Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №450/2868/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 450/2868/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 28.05.2026 року о 18 годині 30 хвилин в с. Скнилів на вулиці Авіаційна, керуючи автомобілем Тойота Яріс, номерний знак НОМЕР_1 , не виконала вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу подану за допомогою проблискових маячків синього та червоних кольорів та гучномовця, чим порушила п. 2.4 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_1 , 28.05.2026 року о 18 годині 30 хвилин у місті Львові на вулиці Патона, керувала автомобілем Тойота Яріс, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому порядку проводився із застосуванням Alcotest Драгер ARSA 0297, тест №805, позитивний результат 2,27 проміле, чим порушила п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Від керування транспортним засобом була відсторонена.

ОСОБА_1 на розгляд справи у суді не з`явилася, доказів поважності своєї неявки не надала, хоча про час та місце розгляду справи судом була належним чином повідомлена та інформація щодо часу та місця розгляду зазначених справ розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.

Також, суд враховує, що відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-2, 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Розглянувши матеріали справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 28.05.2026 року серії ЕПР1 № 678046 та серії ЕПР1 № 678032 відповідно; записом нагрудного відеореєстратора поліцейського, з яких чітко вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції роз`яснено підстави зупинки, її права, можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, на пропозицію поліцейських остання добровільно пройшла огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу, що підтверджується спеціальним технічним приладом Alcotest Drager 6820 ARSA-0297 із позитивним результатом 2,27 ‰ та з результатом погодилася і не висловила бажання пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказані виявлені ознаки як запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, почервоніння очей та поведінка, що не відповідає обстановці; направленням складеного поліцейським про скерування на огляд ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та рапортами працівників поліції від 28.05.2026 р., 24.06.2026 р. та 28.07.2026 р., в яких деталізовано викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративних правопорушень.

Досліджені судом докази, які у своїй сукупності є достатніми, належними та допустимими для встановлення винуватості особи, відносної якої складені протоколи про адміністративні правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), а тому враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку із наведеним, враховуючи особу правопорушниці у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із врахуванням положень ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Поряд з цим, із представлених на розгляд матеріалів вбачається, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП було вчинено ОСОБА_1 28.05.2026 р., яке не є триваючим, тобто з часу події вчинення адміністративного правопорушення та надходження справи в провадження до судді Бориславського Ю.Л. і її розгляду сплив строк накладення адміністративного стягнення за вказане адміністративне правопорушення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, зокрема передбаченого ст. 122-2 КУпАП, може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення слід закрити.

Керуючись ст. 23, 34-36, 38, 40-1, 122-2, 130, 247, 283, 284-289, 297 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 /сімнадцять тисяч/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя: Бориславський Ю. Л.