Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №320/54768/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/54768/25 Суддя (судді) першої інстанції: Скрипка І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Златіна С.В.,

суддів: Кравченка Є.Д., Воловика С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач; ГУ ПФ України у Київській області), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.08.2025 №2/3/1/12461 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 березня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.08.2025 №2/3/1/12461, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з урахуванням виплаченого і без обмежень максимального розміру.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у задоволенні адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.08.2025 №2/3/1/12461 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2023;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.08.2025 №2/3/1/12461, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01.03.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неправомірно не здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, оскільки всі законодавчо визначені для цього умови дотримані: уповноваженим органом надано до територіального пенсійного органу довідку (форма, зміст та складові якої відповідає вимогам законодавства), позивачем подано заяву про здійснення перерахунку пенсії на підставі цієї довідки. Разом з тим, суд відзначив, що вимоги щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру є передчасними, оскільки такий спір на день розгляду цієї справи ще не настав, а судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що відповідач протиправно обмежує його пенсію максимальним розміром, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів вчинення відповідачем таких дій.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (Закон № 2262-ХІІ).

На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/7230/25 від 09.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено довідку від 15.08.2025 № 2/3/1/12461 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2023 зі складовими, розрахованими із урахуванням зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня календарного року.

Довідка направлена до пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсії.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі вказаної довідки.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 04.11.2025 № 1000-0202-8/142640 відмовило позивачу у здійсненні такого перерахунку з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом оскарження є рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Як встановлено вище, ухвалюючи судове рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру є передчасними, оскільки такий спір на день розгляду цієї справи ще не настав, а судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Із змісту статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон про заходи реформування пенсійної системи), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічні норми закріплені у частині третій статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон; у редакції чинній на момент перерахунку пенсії позивача), за якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 20 березня 2024 року №2-р(ІІ)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами. Цим актом суду конституційної юрисдикції також вирішено, що наведені нормативні приписи втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Вирішуючи питання щодо початку дії вказаного рішення Конституційного Суду України в аналогічних за змістом правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 04 липня 2024 року у справі №580/7744/23 прийшов до висновку, що правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності приписів статті 2 Закону про реформування пенсійної системи із змінами, що поширює свою дію на Закон із змінами, та першого речення ч. 3 ст. 67 Закону із змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 21 березня 2024 року.

При цьому, у згаданій постанові Верховний Суд також підкреслив, що, враховуючи висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні №2-р(II)/2024, правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи (додатки до позовної заяви; а.с. 31-33) містяться протоколи Розрахунків пенсії ОСОБА_1 по інвалідності станом на 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року та 01 вересня 2025 року (далі - Розрахунки).

З Розрахунків вбачається, що пенсія ОСОБА_1 обмежувалася максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Викладене свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції, що вимоги щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру є передчасними.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що відповідач, обмежуючи пенсію позивача максимальним розміром, діяв протиправно.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо обмеження пенсії максимальним розміром та ухвалення в цій частині нового судового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року без обмеження її максимального розміру.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року - залишити без змін.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст судового рішення виготовлено 08 вересня 2026 року.