Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №945/1942/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 945/1942/25

Перша інстанція: суддя Шаронова Н.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Ступакової І.Г.,

при секретарі судового засідання Худика С.А.,

за участю представника апелянта – адвоката Тимошина Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Красносьолова Вячеслава Юрійовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И Л А:

28 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5482789, якою за порушення ч.2 ст.122 КУпАП його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки жодних порушень ПДР він не вчиняв. Позивач наголосив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не ввімкнув фари у темну пору доби, однак позивач наголошував на тому, що фактично темна пора доби ще не настала та дорогу було добре видно.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за проїзд у темну пору доби без ввімкнуто світла фар.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 11 травня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, апелянт наполягає, що притягнення водія до адміністративної відповідальності за не ввімкнення фар ближнього світла в темну пору доби, з урахуванням видимості дороги в напрямку руху більше 300 м у сутінках, є таким, що суперечить приписам ст.1 КУпАП та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, адже сутінки є складовою частиною темної пори доби. Апелянт наголосив, що ПДР України не покладають обов`язку на водія слідкувати за часом доби та щоденно перевіряти час сходу та заходу сонця, натомість, ПДР України покладають обов`язок на водія ввімкнути фари ближнього світла у разі якщо видимість дороги в напрямку руху становить менше 300 м у сутінках, тобто, на відміну від розуміння точного часу виникнення астрономічного явища – заходу сонця, видимість дороги в напрямку руху є такою обставиною, яку водій може об`єктивно встановити.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2025 року о 20 годині 15 хвилини інспектором 1 взводу 2 роти 2 батальйону УПП в Миколаївській області лейтенантом поліції Красносьоловим В.Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5482789, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 гривень.

З постанови вбачається, що 14 серпня 2025 року водій автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по вулиці Веселинівській у місті Миколаєві, без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив вимоги п. 19.1 Правил дорожнього руху.

Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що наданими відповідачем відеозаписами зафіксовано, що ОСОБА_1 14 серпня 2025 року о 20 годині 15 хвилини у місті Миколаєві, по вулиці Веселинівській, керував автомобілем «MERCEDES-BENZ VITO», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись у загальному потоці транспортних засобів, без увімкненого ближнього світла фар, у темну пору доби. До того, позивач пояснив, що забув увімкнути світло.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності діям та рішенням органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (ПДР України), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 19.1 «а» ПДР України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

Відповідно до п.1.10 ПДР України, темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця; недостатня видимість - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.

Відповідно до частини другої статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП. Так, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУпАП.

Так, колегією суддів здійснено перегляд наявних в матеріалах справи відеозаписів, з яких вбачається, що на них зафіксований факт проїзду автомобілів по дорозі з увімкненими фарами, в той час як позивач рухався, не ввімкнувши фари на своєму транспортному засобі о 20:15 год 14 серпня 2025 року, тобто в час після заходу сонця.

Апелянт наголошує, що це були сутінки і видимість на дорозі була гарна, що не зобов`язувало його вмикати світло фар, оскільки для настання відповідальності за порушення п.19.1 ПДР України повинні бути наявні дві умови як темна пора доби так і умови недостатньої видимості.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що така позиція апелянта є помилковою, оскільки з даної норми вбачається, що відповідальність наступає як за рух транспортним засобом у темну пору доби - від заходу до сходу сонця без увімкнених фар, так і у світлу пору доби за умови недостатньої видимості або в тунелі.

При цьому, положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють залежність обов`язку ввімкнення світла фар від настання часу цивільних сутінок, натомість, такий обов`язок прямо кореспондується з настанням темної пори доби, що починається із заходом сонця, який 14.08.2025 у м.Миколаєві відбувся 20:06 год.

Отже, керуючи транспортним засобом 14.05.2025 о 20:15 год, позивач не виконав обов`язку із ввімкнення ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п.19.1.«а» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив рішення та додаткове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішень суду першої інстанції без змін.

Згідно приписів ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст.286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: І.Г. Ступакова