Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №518/872/26 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

09.09.2026 Справа №: 518/872/26 Провадження № 1-кп/518/83/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ширяєве кримінальне провадження № 12026162260000100 від 13 лютого 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Єлизаветівка, Ширяївського району Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлену дату та час, але не раніше 01 жовтня 2025 року, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме на несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі АТ «Одесагаз», шляхом приєднання відводу перед засобом обліку природного газу (лічильнику), у зв`язку з відключенням 13 травня 2024 року вищевказаного житлового будинку від газопостачання, внаслідок виникнення заборгованості з оплати за розподіл природного газу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, діючи умисно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх не спостерігає, перебуваючи на території власної садиби, що за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом приєднання гнучкого гумового шланга до труби газового опуску внутрішньо-будинкової системи газопостачання та провівши трубу по житловому будинку, приєднався до внутрішньо-будинкової системи газопостачання перед встановленим засобом обліку природного газу (лічильником), облаштував несанкціонований відвід, чим забезпечив можливість відбору та використання природного газу поза його обліком.

В подальшому ОСОБА_6 використовував природний газ поза обліком для роботи двох чотири-камфорних газових плитах (ПГ-4), газового котла типу АОГВ без розпізнавального маркування, газового конвектора типу АКОГ та газового генератора. Таким чином, ОСОБА_6 здійснював несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі АТ «Одесагаз» протягом не менше чотирьох місяців до моменту виявлення правопорушення.

12.02.2026 під час проведення працівниками Іванівського управління експлуатації газового господарства АТ «Одесагаз» планової перевірки відключених абонентів, за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено несанкціонований відвід газопроводу поза засобом обліку. Відповідно до розрахунку не облікованих об`ємів природного газу проведеного відповідно до вимог абзацу 1 пункту 1 глави ч. 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням всіх газових приладів та пристроїв споживача за період чотирьох місяців до виявлення порушення, тобто з 01.10.2025 до 12.02.2026, кількість викраденого природного газу складає 3461,36 м.куб., на загальну суму 27768 гривень 35 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повністю підтвердив обставини обвинувачення та визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкриміновано органом досудового розслідування, шкодує за вчинене.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а наслідки позбавлення права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку їм зрозумілі, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), крадіжка вчинена в умовах воєнного стану.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_7 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлені.

Згідно висновку досудової доповіді відносно ОСОБА_7 орган пробації на підставі інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушника обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Таким чином, суд враховує, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , його відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, беручи до уваги думку прокурора, який просить застосувати стосовно обвинуваченого умовний термін покарання, приймаючи до уваги висновок органу пробації, викладений у досудовій доповіді, приходить до висновку про обрання відносно ОСОБА_7 міри покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, одночасно суд вважає можливим звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання з встановленням іспитового строку у відповідності до правил ст. ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.

Згідно ст. 76 КК України, у зв`язку зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Іванівського районного суду Одеської області від 03.03.2026 року, а саме на: гумову трубку діаметром 8 мм, довжиною 1 метр, яка була поміщена у сейф пакет PSP 2247548, вилучену при проведенні огляду місця події - садиби за адресою: вулиця Воїнів Земляків, 8, с. Стара Єлизаветівка.

Речові докази у кримінальному проваджені, а саме: гумову трубку діаметром 8 мм, довжиною 1 метр, яка була поміщена у сейф пакет PSP 2247548, вилучену при проведенні огляду місця події - садиби за адресою: вулиця Воїнів Земляків, 8, с. Стара Єлизаветівка – знищити.

Речові докази, а саме: чотири відеозаписи, які зберігаються на оптичному носії інформації – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_9