Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №446/1285/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1285/26

Провадження № 3/446/623/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 м.Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького районного відділу поліції ВП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, якому роз`яснено права за ст. 268 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

04.05.2026 о 21:29 год. по автодорозі Стриганка-Старий Добротвір в селі Стриганка, Шептицького району, Львівської області водій ОСОБА_1 керував електроровером ЕВІКЕ з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на боді камеру, чим порушив п. 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 прибув та не визнав факт даного правопорушення, зокрема зазначив про те, що 04.05.2026 він керував електровелосипедом, а відтак він не повинен був проходити медичний огляд на стан сп"яніння, оскільки електовелосипед не є транпортним засобом.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, всебічно, повно і об`єктивно, суд дійшов такого висновку.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №657261 від 04.05.2026 складеного інспектором СРПП ВП№1 ШРВП ГУНП у Львівській області В.Остапчуком про те, що 04.05.2026 о 21:29:00 год. по автодорозі Стриганка-Старий Добротвір в селі Стриганка, Шептицького району, Львівської області водій ОСОБА_1 керував електроровером ЕВІКЕ з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на боді камеру, чим порушив п. 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного сп`яніння в медичному закладі - КНП "Кам`янка-Бузька ЦРЛ", складеного 06.05.2026 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до вимогстатті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:протоколом про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР1№ 657261 від 04.05.2026 року, в якому зафіксовані місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, направленням на медичний огляд водія ОСОБА_1 ; постановою про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст. 121 КУпАП.

Наведені докази, в тому числі і відеозапис, є належними, допустимими та достовірними доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення. Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Склад правопорушення включає в себе наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або за відмову від проходження медичного оглядуна стан алкогольного спяніння.

В межах провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом та факт перебування водія під час керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції та факт відмови від проходження огляду на стан спяніння.

Наданими суду відеозаписами зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала електричним колісним транспортним засобом - двоколісним електровелосипедом у стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на боді камеру, чим порушив п. 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

Факт керування електровелосипедом 04 травня 2026 року ОСОБА_1 та відмову від проходжененя огляду на стан алкогольного сп`яніння правопорушником не оскаржується, натомість ОСОБА_1 зазначає, що електровелосипед, яким він керував не підпадає під ознаки транспортного засобу, ніхто із поліцейських не оглядав велосипед, не встановлював його марку та модель, а також технічні характеристики.

Однак на думуку суду, дщоводи ОСОБА_1 , що електровелосипед, яким він керував не підпадав під ознаки саме транспортного засобу, є необґрунтованими.

ЗакономУкраїни «Продеякі питаннявикористання транспортнихзасобів,оснащених електричнимидвигунами,та внесеннязмін додеяких законівУкраїни щодоподолання паливноїзалежності ірозвитку електрозарядноїінфраструктури таелектричних транспортнихзасобів» від24лютого 2023року №2956-IX (іззмінами,внесеними згідноіз Законом№3220-IXвід 30червня 2023)передбачено,що діяцього Законупоширюється навідносини,що виникаютьпри використаннітранспортних засобів,оснащених електричнимидвигунами,та створенні/використанніінфраструктури дляних (ст.2).У статті1згаданого Закону,серед іншихпонять визначено,що:1)легкий персональнийелектричний транспортнийзасіб -колісний транспортнийзасіб,який оснащенийта приводитьсяв рухвиключно електричнимитяговими двигунами(однимчи декількома)із потужністюу діапазонідо 1000Вт,системою акумулюванняелектричної енергії(акумуляторноюбатареєю),яка здатназаряджатися шляхомпідключення дозовнішнього джерелаелектричної енергії,з одним,двома,трьома абочотирма колесами,який маємаксимальну конструктивнушвидкість удіапазоні до25кілометрів нагодину;2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Отже, цим нормативно-правовим актом визначено, що легкі електричні транспортні засоби є транспортними засобами і вони поділяються на дві категорії:

1) легкий персональний електричний транспортний засіб: має від одного колеса, електродвигун потужністю до 1000 Вт і розвиває максимальну швидкість до 25 км/год. (до цієї категорії підпадають всі прокатні самокати);

2) низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб: має від двох коліс та може їхати зі швидкістю 10-50 км/год. (пристрої, які їдуть зі швидкістю понад 50 км/год не підпадають в ці категорії й розглядатимуться як мотоцикли).

Аналогічні поняттялегких електричнихтранспортних засобіввизначені іу ст.1Закону України«Про автомобільнийтранспорт» (закон в редакції Закону №3492-ІV від 23 лютого 2006 зі змінами).

Відтак, з набуттям чинності Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023), керування легким електричним транспортним засобом (елетровелосипедом) в стані алкогольного сп`яніння тягне відповідальність встановлену ст.130 КУпАП.

Поняття «транспортний засіб», яке визначене у п.1.10 Правил дорожнього руху України (затверджені Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами), не суперечить поняттям, визначеним у Законі України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).

Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» (п.1.10 ПДР).

Згідно з ПДР: «транспортний засіб» - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; «механічний транспортний засіб» - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Останній термін поширюється на трактори, самохідні машини та механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З урахуванням того, що диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування будь-яким «транспортним засобом», а не тільки «механічним транспортним засобом», ОСОБА_1 у даному випадку, підлягає притягненню до відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

При цьому чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише в разі присвоєння пристрою номерного знаку чи за наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону України «Про правотворчу діяльність», закони України (в т.ч. Закон № 2956-IX від 24 лютого 2023 року із змінами) в ієрархії нормативних актів мають вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (в т.ч. ПДР), а тому при визначенні поняття «транспортний засіб» у даному випадку необхідно враховувати вимоги Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №3220-IX від 30 червня 2023 року).

У даному випадку не береться до уваги поняття «транспортного засобу», яке визначене у примітці до ст.121 КУпАП, оскільки у цій нормі чітко визначено перелік правопорушень, яких стосується таке поняття (121-126, 127-1 128-1, частинах першій і другій ст.129, ст.ст.132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП) і серед цих правопорушень відсутня ст.130 КУпАП.

Відтак, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, оцінивши всі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При накладенні адміністративного стягнення, судом береться до уваги характер та обставини вчинених правопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому, ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керувати транспортним засобом терміном на один рік.

Оскільки на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення, то відповідно до ст. 40-1 КУпАП з нього на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 130, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 адміністративний штраф в розмірі 17 000.00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) (стягувач Держава) на розрахунковий рахунок UA268999980313040149000013001, отримувач ГУК Львів/Львівська область, Код отримувача: ЄДРПОУ 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:21081300.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (стягувачем є Державна судова адміністрація) у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн.60 коп) на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Штраф має бути сплачений особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 про його обов`язок повідомити Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області про здійснення сплати суми штрафу та судового збору шляхом пред`явлення оригіналу відповідних документів в суд або на електронну адресу суду.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, встановлений статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнути з ОСОБА_1 штраф у подвійному розмірі сумі 34 000.00 (тридцять чотири тисячі гривень) 00 копійок, відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Суддя - У.І.Костюк