Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №301/1833/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Суд: Іршавський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №301/1833/26

Суддя: Гичка О. Б.

Справа № 301/1833/26

2/301/1336/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2026 р.Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Гичка О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Мелай В.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Обґрунтовуючи позов зазначила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області 30.01.2024 розірвано.

Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Чеська Республіка. Син є громадянином України. Зараз проживає разом з позивачкою на території Чеської Республіки та перебуває на її повному фактичному утриманні. ОСОБА_1 самостійно забезпечує всі потреби дитини, а саме: проживання, харчування, придбання одягу та взуття, навчання, медичне обслуговування, транспортні витрати, витрати на розвиток та інші необхідні потреби. Надати довідку про перебування дитини на її утриманні не має можливості, оскільки вони фактично проживають у Чеській Республіці, де державними органами такі довідки не видаються.

Починаючи з 2022 року відповідач фактично не виконує свої батьківські обов`язки щодо матеріального утримання дитини. Він не бере належної участі у забезпеченні повсякденних потреб сина, не здійснює регулярного матеріального утримання, не бере участі у витратах на навчання, лікування та розвиток дитини. Неодноразові звернення до відповідача щодо необхідності надання допомоги у забезпеченні сина не призвели до належного результату. Лише у травні 2026 року після звернень ОСОБА_1 відповідач передав сину через водія автобусу грошові кошти у розмірі 500 доларів США, що приблизно становить 10 000 чеських крон. Однак зазначена допомога була одноразовою та не може вважатися належним виконанням обов`язку батька щодо утримання дитини, оскільки не забезпечує постійних щомісячних потреб неповнолітнього.

Зараз син навчається у середній школі-ліцеї у Чеській Республіці. Крім навчання, він відвідує спортивні секції, а також із серпня 2026 року щонеділі відвідує модельну школу у місті Прага.

Усі витрати, пов`язані з навчанням, розвитком, транспортом та іншими потребами дитини, позивачка оплачує самостійно. Також син потребував ортодонтичного лікування - встановлення та обслуговування брекет-системи. Загальна вартість лікування становила 48000 чеських крон. Відповідач взяв участь у цих витратах лише частково - у розмірі 7 000 чеських крон, тоді як решту витрат у сумі 41 000 чеських крон позивачка понесла самостійно. Таким чином, основний фінансовий тягар щодо забезпечення здоров`я, освіти та розвитку дитини протягом тривалого часу покладається виключно на ОСОБА_1 .

Відповідач є працездатним, офіційно працює, має стабільний дохід, інших осіб на утриманні не має та має можливість виконувати свій обов`язок щодо утримання сина, тому просить стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 30 % від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення повноліття.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 28.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 для участі в розгляді справи не з`явилася, подала до суду заяву, просить суд справу розглядати в її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з мотивів, викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує щодо стягнення з нього аліментів у розмірі 30 % від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання сина.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області 30.01.2024 розірвано.

Від спільного проживання мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 10-13).

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку не надає.

Дитина проживає разом з позивачем в Чеській Республіці та знаходиться на її повному утриманні, що додатково стверджується довідкою про відвідування школи (а. с. 16-17) та випискою від лікаря-ортодонта (а. с. 18).

Натомість відповідач ОСОБА_2 надав копії квитанцій про перерахування ним коштів ОСОБА_4 .

Добровільної домовленості про сплату аліментів на утримання дитини між сторонами не досягнуто.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Статтею 12 даного Закону передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2026 року - 3512 гривень.

Відповідно до ст. 181 ч. 3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Враховуючи наведене, з урахуванням всіх обставин справи, беручи до уваги те, що на даний час дитина поживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, відомостей про доходи відповідача позивачем до суду не надано, однак відповідач є молодою працездатною особою, враховуючи розумний розмір витрат на харчування, одяг та загальний розвиток дитини, суд вважає, що з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 30 % від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що у справі позивач звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 84, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 430, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 30 % від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 1064,96 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 );

- відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 ).

Суддя Іршавського

районного суду: О. Б. Гичка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua