Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №620/16142/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/16142/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Грибан І. О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у зарахуванні до календарної вислуги 23 роки 02 місяці 05 днів, вислугу років на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) 03 роки 02 місяці 00 днів, яка дає право на призначення пенсії згідно п. «а» ст. 12 Закону 2262, перерахунку та подальшої виплати пенсії гідно ст. 13 Закону 2262 з розрахунку 68 відсотків грошового забезпечення за вислугу 26 років (50% за вислугу 20 років плюс 3% за кожен рік вислуги понад 20 років);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та подальшу виплату пенсії у розмірі 68% відповідних сум грошового забезпеченні згідно з п. «а» ст. 12, 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 04 січні 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум, а також нарахувати і виплати різницю недоплаченої пенсії за весь період.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років з урахуванням поданих документів.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2024 про перерахунок пенсії з урахуванням поданих документів та зважаючи на правову оцінку, надану судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до пункту «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням позивача та не заперечується сторонами.

Позивач 27.09.2024 звернувся до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області із заявою про зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років в пільговому обчисленні, оформлену за період служби в органах, з розрахунку 1,5 рік за кожен рік служби.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 управління кадрового забезпечення ГУ НП в Чернігівській області листом від 18.10.2024 №К-495/124/05/20-2024 повідомило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (зі змінами і доповненнями) вислуга років в пільговому обчисленні зараховується до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, які мають право на пенсію за вислугою років відповідно до п. «а» ст..12 Закону №2262-ХІІ.

Вказаним листом з аналізу особової справи ОСОБА_1 підтверджено, що в період з 29.03.2004 по 30 07.2010 позивач обіймав посади, які зараховуються до вислуги років на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця), яка складає 03 роки 02 місяці 00 днів без урахування вислуги в календарному обчислення.

До листа від 18.10.2024 №К-495/124/05/20-2024 управління кадрового забезпечення ГУ НП в Чернігівській області додало довідку щодо пільгових періодів проходження служби від 18.10.2024 №4749/124/20/01-2024.

ОСОБА_1 21.10.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням наданих доказів.

Листом від 21.11.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило позивача в перерахунку його пенсії з урахуванням нової довідки про пільговий період його служби зважаючи на те, що пенсія вже призначена й на момент такого призначення позивач мав вислугу 23 календарних років.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членів їх сімей визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону.

Так, згідно пункту «а» статті 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) (пункт «б» частини першої статті 13 Закону).

Так, згідно статті 17-1 Закону порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі - Постанова № 393) визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, військовослужбовцям за контрактом. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Відповідно до вимог Постанови № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», період проходження ОСОБА_1 служби з 29.03.2004 по 30.07.2010 зараховується на пільгових умовах, а саме один місяць служби за півтора місяця, про що вказано у довідці від 18.10.2024.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, у спірних правовідносинах питання підтвердження служби позивача в органах внутрішніх справи та/або Національної поліції не вирішується й не є спірним, зокрема й підтверджується достатніми та допустимими доказами. При цьому, виплата пенсії позивачу призначена, а спірною у даному випадку є виключно відмова відповідача здійснити перерахунок такої.

З огляду на саму довідку, надану позивачем до органів Пенсійного фонду України вислуга років позивача на пільгових умовах складає 03 роки 02 місяці 00 днів без урахування вислуги років у календарному обчисленні, що свідчить про наявну календарну вислугу років позивача загалом 26 років 04 місяці 05 днів (зважаючи на календарну вислугу років на день звільнення позивача 23 роки 02 місяці 05 днів).

Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що направивши відповідні документи Уповноваженого органу, що зумовлюють зміну пенсійного забезпечення позивача, а саме його збільшення, ОСОБА_1 , в силу норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» мав законні очікування на такий перерахунок.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовляючи позивачеві з підстав наявної календарної вислуги років ОСОБА_1 на дату звільнення зі служби 23 роки, діяло протиправно, оскільки як встановлено судом позивачеві при обрахунку його вислуги років при звільненні допущено помилку, що стало підставою для надання до органу ПФУ інформації, яка не є достовірною і не відповідала дійсним обставинам справи. У той же час, довідка про наявність вислуги років із виправленими даними була подана відповідачеві, що мало бути підставою для проведення перерахунку пенсії особи, що перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

В частині вимог позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та подальшу виплату пенсії у розмірі 68% відповідних сум грошового забезпеченні згідно з п. «а» ст. 12, 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 04 січні 2021 року, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В частині першій статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Вказані норми визначають об`єктом захисту порушені з боку суб`єктів владних повноважень права, свободи чи законні інтереси фізичних або юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення цього права відповідачем - суб`єктом владних повноважень, з урахуванням належно обраного способу судового захисту. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Поряд із цим, перерахунок пенсії з урахуванням додаткових документів, які дають право на подальше підвищення пенсії відповідачем проведено не було й ці документи повернуто пенсіонерові, що виключає можливість судового захисту прав на майбутнє.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, колегія судів погоджується з висновками суду Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в перерахунку пенсії; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача від 21.10.2024 про перерахунок пенсії з урахуванням поданих документів та зважаючи на правову оцінку, надану судом у рішенні.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя І. О. Грибан

Суддя В. Ю. Ключкович

(Повний текст постанови складено 09.09.2026)