Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №332/834/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/834/26

Провадження №: 2/332/1826/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Завіновської А.П., при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А., за участю представника позивачів – адвоката Константинова О.Г., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Константинова Олексія Геннадійовича до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області, про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

16.02.2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Константинова О.Г., звернулися до суду з наведеним позовом, в обґрунтування якого зазначали наступне.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 21.08.1995, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить в рівних частках нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 .

Після вторгнення російської федерації на територію України, позивачі були змушені покинути житло та переїхати до іншої місцевості.

З метою внесення нерухомого майна до реєстру речових прав, позивачі звернулися до державного реєстратора, який за результатами розгляду документів, відмовив у проведенні реєстраційних дій із посиланням на те, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року права власності на нерухоме майно, не надані такі дані і суб`єктом, який проводив реєстрацію права власності.

Отже, позивачі змушені звернутися до суду за захистом порушених прав.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили визнати за ними по частці право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Підготовче судове засідання по даній справі було призначено на 15 годину 10 хвилин 31 серпня 2026 року.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав наведених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

З огляду на вказані обставини, суд вважає можливим здійснювати підготовче судове засідання у відсутність представника відповідача.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас згідно до змісту ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ст. 200 ч. 3 ЦПК України).

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 21 серпня 1995 року, на підставі розпорядження від 21.08.1995 за № 678 радгоспу «Первомайський», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях належить нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано у Василівському бюро технічної інвентаризації під реєстровим номером 4-1 (а.с. 9).

Виходячи з технічного паспорту, загальна площа квартири АДРЕСА_2 , складає 53,7 кв.м., житлова 29,2 кв.м. (а.с. 6-8).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Тараненко О.О. від 02.12.2025 року за № 82166375, відмовлено у проведенні реєстраційних дій із посиланням на те, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року права власності на житловий будинок, не надані такі дані і суб`єктом, який проводив реєстрацію права власності. Крім того, зазначено, що державну реєстрацію прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані у с. Приморське Василівського району Запорізької області здійснювало КП Бюро технічної інвентаризації Василівської районної ради Запорізької області. До 24 лютого 2022 року архівні справи на паперових носіях щодо об`єктів нерухомого майна, зберігались в БТІ м. Василівка Запорізької області за адресою АДРЕСА_3 . Від початку повномасштабного вторгнення населений пункт знаходиться на тимчасово окупованій території. Внаслідок ворожого обстрілу міста Василівки, будівля, в якій знаходиться КП БТІ Василівської районної ради Запорізької області була зруйнована. Довідки та витяги отримати неможливо (а.с. 10).

Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Частиною 1 статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Отже, враховуючи, що відповідачем підстави позову не оспорюються, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат не порушувалось.

Керуючись ст. ст. 321, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 200, 206, 211, 212, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Константинова Олексія Геннадійовича, до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області, про визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.08.1995 року, належить право власності на нерухоме майно, а саме на частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 53, 7 кв.м., житловою площею 29, 2 кв.м.

Визнати, що ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.08.1995 року, належить право власності на нерухоме майно, а саме на частку квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 53, 7 кв.м., житловою площею 29, 2 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації, як ВПО: АДРЕСА_4 , рноокпп НОМЕР_1 ;

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації, як ВПО: АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_2 ;

Представник позивачів: адвокат Константинов Олексій Геннадійович, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_3 ;

Відповідач: Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 45065466.

Рішення складено 09.09.2026 року.

Суддя: А.П. Завіновська