Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №400/13951/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/13951/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областей (філія ГСЦ МВС) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року (суддя Брагар В.С., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 28.01.2026) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областей (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

29.12.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областей (філія ГСЦ МВС), в якому позивачка просила суд:

визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсії, ОСОБА_2 , станом на 18.06.2025р., розрахованого у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри основних видів грошового забезпечення: посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (3028,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків 1, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704, відсоткової надбавки за вислугу років та із обов`язковим зазначенням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби та премії, які дійсні на 01.01.2025р., у розмірах визначених шляхом множення відсотка надбавки за вислугу років на суму посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (3 028,00 грн) та шляхом множення відсотків всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії на розмір основних видів грошового забезпечення, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (3028,00 грн), для здійснення перерахунку основного розміру пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.07.2025 року.

зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) виготовити та подати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсії, ОСОБА_2 , станом на 18.06.2025р., розрахованого у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри основних видів грошового забезпечення: посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (3028,00 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно додатків 1, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704, відсоткової надбавки за вислугу років та із обов`язковим зазначенням всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби та премії, які дійсні на 01.01.2025р., у розмірах визначених шляхом множення відсотка надбавки за вислугу років на суму посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (3 028,00 грн) та шляхом множення відсотків всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії на розмір основних видів грошового забезпечення, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025р. Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» (3028,00 грн), для здійснення перерахунку основного розміру пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.07.2025 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 28 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України №2262, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. З 01.03.2018 Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за військовою посадою та окладу за військовим званням – розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, адже пункт 4 Постанови №704 у редакції Постанови №103 має наступний вигляд: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, у спірних правовідносинах у відповідача були відсутні правові підстави для складання довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 року, оскільки грошове забезпечення військовослужбовців з 18.06.2025 року не підвищувалося.

Позивачка надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розмірів окладів за посадою та за військовим званням, у відповідності з нормами п. 4 Постанови №704, станом на 18.06.2025 року, тобто у якості розрахункової величини застосовувати розмір прожиткового мінімуму, встановлений Законом про бюджет на 01.01.2025 року, та надати довідку до ГУ ПФУ в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для перерахунку пенсії з 01.07.2025 року з включенням у них відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Відповідач листом відмовив позивачці в підготовці нової довідки про грошове забезпечення ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю на те підстав.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що після набрання 18 червня 2025 року законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, яким було внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, втратив чинність, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 4 постанови №704 у редакції, що діяла до внесення зазначених змін.

Суд першої інстанції зазначив, що зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», зумовило виникнення у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, необхідної для проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України №2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України №704. При цьому суд врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права та дійшов висновку, що відмова відповідача у видачі такої довідки є протиправною.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правові засади пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, визначені Законом України №2262-ХІІ, питання визначення складових грошового забезпечення військовослужбовців урегульовані Законом України №2011-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, та Порядком подання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1.

Аналіз положень статей 43 та 63 Закону №2262-ХІІ у їх системному взаємозв`язку зі статтею 9 Закону №2011-ХІІ свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є зміна хоча б одного із видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених компетентним суб`єктом владних повноважень.

На виконання зазначених законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704, якою визначено структуру та порядок обчислення грошового забезпечення військовослужбовців. У первісній редакції пункту 4 цієї постанови розміри посадових окладів визначалися шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 зазначений порядок було змінено, а постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 встановлено нову розрахункову величину 1762 гривні. Саме правомірність застосування зазначеної постанови є предметом спору у цій справі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що після набрання законної сили рішенням у справі №320/29450/24 дія попередньої редакції пункту 4 постанови №704 була відновлена, а тому відповідач був зобов`язаний оформити позивачу довідку із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 18.06.2025 року.

Разом із тим під час апеляційного перегляду цієї справи Верховним Судом було переглянуто зазначені судові рішення. Постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24 скасовано, а у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України, реалізуючи повноваження, надані частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», уповноважений визначати умови та розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі встановлювати розрахункову величину, яка застосовується для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями. У зв`язку з цим Верховний Суд визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності у Кабінету Міністрів України таких повноважень та дійшов висновку, що встановлення постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 фіксованої розрахункової величини 1762 гривні відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів бере до уваги, що на момент звернення позивача до відповідача рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, набрало законної сили. Разом із тим під час апеляційного перегляду цієї справи зазначені судові рішення були скасовані Верховним Судом, який сформулював правовий висновок щодо застосування спірних норм матеріального права. Відтак колегія суддів відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує зазначений правовий висновок Верховного Суду при застосуванні норм матеріального права у цій справі.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, поклавши в основу рішення тлумачення норм матеріального права, яке не відповідає правовому висновку Верховного Суду, сформульованому у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24, що не дає підстав для погодження з висновками суду першої інстанції.

Оскільки після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №481 Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень про зміну складових або розмірів грошового забезпечення, які відповідно до статей 43 та 63 Закону України №2262-ХІІ є підставою для проведення перерахунку пенсії, у відповідача був відсутній обов`язок щодо підготовки та направлення до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 року.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу наведених висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на правовій позиції, що не відповідає правовому висновку Верховного Суду, сформульованому у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24. Інших доводів, які б спростовували наведені висновки колегії суддів або свідчили про неправильне застосування відповідачем норм матеріального права, позивач не навів.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про наявність у відповідача обов`язку підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18.06.2025 року із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на зазначену дату.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у справі нового рішення суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областей (філія ГСЦ МВС) – задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року – скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов