідно якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, обов`язок батьків щодо утримання дитини, роз`яснення, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за якими максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків розміру заробітної плати /доходів/, беручи до уваги насамперед інтереси дитини, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача необхідно стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але неменше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 червня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно із ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 191 СК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але неменше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 червня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331 грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми аліментів за один місяць.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сихівського районного суду м. Львова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 04 вересня 2026 року.

Головуючий Мичка Б.Р