Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №420/32580/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32580/25

Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:02.07.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні ді

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Вінницькій області про:

- визнання неправомірними дій ГУПФ України в Вінницькій області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV) та скасувати рішення ГУПФ України в Вінницькій області №156050026124 від 25 червня 2025 року;

- зобов`язання ГУПФ України в Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно до п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ) періоди з 01 липня 1998 року по 02 листопада 1998 року на шахті "Вуглегорська" п/о "Оржонікідзеуголь";

- зобов`язання ГУПФ України в Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 ОСОБА_1 період навчання в Єнакіївському гірничому технікуму з 01 вересня 1986 року по 25 червня 1990 року;

- призначення ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 25 грудня 2024 року згідно п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по Списку №1 та виплатити призначену пенсію.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону №1058-ІV, оскільки був зайнятий повний робочий день на підземних роботах шахти "Вуглегірська" виробничого об`єднання "Орджонікідзевугілля" із шкідливими і важкими умовами праці. Однак відповідач своїм рішенням відмовив йому в призначенні такої пенсії через начебто відсутність необхідного страхового та пільгового стажу. Позивач вважав дії та рішення відповідача протиправними, вказуючи, що пенсійний орган безпідставно не зарахував до його стажу спірні періоди трудової діяльності та навчання. Зокрема, позивач не погоджується з не зарахуванням до пільгового стажу періоду його навчання за денною формою в Єнакіївському гірничому технікумі за спеціальністю "підземна розробка вугільних родовищ" з присвоєнням кваліфікації гірничого техніка, посилаючись на положення чинного законодавства, які передбачають підстави для включення періодів навчання за підземними професіями до спеціального пільгового стажу. Крім того, позивач зауважує, що відповідач безпідставно відмовився належним чином врахувати окремі періоди роботи через претензії до оформлення записів у трудовій книжці. Позивач наголошував, що неналежний порядок ведення, заповнення або наявність неточностей та виправлень у трудовій книжці чи іншій документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії, оскільки працівник не несе відповідальності за правильність оформлення документів роботодавцем.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що розгляд заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 здійснювався за принципом екстериторіальності. За результатами всебічного і повного розгляду наданих документів, з урахуванням раніше ухваленого рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №420/6484/25, відповідачем було зараховано до страхового стажу позивача 13 років 05 місяців 04 дні, а до пільгового стажу за Списком №1 — 5 років 06 місяців 17 днів. На момент звернення вік позивача становив 54 роки. Разом з тим, на підставі рішення Головного управління від 25 червня 2025 року №156050026124 позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового (6 років) та страхового стажу, визначеного ст. 114 Закону №1058-ІV. Відповідач зазначаd, що період роботи позивача з 01 липня 1998 року по 02 листопада 1998 року не був зарахований до страхового стажу безпосередньо за записами трудової книжки НОМЕР_1 через наявність виправлення у даті прийняття на роботу, у зв`язку з чим цей період враховано виключно на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Окремо представник наголошував, що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач вказує на те, що питання визначення права на пенсійне забезпечення та обчислення стажу належить до його виключної компетенції, яка є дискреційними повноваженнями органу Пенсійного фонду України, а тому суд не може перебирати на себе функції державного органу та втручатися в його діяльність. З огляду на це, відповідач вважає оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії законним і обґрунтованим, а позовні вимоги – безпідставними.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України у Вінницькій області №156050026124 від 25 червня 2025 року.

Зобов`язано ГУПФ України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди його роботи з 01 липня 1998 року по 02 листопада 1998 року у Закритому акціонерному товаристві "Почвомаш".

Зобов`язано ГУПФ України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період навчання в Єнакіївському гірничому технікуму з 01 вересня 1986 року по 09 травня 1989 року та з 06 липня 1989 року по 26 грудня 1989 року.

Зобов`язано ГУПФ України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 грудня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду у вказаному рішенні.

У задоволенні решти вимог – відмовлено.

Стягнуто з ГУПФ України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять),20 грн.

Встановлено ГУПФ України у Вінницькій області місячний строк для подання звіту про виконання рішення суду з дня набрання законної сили рішенням суду у справі №420/32580/25.

В апеляційній скарзі ГУПФ України у Вінницькій області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що розгляд заяви здійснювався ГУПФ України у Вінницькій області за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року №420/6484/25, до страхового стажу зараховано 13 років 05 місяців 04 дні. До пільгового стажу по Списку №1 зараховано 5 років 06 місяців 17 днів, якого недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. Вік Позивача, на момент звернення з заявою про призначення пенсії, 54 років. При цьому до страхового стажу не зараховано період роботи з 01 липня 1998 року по 02 листопада 1998 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки дата прийняття на роботу містить виправлення, даний період зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. Враховуючи викладене вище, рішенням Головного управління від 25 червня 2025 за №156050026124 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком, у зв`язку з відсутністю пільгового (6 років) та страхового стажу. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу та стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зараховано всі періоди роботи. Станом на момент звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах позивач не має страхового стажу, встановленого ст. 114 Закону №1058-ІV – 25 років, адже стаж позивача на момент звернення – 13 років 05 місяців 04 дні. Таким чином, прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058-ІV, у зв`язку з відсутністю належного страхового стажу (позивач немає 25 років страхового стажу) та пільгового стажу за Списком №1 (не менше 6 років).

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року іншими учасниками справи не оскаржено.

Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України у Вінницькій області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

25 грудня 2024 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Рішенням ГУПФ України у Вінницькій області №156050026124 від 30 грудня 2024 року за результатами розгляду заяви позивача від 25 грудня 2024 року відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп.1 п.2 ст. 114 Закону №1058-ІV, оскільки зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці не підтверджено належним чином.

Відповідно до змісту цього рішення, страховий стаж заявника - 9 років 7 місяців 7 днів; стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах невизначений.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

періоди роботи з 10 травня 1989 року по 05 липня 1989 року, з 27 грудня 1989 року по 26 квітня 1990 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки запис про звільнення з роботи не завірено печаткою організації та підписом відповідальної особи;

з 27 квітня 1990 року по 27 червня 1990 року, оскільки дата наказу про прийняття на роботи не зазначено.

До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 10.05.1989 року по 05.07.1989 року, з 27 грудня 1989 року по 27 червня 1990 року, з 31.08.1992 року по 31.07.1995 року згідно довідки №2559 від 11 вересня 2009 року, оскільки шахта "Вуглегірська" в м. Вуглегірськ знаходиться на окупованій території з 2014 року Додаткових документів для підтвердження пільгового характеру роботи, в тому числі інформації про спуски у шахту, про відпустки без збереження заробітної плати, а також копія наказу по результати атестації робочих місць (за період роботи в пільгових умовах після 21.08.1992), заявником не надано. Рішення відповідної Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області про підтвердження пільгового характеру роботи не надано.

20 лютого 2025 року ГУПФ України у Вінницькій області прийнято рішення №156050026124 про відмову у призначенні пенсії від 20 лютого 2025 року на заміну Рішення №156050026124 про відмову у призначенні пенсії від 30 грудня 2024 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 по справі №420/6484/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України у Вінницькій області №156050026124 від 20 лютого 2025 року; зобов`язано ГУПФ України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 грудня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, врахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10 травня 1989 року по 05 липня 1989 року, з 27 грудня 1989 року по 26 квітня 1990 року згідно з записами у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02 травня 1990 року, а також врахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 10 травня 1989 року по 05 липня 1989 року, з 27 грудня 1989 року по 27 червня 1990 року, з 31 серпня 1992 року по 31 липня 1995 року; у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено; стягнуто з ГУПФ України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

На виконання вказаного рішення суду відповідач прийняв рішення №156050026124 про зарахування страхового стражу від 25 червня 2025 року, відповідно до якого:

- на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/6484/25 від 23.05.2025 до пільгового стажу зараховано періоди з 10 травня 1989 року по 05 липня 1989 року, з 27 грудня 1989 року по 27 червня 1990 року та з 31 серпня 1992 року по 31 липня 1995 року;

- страховий стаж позивача становить – 13 років 5 місяців 4 дні, пільговий стаж СП 1 – 5 років 6 місяців 17 днів (з них СП 1 – 3 роки 6 місяців 25 днів та військова служба – 1 рік 11 місяців 9 днів);

- за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01 липня 1998 року по 02 листопада 1998 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки дата прийняття на роботу містить виправлення, даний період зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Таким чином, вказаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-ІV, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (6 років) та страхового стажу.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.

Суд першої інстанції зазначив, що при цьому, з урахуванням того, що періоди з 10 травня 1989 року по 05 липня 1989 року, з 27 грудня 1989 року по 26 квітня 1990 року та з 27 квітня 1990 року по 27 червня 1990 року вже зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1, то заявлені позовні вимоги позивача в цій частині належать до часткового задоволення шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 позивачу період навчання в Єнакіївському гірничому технікуму з 01 вересня 1986 року по 09 травня 1989 року та з 06 липня 1989 року по 26 грудня 1989 року. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

За таких обставин, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25 грудня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням висновків суду у вказаному рішенні.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України від 09 липня 2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року – від 21 до 31 року.

Частиною 1 ст. 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Абзацом 2 ч.4 ст. 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

Обчислення пільгового стажу роботи регулюється Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі – Порядок №383).

Відповідно п.3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема оскаржуваного рішення, до страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 01 липня 1998 року по 02 листопада 1998 року згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки дата прийняття на роботу містить виправлення, даний період зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Надаючи правову оцінку вказаним підставам для відмови у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду роботи позивача, суд враховує, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Таким чином, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Щодо заявлених позовних вимог з приводу зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 позивачу період навчання в Єнакіївському гірничому технікумі з 01 вересня 1986 по 25 червня 1990, суд зазначає наступне.

Так, суд встановив, що відповідно до Диплому серії НТ №877841 позивач у 1986 році вступив до Єнакіївського гірничого технікуму та в 1990 році закінчив повний курс названого технікуму по спеціальності "Підземна розробка вугільних родовищ".

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки форми РС-права відповідач зарахував позивачу спірний період навчання до страхового стажу. При цьому, позивач вважає, що має право на зарахування вказаного періоду навчання до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №420/6484/25 встановлено: "Згідно записів Трудової книжки НОМЕР_1 від 02 травня 1990 року:

у період з 10 травня 1989 року по 05 липня 1989 року рр. позивач працював на шахті "Вуглегорська" п/о "Оржонікідзевуголь" учнем гірничого робочого по ремонту гірних вироботок підземним з повним робочим днем під землею; підстава записів: наказ №252к від 10 травня 1989 року та наказ №372к від 05 липня 1989 року.

у період з 27 грудня 1989 по 26 квітня 1990 прийнятий на зазначену шахту гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею; підстава записів: наказ №655к та наказ №175к.

у період з 27 квітня 1990 по 27 червня 1990 працював гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею".

Згідно з ч.5 ст.78 КАС України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так, у період навчання позивач з 10 травня 1989 року по 05 липня 1989 року рр. позивач працював на шахті "Вуглегорська" п/о "Оржонікідзевуголь" учнем гірничого робочого по ремонту гірних вироботок підземним з повним робочим днем під землею; у період з 27 грудня 1989 року по 26 квітня 1990 року прийнятий на зазначену шахту гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею; у період з 27 квітня 1990 року по 27 червня 1990 року працював гірничим робочим по ремонту гірничих виробаток підземним з повним робочим днем під землею.

Крім того, колегія суддів вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №420/6484/25, в тому числі, зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25 грудня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, врахувавши до страхового стажу періоди роботи з 10 травня 1989 року по 05 липня 1989 року, з 27 грудня 1989 року по 26 квітня 1990 року згідно з записами у Трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 02 травня 1990 року, а також врахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 10 травня 1989 року по 05 липня 1989 року, з 27 грудня 1989 р. по 27 червня 1990 р., з 31.08.1992 р. по 31.07.1995 р.

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення навчання в Єнакіївському гірничому технікумі позивач з 28 червня 1990 по 05 червня 1992 проходив військову службу в Радянській армії, яка зарахована відповідачем до пільгового стажу, що підтверджується оскаржуваним рішенням №156050026124 від 25 червня 2025 року.

Пунктом "д" ч.3 ст. 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" №103/98-ВР від 10 лютого 1998 року з наступними змінами і доповненнями, а саме частина перша статті 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Отже, до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

При цьому, професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, технікум, університет тощо), а і видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.

Правовий висновок щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу викладений в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 по справі №367/945/17.

Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 09 вересня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.