Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №400/8032/25
Суддя: Яковлєв О.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8032/25
Перша інстанція суддя Лісовська Н. В.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, а саме:
- визнання протиправною бездіяльності щодо відмови провести перерахунок та виплатити індексації грошового забезпечення за час проходження служби у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області в період з 01 липня 2014 року по 01 березня 2018 року;
- зобов`язання провести перерахунок індексації грошового забезпечення за час проходження служби у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській в період з 01 липня 2014 року по 01 березня 2018 року із врахуванням базового місяця лютий 2008 року та здійснити виплату різниці між виплаченою раніше індексацією.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області щодо відмови провести перерахунок та виплатити індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за час проходження служби у Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області в період з 01 грудня 2015 року по 01 березня 2018 року;
- зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області провести перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за час проходження служби у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській в період з 01 грудня 2015 року по 01 березня 2018 року включно, із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про зобов`язання апелянта здійснити перерахунок виплачених позивачу сум індексації грошового забезпечення, так як судом не враховано вимог спеціального законодавства, що регулювало спірні правовідносини.
При цьому, апелянт зазначає, що визначення базового місяця відноситься до компетенції суб`єкта владних повноважень, яку реалізовано останнім у відповідності до вимог чинного законодавства.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 серпня 1997 року по 19 березня 2025 року проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.
Під час проходження служби на всіх видах забезпечення в тому числі фінансовому позивач перебував у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.
При цьому, на звернення позивача відповідачем надана відповідь про відсутність підстав для нарахування індексації за період з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2018 року.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позову, так як позивач мав право на отримання індексації грошового забезпечення у відповідному періоді, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно ч. 6 ст. 5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно п. 5 Порядку (у редакції постанови КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року, який застосовується з 01 грудня 2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
З іншого боку, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року), працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин судом апеляційної інстанції перевіряється правомірність бездіяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01 грудня 2015 року до 01 березня 2018 року, із застосуванням січня 2008 року у якості місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення.
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, в частині визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо належного нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у спірному періоді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, як зазначено вище, починаючи з 01 грудня 2015 року змінилось нормативне регулювання спірних правовідносин.
Так, з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Вказані норми матеріального права поширюють свою дію на всіх працівників в Україні, зокрема на осіб рядового і начальницького складу ДСНС.
Між тим, пунктом 3 постанови КМУ від 07 листопада 2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
При цьому, вказана схема посадових окладів діяла до вступу в дію постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців (підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулось 01 березня 2018 року) та видання наказу МВС України від 06 березня 2018 року № 179 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
Тому, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача має здійснюватися наростаючим підсумком з останнього підвищення посадового окладу позивача за кожною з його посад, а саме з січня 2008 року.
В свою чергу, сторонами у справі не заперечується того, що позивачу не нараховувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням у якості базового місяця січня 2008 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 01 березня 2018 року, враховуючи січень 2008 року у якості місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
З іншого боку, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги про дотримання строку звернення до суду з цим позовом, колегія суддів виходить з того, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з недотриманням законодавства про оплату праці.
Тому, колегія суддів вважає, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом визначено у ст. 233 КЗпП України.
При цьому, з аналізу вищевикладених норм права та хронології їхньої зміни вбачається, що до 19 липня 2022 року право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати не обмежувалось будь-яким процесуальним строком.
В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX від 01 липня 2022 року, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, обмежено право на звернення до суду для вирішення трудового спору тримісячним строком.
Тому, з огляду на принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що поширення дії ч. 1 та ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції ЗУ № 2352-IX від 01 липня 2022 року, можливе тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2023 року, яку залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року, у справі № 260/3564/22.
Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта, який є суб`єктом владних повноважень, про відсутність бюджетних асигнувань для нарахування позивачу індексації у спірному періоді не спростовують вищевикладених висновків суду про наявність у позивача права на отримання відповідної виплати.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального та матеріального права, достатніх для скасування його рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян
Оригінал: reyestr.court.gov.ua