Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №620/4217/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/4217/25 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач:Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.03.2025 №253950008389 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком державного службовця;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 13 березня 2025 року на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 05.03.2025 року №17/25-01-10-02-06 та №18/25-01-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.03.2025 №253950008389 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком державного службовця.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 13 березня 2025 року на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 05.03.2025 року №17/25-01-10-02-06 та №18/25-01-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що оскільки на момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком державного службовця позивачка досягла пенсійного віку, мала необхідний стаж на посадах державної служби в органах державної податкової інспекції (служби)/органах доходів і зборів, що станом на 01.05.2016 року складав 22 роки 05 місяців 08 днів, необхідний страховий стаж, то наявні усі передбачені законом умови для переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, посилаючись на невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що робота в державній податковій службі з 01.09.1994 по 01.05.2016 на посадах, у період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Оскільки на день набрання чинності Закону №889-VIII (01.05.2016) позивачка не перебувала на посаді державної служби та не мала 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України №»3723-XII, то відсутні підстави для перерахунку її пенсії.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка навела доводи на підтримку законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Ніжинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Не працює.

13 березня 2025 року вона звернулась до Ніжинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою №454 про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу». До заяви додані копії довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.03.2025 року №17/25-01-10-02-06 та №18/25-01-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Заяву розглянуто за екстериторіальним принципом Головним управлінням ПФУ в Харківській області, яке рішенням від 21.03.2025 №253950008389 відмовило позивачці в переведенні на пенсію за віком державного службовця. Підставою для відмови відповідач зазначив відсутність у позивачки необхідного стажу роботи на державній службі, у зв`язку з чим вона не має права на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки робота в державній податковій службі на посадах, в період перебування на яких присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Не погодившись з цим, позивачка звернулася до суду з позовом.

Відповідно до статі 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрата годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляд) за непрацездатними.

01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII «Про державну службу» (надалі - Закон №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (надалі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно з пунктами 10, 12 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889-VІII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16 грудня 1993 року в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату обіймали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від чого, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягай пенсійною віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1-го січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями. - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1-го січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З аналізу наведених норм закону випливає, що після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця набуває особа при наявності певних умов: досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу; наявність відповідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а, від 26.06.2018 у справі №676/4235/17 та від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а, яка в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Позивачка працювала в державній податковій службі/органах доходів і зборів. Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивачку 23.11.1993 призначено на посаду державного податкового інспектора Державної податкової інспекції по Носівському району (запис №5), а 08.07.1994 прийнято Присягу державного службовця (запис за № 8).

З дати прийняття на державну службу в ДПС по 01.05.2016 позивачка займала посади старшого державного податкового інспектора, головного державного інспектора, начальника валютної інспекції, головного державного податкового ревізора-інспектора, заступника начальника відділу у складі управління, завідувача сектору, начальника відділу Державної податкової адміністрації/інспекції в Носівському районі Чернігівської області та Ніжинської об`єднаної державної податкової інспекції у Чернігівській області.

У період проходження державної служби в ДПС по 01.05.2016 їй були присвоєні: спеціальні звання «інспектор податкової служби 3- го рангу» (запис №9), «інспектор податкової служби 2-го рангу» (запис №14). «інспектор податкової служби 1-го рангу» (запис №16), «радник податкової служби III рангу» (записи №21 та №25), 11-й ранг державного службовця (запис №30), спеціальне звання «радник податкової та митної справи III рангу» (запис №31).

Державну службу припинено та звільнено з посади 16.12.2024 (запис №46).

Статтею 25 Закону № 3723-ХІІ визначено класифікацію посад державних службовців та встановлено сім категорій посад в залежності від організаційно-правового рівня органу, який приймає їх на роботу, обсягу і характеру компетенції на конкретній посаді, ролі і місця посади в структурі державного органу. Зокрема, з урахуванням посад державної служби, що обіймала позивачка:

-до шостої категорії посад віднесені посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади;

-до сьомої категорії посад віднесені посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади.

Крім того, статтею 25 Закону №3723-ХІІ передбачено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №503-р від 12.09.1997 «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» посади працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, які не мають спеціальних звань, віднесено до певних категорій посад державних службовців в залежності від характеру компетенції на конкретній посаді та місця посади в структурі державного органу.

Посади, які обіймала позивачка, відносяться до шостої категорії посад державних службовців - посади начальників управлінь, їх заступників, начальників відділів, їх заступників у складі управлінь державних податкових інспекцій у районах, районах у містах Києві та Севастополі; начальників управлінь, їх заступників, начальників відділів та їх заступників у складі управлінь державних податкових інспекцій у містах (крім міст Києва та Севастополя), віднесених до І, ІІ, ІІІ груп за оплатою праці працівників, спеціалістів державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; спеціалістів державних податкових інспекцій у містах (крім міст Києва та Севастополя) з чисельністю населення понад 1 млн. чоловік та у містах поза групою за оплатою праці працівників; до сьомої категорії посад державних службовців віднесено посади спеціалістів державних податкових інспекцій у районах, районах у містах Києві та Севастополі; спеціалістів державних податкових інспекцій у містах (крім міст Києва та Севастополя), віднесених до ІІІ груп за оплатою праці працівників.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Додатком 6 до Постанови №306 визначено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивачки на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-ХІІ).

Згідно із статтями 1 і 2 Закону №509-ХІІ (в редакції, чинній на час роботи позивачки) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Статтею 15 Закону №509-ХII встановлено, що посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.

Крім того, частиною шостою статті 15 цього Закону визначено, що посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби І рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби І рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби І рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби ІІІ рангу.

Видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету (стаття 6 Закону №509-ХІІ).

Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Проте, Законом №509-ХІІ не врегульовано питання пенсійного забезпечення посадових осіб державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, тому при вирішенні таких питань підлягають застосуванню положення Закону №3723-ХІІ «Про державну службу», зокрема стаття 37, за правилами якої на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Законе України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Правомірність такого висновку підтверджена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №500/5183/17.

Аналогічний підхід застосування наведених норм права висловлений Верховним Судом також у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 586/965/16-а).

Відповідно до вимог пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Тому, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

До набрання чинності Законом №889-VIII стаж державної служби обраховувався Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок № 283), та додатком до нього (діяли до 01.05.2016).

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Положеннями пункту 1 Порядку № 283 передбачено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби. Держфінінспекції, її територіальних органів.

Іншим спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб контролюючих органів, є Податковий кодекс України.

Пунктом 342.4. статті 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів відповідно до пункту 344.1 статті 344 ПК України здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Отже, згідно з записами у трудовій книжці стаж державної служби позивачки станом на 01.05.2016 року складав 22 роки 05 місяців 08 днів.

Щодо наявності необхідного страхового стажу, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 24 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-IV) страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

У свою чергу, частиною 1 статті 26 Закон №1058-IV встановлено, що право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Разом з тим, повний страховий стаж позивачки становить 43 роки 04 місяці 08 днів, що підтверджується інформацією з рішення Ніжинського об`єднаного управління ПФУ від 26.02.2025 року про перерахунок пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).

Пунктом 2 Порядку №622 визначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1992 № 2723-ХІІ «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

За приписами пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плаї) (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відтак, оскільки з заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної за Законом № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону «Про державну службу», позивачка звернулась до Ніжинського об`єднаного управління ПФУ 13 березня 2025 року, то пенсія державного службовця згідно з наведеними положеннями абзацу першого частини третьої статті 45 Закону №1058 має бути призначена із вказаної дати.

Щодо довідок про складові заробітної плати позивачки для призначення пенсії державного службовця від 05.03.2025 №17/25-01-10-02-06 та №18/25-01-10-02-06, виданих Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Пунктом 4-2 Порядку №622 регламентовано, що для призначення пенсій державним службовцям, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

-посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

-розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку (інші складові заробітної плати), за формою згідно з додатком 6.

Пунктом 5 Порядку №622 визначено, що форми довідок про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям, затверджуються правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Судом підтверджено, що надані позивачкою довідки для призначення пенсії державного службовця за змістом відповідають пункту 4-2 Порядку №622, а за формою - довідкам № 4 та №6 про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям.

За наведених обставин і законодавчого регулювання спірних правовідносин правильним є висновок суду першої інстанції, що оскільки на момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком державного службовця позивачка досягла пенсійного віку, мала необхідний стаж на посаді державної служби (станом на 01.05.2016 року - 22 роки 05 місяців 08 днів) та необхідний страховий стаж, то наявні передбачені законом умови для переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. У зв`язку з цим суд на підставі повноважень, передбачених статтею 245 КАС Укрїни, обгрунтовано скасував рішення суб`єкта владних повноважень- відповідача у справі та зобов`язав його вчинити конкретні дії з пенсійного забезпечення.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору вирішені згідно з вимогами статті 139 КАС України.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Тереза Ю.О.