Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №320/42615/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/42615/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Попової О.Г., суддів: Говоруна О.В., Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:

- визнати триваючі протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо здійснення ОСОБА_1 виплату пенсії 14242,95 грн у зменшеному розмірі на мінус 2025,22 грн від розрахункової 16268,17 грн за період з січня 2023 року по травень 2023 року;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві не доплачену ОСОБА_1 щомісяця пенсію у розмірі 10126,1 грн за період з січня 2023 року по травень 2023 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними триваючі дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо здійснення ОСОБА_1 виплату пенсії 14242,95 грн у зменшеному розмірі на мінус 2025,22 грн від розрахункової 16 268,17 грн за період з січня 2023 року по травень 2023 року. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 не доплачену ОСОБА_1 щомісяця пенсію у розмірі 10 126,10 грн (десять тисяч сто двадцять шість гривень 10 копійок) за період з січня 2023 року по травень 2023 року.

Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважав рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено відповідно до норм діючого законодавства, а апеляційну скаргу відповідача такою, що є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 80% грошового забезпечення.

Вважаючи, що відповідачем неправомірно зменшено сума щомісячної пенсії у період з 01.01.2023 по 31.05.2023 ОСОБА_1 , звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/18477/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 з обов`язковим врахуванням довідок Офісу Генерального прокурора від 11.06.2020 №21-1197зп, №21-1198зп, виходячи з розрахунку 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. Дане судове рішення набрало законної сили.

06.11.2023 року, 13.11.2023 року під час особистого прийому в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві позивач дізнався про зменшення щомісяця суми пенсії на 2 025, 22 грн.

Відповідно до історії рахунку зарахування пенсії від АТ «Ощадбанк» від 23.11.2023 року та Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ФА 100324 за Дорученням №Д ФА100324/77 ОСОБА_1 отримував пенсію за період з вересня 2016 року по грудень 2017 року включно по 10740,00 грн, з січня 2018 року по березень 2020 року включно по 13730,00 грн, з квітня 2021 року по листопад 2021 року включно по 13934,59 грн, у грудні 2021 року - 22877,03 грн, з січня 2022 року по травень 2023 року включно 14242,95 грн.

Довідками Офісу Генерального прокурора про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 11.06.2020, 19.10.2021 № 21-1197зп та № 21-834зп відповідно зазначено, що грошове забезпечення підполковника юстиції ОСОБА_1 становить 20 252, 17 грн.

Згідно до перерахунку пенсії з 03.08.2016 виходячи із суми грошового забезпечення 20252,17 грн. основний розмір пенсії визначено у розмірі 80% від зазначеного грошового забезпечення (вислуга років 30), що становить 16201,74 грн. З урахуванням надбавки «Діти війни» у сумі 66,43 грн, загальний розмір пенсії складає 16268,17 грн.

Разом з тим, відповідно до перерахунку пенсії з 01 січня 2023 року виходячи із суми грошового забезпечення 7032,50 грн. основний розмір пенсії визначено у розмірі 80% від зазначеного грошового забезпечення (вислуга років 30), що становить 7032,50 грн. З урахуванням надбавки «Діти війни» у сумі 66,43 грн та доплати до попереднього розміру пенсії (рішення суду) - 6466,13, загальний розмір пенсії складає 14242,95 грн.

Листом № 970-53627/Р-03/8-2800/24 від 09.01.2024 Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг у відповідь на звернення позивача повідомило, що у випадку, коли рішення суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішенням судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Доплата пенсії визначена за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 (до проведення перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) становить 21 300, 94 грн і обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі) з датою набрання рішення суду від 20.06.2022 законної сили 27.10.2022. За період з 01.01.2023 по 31.05.2023 розмір пенсії складав 14242,95 грн.

Вважаючи вказані дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

У відповідності до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 від 21.02.2018 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (надалі також - Постанова № 103), яка набрала чинності 24.02.2018.

Так, пунктом 1 Постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Згідно пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

У відповідності до пунктів 4, 7 Постанови № 103 у разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та Постановою № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/18477/21, яке набрало законної сили, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідок Офісу Генерального прокурора від 11.06.2020 № 21-1197зп та № 21-1198зп, виходячи з розрахунку 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.

Відповідно до зазначеного перерахунку, розмір грошового забезпечення становив 20252,17 грн, основний розмір пенсії - 16201,74 грн, а з урахуванням надбавки «Діти війни» у сумі 66,43 грн загальний розмір пенсії складав 16268,17 грн. Разом з тим, судом встановлено, що у період з 01.01.2023 по 31.05.2023 відповідачем здійснювалась виплата пенсії позивачу у зменшеному розмірі - 14242,95 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що у зазначеному розрахунку відповідачем формально збережено відсоткове значення пенсії (80%), однак фактично змінено саму базу її обчислення, а саме склад та розмір грошового забезпечення, з якого визначається пенсія. Зокрема, відповідачем використано інші показники грошового забезпечення, ніж ті, що були враховані при виконанні судового рішення, що призвело до суттєвого зменшення загального розміру пенсії позивача.

При цьому, частина четверта статті 63 Закону № 2262-XII також встановлює, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що виплата пенсії позивачу у зменшеному розмірі у період з 01.01.2023 по 31.05.2023 є протиправною.

Підсумовуючи вищевикладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про задоволення позовних вимог.

Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п. 41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді: О.В. Говорун

О.В. Чуприна