Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №640/21841/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/21841/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушень і повідомлення про сплату шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- визнати протиправним і скасувати припис про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель № 580-ДК/0146Пр/03/01/-20від 27.08.2020;

- визнати протиправним і скасувати повідомлення від 27.08.2020 №580ДК/0093шк/11/01/-20 про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем спірну перевірку проведено без врахування положень ст.ст. 6 та 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Як наголошено позивачем, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» не є особою, зобов`язаною, відповідно до ст. 168 Земельного кодексу України, отримувати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок, оскільки є підприємством трубопровідного транспорту - оператором газотранспортної системи, а відповідні роботи проводились з метою запобігання виникненню аварійної ситуації, з урахуванням того, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» не є ані власником, ані користувачем відповідної земельної ділянки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 листопада 2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10 липня 2024 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022 у справі №640/21841/20 скасовано. Справу №640/21841/20 направлено до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

В постанові від 10 липня 2024 року Верховний Суд зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій, заперечуючи проти застосування порядку проведення перевірки, визначеного Законом № 877-V, обмежилися лише оцінкою дій відповідача на відповідність вимогам Закону № 963-IV та не надавали оцінку доводам позивача щодо процедурних порушень, допущених посадовою особою відповідача при проведенні перевірки (неповідомлення суб`єкта господарювання про проведення перевірки, що унеможливило присутність позивача чи його уповноваженого представника при перевірці та надання можливості спростувати встановлені порушення).

Разом з тим, з`ясування зазначених вище обставин має важливе значення для правильного вирішення цієї справи по суті.

Одночасно з цим колегія суддів зазначила, що не оцінює доводи касаційної скарги, що стосуються оскаржуваних у цій справі припису та повідомлення, оскільки їхній оцінці передує вирішення питання дотримання відповідачем процедури проведення заходу контролю, яке судами попередніх інстанцій у повному обсязі вирішено не було.

Також, враховуючи відсутність оцінки судів попередніх інстанцій з приводу порядку дотримання відповідачем процедури проведення заходу контролю, та можливих наслідків, що пов`язані із проведенням перевірки, колегія суддів вказала, що вважає передчасним вирішення питання щодо відступу від висновку, сформованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 917/902/18.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Визнано протиправним та скасувати припис про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель № 580-ДК/0146Пр/03/01/-20від 27.08.2020.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 640/21841/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування повідомлення від 27.08.2020 №580ДК/0093шк/11/01/-20 про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; у цій частині ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задовольнити, визнати протиправним і скасувати повідомлення від 27.08.2020 №580ДК/0093шк/11/01/-20 про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; судові витрати покласти на відповідача; апеляційний розгляд справи № 640/21841/20 проводити у судовому засіданні з повідомленням учасників справи за участі уповноваженого представника ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 в адміністративній справі №640/21841/20 без змін.

Щодо клопотання апелянта про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з поданого клопотання, в такому не наведено жодних доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, колегія суддів дійшла висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки, за результатами чого складено акт від 21.07.2020 №580-ДК/474/АП/09/01/-20, в якому зазначено, що земельна ділянка, площею 10,6444 га з кадастровим номером 2320686000:01:001:0097 розташована на території Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.07.2020 №НВ-2307719002020, земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, форма власності - приватна. Угіддя - рілля. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що вона оброблена (проведено поверхневий обробіток у вигляді лущення чи культивації). Із західної сторони земельної ділянки вздовж усієї ділянки проходить смуга, в межах якої було здійснено зняття поверхневого шару ґрунту при проведенні ремонтних робіт по заміні ізоляційного покриття магістрального газопроводу «Маріуполь-Бердянськ» Ду 500, Ру 25. У межах вказаної смуги наявні ділянки (траншеї), на яких ґрунт не повернуто.

Роботи проводилися філією будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбуд» РБУ №1, згідно з дозволом (згодою) Краматорського ЛВУМГ TOB «Оператор ГТС України» від 13.04.2020 №109.

Виконробом будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбуд» РБУ №1 ОСОБА_1 , який був присутній в місці зняття поверхневого шару ґрунту надано для ознайомлення наступні документи (додатки 3-5), згідно яких роботи по ремонту трубопроводу проводяться Краматорським ЛВУМГ TOB «Оператор газотранспортної системи України».

Згідно з матеріалами проекту виконання робіт, зняття поверхневого шару ґрунту проводиться шириною 12 м на глибину 0,4 м, при цьому, ширина смуги, в межах якої проводяться роботи, складування ґрунту у відвали складає 28 м. Згідно з кадастровим планом земельної ділянки, довжина сторін земельної ділянки, вздовж яких проходить зазначена смуга складає 602 м. Площа, на якій здійснено зняття поверхневого шару ґрунту складає 0,7224 га.

Разом з тим, виконавцем робіт по ремонту трубопроводу, яким здійснено зняття поверхневого шару ґрунту у межах земельної ділянки не представлено для ознайомлення робочий проект землеустрою, не надано документи, які б підтверджували віднесення трубопроводу, який ремонтується, до об`єкту трубопровідного транспорту, пов`язаних з обслуговуванням нафтових і газових свердловин.

На підставі викладеного, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області вказано про вчинення посадовими особами TOB «Оператор газотранспортної системи України» правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 52 та 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення

За результатами викладеного, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області складено припис про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 27.08.2020 №580-ДК/0146Пр/03/01/-20, яким приписано вжити заходи щодо усунення правопорушення у 30-денний термін, про що надати письмове повідомлення до 28.09.2020.

Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» направлено повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 27.08.2020 №580-ДК/0093шк/11/01/-20, яким вимагалось у 15-ти денний термін сплатити розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 22 674,14 грн.

Вважаючи припис від 27.08.2020 №580-ДК/0146Пр/03/01/-20 та повідомлення від 27.08.2020 №580-ДК/0093шк/11/01/-20 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України дає визначення індивідуальному акту - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В той же час, у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи. Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер для останніх.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб`єкта владних повноважень у подальшому, оскільки на час розгляду справи таких не існує. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування повідомлення від 27 серпня 2020 року №580ДК/0093шк/11/01/-20 про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, суд вказав про те, що таке не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків та правових наслідків для осіб, які перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Колегія суддів погоджує такі висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Відповідно до пп. 41 п. 4 Положення Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, та вживає заходів до її відшкодування щодо земель державної власності сільськогосподарського призначення в установленому законодавством порядку.

Тобто, право здійснювати розрахунок шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а також вживати заходи щодо її відшкодування, надано відповідачу чинним законодавством.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 (далі - Методика).

Згідно п. 1 Методики, вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання (далі - розмір шкоди).

Згідно з п. 7 Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, здійснюється Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним особам та громадянам, - територіальними органами Держгеокадастру.

Складання повідомлень про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу вказаними Методикою та Положенням не передбачено.

Водночас, направлене відповідачем повідомлення не створює для позивача виникнення будь-яких прав і обов`язків, а носить виключно інформативний характер, оскільки таким чином відповідач доводить до відома суб`єкта господарювання інформацію про складання розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Крім того, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру шкоди у встановленому порядку, та оформленням результатів у вигляді розрахунку. Що ж стосується відшкодування виявленої шкоди, то вона не може бути примусово відшкодована на підставі розрахунку. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу не є правовим документом, який встановлює відповідальність, не породжує обов`язкових юридичних наслідків, оскільки воно є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог земельного законодавства, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Тому їх оцінка, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо їх складання та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.

За таких обставин, враховуючи, що повідомлення про сплату шкоди та розрахунок розміру шкоди не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків та правових наслідків для осіб, які перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 120/2263/19-а.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322,325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

Т.Р. Вівдиченко