Вирок від 07 вересня 2026 р. у справі №445/1908/19 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1908/19

Провадження № 1-кп/445/4/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Золочів кримінальне провадження №12019140000000716, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2019 року, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кругів, Золочівського район, Львівської області, громадянина України, українця, з середньо – спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , 09.05.2019, обіймаючи у відповідності до наказу директора Золочівського ДЛГП «Галсільліс» ОСОБА_6 N? 11-К від 16.05.2016 посаду майстра лісу Золочівського ДЛІП «Галсільліс», територією обслуговування якого серед іншого являвся квартал 31 виділ 4 Золочівського ДЛГП «Галсільліс», будучи відповідно до договору N?5/06 від 02.06.2016 матеріально-відповідальною особою, яка зобов?язана забезпечувати зберігання довірених йому підприємством матеріальних цінностей, в зв?язку з чим повинна дбайливо і добросовісно ставитись до переданих йому для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства, своєчасно повідомляти лісничого і керівника підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей, вести облік, складати та представляти у встановленому порядку звіт про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей, маючи умисел на розтрату лісопродукції, належної Золочівському ДП «Галсільліс», діючи всупереч п.3.9 Інструкції з обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Державного комітету лісового господарства України затвердженої Наказом Держкомлісгоспу України від 19 грудня 2003 р. N? 205, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 оплату за лісопродукцію не здійснено та наряд на відпуск лісопродукції на підприємстві не виписувався, 09.05.2019, перебуваючи на лісовій ділянці кварталу 31 виділу 4 Золочівського ДЛП "Галсільліс" розташованій на території Сновицької сільської ради Золочівського району Львівської області, повторно здійснив відпуск деревини породи дуб класу D в кількості 2,38 м.куб. з кварталу 31 виділу 4 Золочівського ДЛГП "Галсільліс", яку за допомогою найманого автомобіля ГАЗ 66 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 транспортував до території пилорами в с. Підгір?я Золочівського району Львівської області, що призвело до заподіяння матеріальних збитків підприємству на суму 8891,68 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України, за кваліфікуючими ознаками - розтрату чужого майна, яке було ввірене йому та перебувало в його віддані, вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, просив суворо не карати.

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.3 ст.191 КК України, як розтрату чужого майна, яке було ввірене йому та перебувало в його віддані, вчинене повторно.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченоого ОСОБА_5 , суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини,що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст 67 КК України, є вчинення злочину повторно.

У п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) зазначено, що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , того, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, наявності вище зазначеної пом`якшуючої обставини, що обтяжує покарання є вчинення повторно, суд приходить до висновку про те, що із метою запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим, та з метою його виправлення йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, та звільненням обвинуваченого від відбування покарання, із випробуванням, та покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, та покладенням на нього додаткового обов`язку, передбаченого п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Також, відповідно до ст.77 КК України, враховуючи зазначені обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання,суд вважає необхідним призначити обвинуваченому додаткове покарання, передбачене в санкції вказаної статті, у вигляді позбавлення права обіймати певні посади ближче до мінімального строку.

На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ОСОБА_10 нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.124 КПК України суд вважає необхідним стягнути із обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави України документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 128, 182, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки, із позбавленням права обіймати будь-які посади пов`язані із розпорядженням товаро-матеріальними цінностями на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 2 роки

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного призначеного покарання, з випробуванням строком на 2 роки.

Відповідно довимог ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_5 обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі ч.3 ст.76 КК України строком на два роки покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступний обов`язок:

2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_5 , рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 08.09.2026 року.

Стягнути із ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 18840 грн. 72 коп. на користь держави України.

Арешт накладений ухвалами Галицького районного суду м. Львова від 13.05.2019 – скасувати.

Речові докази:

- дві колоди породи дуб діаметром 74 та 51 см, 33 дошки породи дуб, два куски (колоди) дерева породи дуб діаметром 57 та 69 см, довжиною близько 3.2 метри – конфіскувати в дохід держави;

- речовий доказ – ТТН №02622 від 09.05.2019 – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- речовий доказ – автомобіль ГАЗ 66 д.н.з. НОМЕР_1 з маніпулятором, який на праві власності належить третій особі ОСОБА_11 та переданий останньому на відповідальне зберігання під час досудового розслідування – повернути власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбаченихст. 394 КПК Українидо Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілій.

Суддя ОСОБА_1