Вирок від 08 вересня 2026 р. у справі №521/4364/23 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №521/4364/23

Суддя: Непорада О. М.

Справа № 521/4364/23

Провадження № 1-кп/521/519/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022230000001189 від 12.05.2022 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2022 року близько 12.00 годин ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем мешкання у квартирі АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, направлений на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, під час раптового виниклого конфлікту з ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому численні удари кулаками лівої та правої руки в область грудної клітки, ребер та обличчя, внаслідок чого ОСОБА_3 своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_18 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми органів грудної клітини: прямі переломи ребер справа: множинні правобічні прямі переломи ребер з ушкодженнями пристінкової плеври, підшкірна емфізема тулубу, правобічний гемо-пневмоторакс, підшкірна емфізема просторів шиї, середостіння заочеревинного простору, порожнини тазу, верхніх та нижніх кінцівок, закритий прямий перелом тіла правої лопатки; крововиливи у м`які тканини у місцях переломів, множинні садна та синці грудної клітини, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а також тілесні ушкодження у вигляді: закритого втиснутого перелому передньої стінки правої лобної пазухи, крововилив у м`які тканини в місці перелому, струс головного мозку, які мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я.

В результаті спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_18 у вигляді закритої травми органів грудної клітини: прямих переломів ребер справа: множинних правобічних прямих переломів ребер з ушкодженнями пристінкової плеври, підшкірної емфіземи тулубу, правобічного гемо-пневмотораксу, підшкірної емфіземи просторів шиї, середостіння заочеревинного простору, порожнини тазу, верхніх та нижніх кінцівок, закритого прямого перелому тіла правої лопатки; крововиливів у м`які тканини у місцях переломів, множинних саден та синців грудної клітини, 18.05.2022 настала смерть ОСОБА_18 в приміщенні КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» ХОР.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 121 КК України, не визнав та пояснив, що він проживає разом із ОСОБА_19 , з якою ввечері запросили до них до дому ОСОБА_20 та ОСОБА_18 з якими спілкувались. Після чого, вони залишились у них спати. Прокинувшись біля 6-7 годин ранку Попові почали між собою сваритись та запитали чи є чим похмелитись після вечору. Пізніше ОСОБА_18 пішов додому бо там була маленька дитина з якою він повернувся до їх квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Через деякий час він звернув увагу на розбитий телевізор та ОСОБА_20 сказала, що принесе гроші за розбитий телевізор та пішла додому. Потім він побачив, як ОСОБА_18 б`є та душить його дружину та він наніс ОСОБА_18 декілька ударів долонею лівої руки в обличчя, після чого виставив його з квартири до сходового майданчику. Коли він знову вийшов з квартири то побачив ОСОБА_18 , який спав на сходовому майданчику, тілесних ушкоджень у нього не бачив. ОСОБА_18 забрала дружина близько 15:00 год., яка була разом з іншим чоловіком.

Незважаючи на захисну позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , його вина у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується, відповідно до якого ОСОБА_20 повідомила, що 10.05.2022 року близько 12 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження її чоловіку ОСОБА_18 від яких він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2023 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_20 впізнала особу на фотознімку під номером 4 та пояснила, що це ОСОБА_3 , який в травні 2022 року спричинив тілесні ушкодження її чоловіку ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_4 .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.12.2022 року та диском до нього, переглядом якого встановлено, що ОСОБА_20 розповіла та показала обставини вчиненого злочину, а саме: 10.05.2022 року близько 14:00 год. ОСОБА_3 знаходячись перед ОСОБА_18 наніс останньому удари кулаками рук в область тулуба та голови потерпілого в хаотичному порядку, а саме близько 10 ударів кулаками обох рук в область ребер та грудної клітини ОСОБА_18 .. Наносячи удари кулаками в обличчя та по тулубу потерпілому ОСОБА_21 вів себе агресивно. Після чого, вона вибігла з квартири. Коли повернулася, то ОСОБА_18 лежав у непритомному стані і хрипів, з гематомами на обличчі, на бетонній плиті між 7 і 8 поверхами. Після чого, вона віднесли його за місцем мешкання, а вже 11.05.2022 викликала швидку медичну допомогу.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.01.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_22 впізнала особу на фотознімку під номером 2 та пояснила, що це ОСОБА_23 , який 10.05.2022 року побив її батька ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_4 .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 03.02.2023 року та диском до нього, переглядом якого встановлено, що неповнолітня ОСОБА_22 в присутності законного представника та педагога розповіла та показала обставини вчиненого злочину, а саме: що вона разом з батьками була в гостях, де був ОСОБА_23 і ОСОБА_24 . Між батьком і ОСОБА_23 виникла сварка в кімнаті, під час якої ОСОБА_23 наніс батьку удар в обличчя, після чого вони вийшли на кухню, де ОСОБА_23 схватив батька за одяг і сильно вдарив спиною об стіну, після чого чула звуки боротьби. Одразу вибігла до коридору, де одягнулася і вийшла з квартири разом з мамою.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.12.2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_19 впізнала особу на фотознімку під номером 2 та пояснила, що це її співмешканець ОСОБА_3 , який 10.05.2022 року спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_4 .

Висновком експерта №536 від 07.06.2022 року судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_18 , відповідно до якогопри судово-медичній експертизі трупу виявлені ушкодження:

1 група: Закрита травма органів грудної клітини: прямі переломи ребер справа: множинні правобічні прямі переломи ребер з ушкодженнями пристінкової плеври, підшкірна емфізема тулубу, правобічний гемо- пневмоторакс, підшкірна емфізема просторів шиї, середостіння, за очеревинного простору, порожнини тазу, верхніх та нижніх кінцівок, закритий прямий перелом тіла правої лопатки; крововиливи у м`які тканини у місцях переломів, множинні садна та синці грудної клітини, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

2 група: закритий втиснутий перелом передньої стінки правої лобної пазухи, крововилив у м`які тканини в місці перелому, струс головного мозку, які мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Всі вище вказані ушкодження утворилися в результату багаторазових травматичних дій тупих предметів з обмеженою поверхнею, не виключено 10.05.2022 р. (як вказано в медичній карті).

Смерть настала внаслідок закритої травми органів грудної клітини у вигляді множинних правобічних прямих переломів ребер з ушкодженням пристінкової плеври, з розвитком правобічного гемо- пневмотораксу, обширної підшкірної емфіземи тулубу та кінцівок, закритий прямий перелом тіла правої лопатки; крововиливи у м`які тканини у місцях переломів, множинні садна та синці грудної клітини, яка ускладнилась гострою легенево-серцевою недостатністю. Цей підсумок підтверджується наявністю та характером ушкоджень, нерівномірним кровонаповненням серцевого м`язу, точковими темно-червоними крововиливами під епікардом, плеврою, набряком та нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів, гемодинамічними та дистрофічними змінами внутрішніх органів, порушенням реологічних властивостей крові, даними судово-гістологічної експертизи внутрішніх органів.

Карткою виїзду швидкої медичної допомоги №535 від 10.05.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_18 встановлено попередній діагноз: тупа травма грудної клітини, множинні переломи ребер, пневмоторакс. На тулубі множинні садна, гематоми. Зі слів дружини вдень побив знайомий ОСОБА_23 .

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 24.12.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомив, що 09.05.2022 року близько 11:00 год. відбулась конфліктна ситуація з гр. ОСОБА_18 в ході якої спричинив тілесні ушкодження гр. ОСОБА_18 , в чому щиро кається. Написаної власноруч, без примусу.

Висновком експерта №8/536 від 08.02.2023 року судово-медичної експертизи по матеріалам справи по факту смерті ОСОБА_18 , даних медичної карти, при судово-медичній експертизі трупу виявлені ушкодження:

- 1 група: Закрита травма органів грудної клітини: прямі переломи ребер справа: множинні правобічні прямі переломи ребер з ушкодженням пристінкової плеври, підшкірна емфізема Тулубу, правобічний гемо- пневмоторакс, підшкірна емфізема просторів шиї, середостіння, за очеревинного простору, порожнини тазу, верхніх та нижніх кінцівок, закритий прямий перелом тіла правої лопатки; крововиливи у м`які тканини у місцях переломів, множинні садна та синці грудної клітини, які ускладнились розвитком гострої легенево-серцевою недостатності.

Ушкодження даної групи знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

- 2 група: Закритий втиснутий перелом передньої стінки правої лобної пазухи, крововилив у м`які тканини в місці перелому, струс головного мозку (згідно даним медичної карти). Ушкодження 2-ї групи в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Всі вище вказані ушкодження утворилися в результату багаторазових травматичних дій тупих предметів з обмеженою поверхнею, не виключено 10.05.2022 р. (як вказано в медичній карті).

Утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_18 , способом та при обставинах, як вказано в протоколу слідчого експерименту проведеного за участі потерпілої ОСОБА_20 від 21.12.2022 р., не виключається.

Висновком експерта №13/536 від 15.02.2023 року судово-медичної експертизи по матеріалам справи по факту смерті ОСОБА_18 , даних медичної карти, при судово-медичній експертизі трупу виявлені ушкодження:

-1 група: Закрита травма органів грудної клітини: прямі переломи ребер справа: множинні правобічні прямі переломи ребер з ушкодженням пристінкової плеври, підшкірна емфізема тулубу, правобічний гемо- пневмоторакс, підшкірна емфізема просторів шиї, середостіння, за очеревинного простору, порожнини тазу, верхніх та нижніх кінцівок, закритий прямий перелом тіла право лопатки; крововиливи у м`які тканини у місцях переломів, множинні садна та синці грудної клітини, які ускладнились розвитком гострої легенево-серцевою недостатності.

Ушкодження даної групи знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

- 2 група: Закритий втиснутий перелом передньої стінки правої лобної пазухи, крововилив у м`які тканини в місці перелому, струс головного мозку (згідно даним медичної карти).

Ушкодження 2-ї групи в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Всі вище вказані ушкодження утворилися в результату багаторазових травматичних дій тупих предметів з обмеженою поверхнею, не виключено 10.05.2022 р. (як вказано в медичній карті).

Утворення тяжких тілесних ушкоджень (1 групи) способом та при обставинах, як вказано в протоколу слідчого експерименту проведеного за участю потерпілої ОСОБА_20 від 21.12.2022 р., не виключається.

Медичною карткою стаціонарного хворого ОСОБА_18 №2865/2022.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджуюся наступними показами потерпілої та свідків, допитаних в ході судового засідання:

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_20 повідомила, що 09.05.2022 року приблизно о 08 год. вечора їй зателефонувала ОСОБА_19 та спитала чи може продати їй алкоголь та цигарки на що вона відповіла, що так. Потім ОСОБА_19 запросила її та чоловіка ОСОБА_18 до них у гості з її чоловіком ОСОБА_3 на що вони погодились. Перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_19 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , вони розмовляли та вживали алкоголь. Приблизно о 05 год. ранку 10.05.2022 року ОСОБА_19 та ОСОБА_3 запропонували їм залишитись та вони лягли спати. Коли прокинулись, ОСОБА_18 взяв горілку та вони пішли на балкон та в цей час ОСОБА_18 зачепив телевізор та пошкодив монітор, через що між ним та ОСОБА_3 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_3 наносив численні удари кулаками в область тулуба та обличчя її чоловіку ОСОБА_18 , спочатку у кімнаті, а потім продовжив на кухні. У зв`язку з цим вона схопила доньку і вибігла з квартири. Приблизно о 15 год. їй зателефонувала ОСОБА_19 і сказала, щоб вона прийшла і забрала «своє м`ясо». Коли вона разом із сусідом прийшли до будинку, де мешкає ОСОБА_19 та обвинувачений, то на сходовому майданчику між 7 та 8 поверхами вони виявили ОСОБА_18 , який перебував у непритомному стані з чисельними гематомами на обличчі. У цей час поруч знаходилися обвинувачений, його співмешканка ОСОБА_25 та сусіди. Забравши ОСОБА_18 додому та виявивши на його тілі численні гематоми, вона викликала швидку медичну допомогу. Чоловіка було госпіталізовано до лікарні де він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, допитана в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_22 в присутності законного представника повідомила, що вона була одна вдома та коли прийшов батько ОСОБА_18 вони пішли в гості до ОСОБА_19 та ОСОБА_3 , там також була мати ОСОБА_20 , дорослі сиділи на кухні, а вона була в кімнаті. Коли батько виходив то зачепив телевізор. Потім ОСОБА_3 вдарив батька рукою в ніс та штовхнув об стіну. Після чого, схватив виделку і намагався проколоти батьку руку, бив ногою в живіт та по ребрах, та вдарив телевізором по голові. Після чого, вони перешли на кухню, де чула, як тато кричав від болю. Пізніше вона вибігла з квартири і побігла до бабусі. Коли прийшла мама то у неї був синець під глазом та на шиї. Пізніше батька принесли додому, мамині друзі. Голова у батька була фіолетова, він не міг вставати. Потім мама викликала швидку, і більше батька вона не бачила. Після цього, вона бачила ОСОБА_3 раза три, він погрожував матері.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 повідомила, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_19 , яка проживала в квартирі АДРЕСА_5 разом з ОСОБА_3 . В травні 2022 року вона почула сильний крик дитини: «мого батька вбивають» і звуки ударів в стіну. Потім знову чула шум з кв. АДРЕСА_5 , наче пересувалися меблі чи відбивають відбівні. Крики і звуки були з квартири АДРЕСА_5 так як місто було в окупації, викликати поліцію не мала можливості. Пізніше ввечері вона почула дуже тихий звук, наче хтось стогне. Боялась вийти з квартири і зателефонувала сусідці, яка живе напроти в кв. АДРЕСА_6 . Потім почула крик сусідки, яка сказала, що тут лежить чоловік. Коли вийшла з квартири, то побачила чоловіка який лежав без свідомості, у нього не було видно очей, все обличчя було синьо-червоне. Після чого, вийшли ОСОБА_19 та ОСОБА_3 і стало зрозуміло, що вони знають цього чоловіка. ОСОБА_19 та ОСОБА_3 сказали, що за цим чоловіком прийдуть родичі.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 повідомила, що у 2022 році, дату вона не пам`ятає в денний час доби почула, як дуже голосно на протязі двох годин кричав обвинувачений, з інтервалами. Він кричав «Ти мені винен». Потім дуже голосно кричала дитина, дівчинка: «Допоможіть вбивають». Коли вона вийшла на балкон, то на суміжному балконі побачила ОСОБА_19 , яку попросила вгамуватися. На що ОСОБА_25 відповіла грубою нецензурною лайкою. Через хвилин 40 зателефонувала сусідка ОСОБА_26 з кв. АДРЕСА_7 і повідомила, що хтось стогне в коридорі. Коли вийшла на коридор то побачила, що на бетонній підлозі лежить чоловік між 7 та 8 поверхом, обличчя було запухле від гематом. Вона разом з ОСОБА_26 хотіли викликати швидку допомогу, але вийшли з кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_19 та ОСОБА_3 , які повідомили, що чоловіка зараз заберуть родичі. ОСОБА_28 раніше знала, але його не впізнала, оскільки в нього було синьо-бордове обличчя.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 повідомила, що вона працює лікарем швидкої допомоги. Вночі був виклик, прийшовши за адресою їх зустріла дружина потерпілого, який був без свідомості і зі слідами забиття. При огляді вона запідозрила перелом ребер з пошкодженням легень. Зі слів дружини їй стало відомо, що коли потерпілий помочивця сеча була з кров`ю. Також дружина сказала, що вона з чоловіком були у гостях і вона знала хто його побив. В подальшому потерпілого було доставлено до лікарні з тілесними ушкодженнями з діагнозом: політравма, ЗЧМТ, закрита травма органів грудної клітини, закритий перелом ребер справа.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 повідомила, що вона разом з ОСОБА_3 проживає в кв. АДРЕСА_3 . 09.05.2022 року вона зателефонувала ОСОБА_20 щоб та принесла горілки та цигарок. ОСОБА_20 прийшла разом зі своїм чоловіком ОСОБА_18 та вони залишились у них так як була комендантська година і стали вживати алкоголь. Вранці ОСОБА_18 пішов додому бо там була маленька дитина з якою він повернувся до їх квартири. Через деякий час ОСОБА_20 разом з дитиною пішли до дому. Пізніше ОСОБА_18 забіг до кімнати та почав її душити так як був п`яний. ОСОБА_3 разів три чи чотири вдарив ОСОБА_18 після чого, останній вийшов з квартири на сходову площадку де заснув. Через деякий час ОСОБА_18 забрала дружина з невідомим чоловіком.

Так, допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_30 повідомила про особливості проведення судово-медичних експертиз трупів на території м. Херсон під час окупації військами рф. Зокрема, що експертизи проводились на підставі постанов слідчих, згідно з вимогами українського законодавства. Висновок експерта відповідає фактичній картині розтину трупа ОСОБА_18 та наявній медичній документації. Технічні описки супровідних документів пов`язані з специфічними умовами праці в окупації.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, надано не було. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

При вирішенні питання про допустимість на належність досліджених доказів суд враховує, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суду повинні оцінювати надані їм докази (рішення «Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Шабельников проти України» від 19.02 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаними Конвенцією, а саме на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями потерпілої та свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими встановлені судом обставини та винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення. Суд сприймає як належні та достатні докази показання потерпілої ОСОБА_20 , свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 та експерта ОСОБА_30 , оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпіла та свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого. Крім того, зазначені свідки та потерпіла були у встановленому КПК України порядку приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

До показів свідка ОСОБА_25 , суд відноситься критично, оскільки остання разом проживала з обвинуваченим ОСОБА_3 у зв`язку з чим зменшує його роль обвинуваченого в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_18 та кількості нанесених ударів.

Під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_3 діяв під фізичним примусом, оскільки вказаний факт спростовуються дослідженими в судовому засіданні показами допитаних свідків та потерпілої, іншими дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами.

Зміст досліджених письмових доказів та наданих показівпотерпілої та свідків допитаних в судовому засіданні, дає підстави стверджувати, що ОСОБА_3 діяв особисто. Є очевидним, що усі дії ОСОБА_3 приймались ним особисто.

Про умисний характер дій обвинуваченого свідчить послідовність, цілеспрямованість, тривалість його дій у часі та в просторі, тяжкість, множинність, різнохарактерність та локація на різних сторонах тіла потерпілого тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_3 ..

Окремо заслуговує увагу спосіб нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_18 , які за ступенем тяжкості та механізмом виникнення об`єднані в дві групи відповідно до висновку експерта №224 від 16.03.2023 року, а саме:

1 група: Закрита травма органів грудної клітини: прямі переломи ребер справа: множинні правобічні прямі переломи ребер з ушкодженнями пристінкової плеври, підшкірна емфізема тулубу, правобічний гемо- пневмоторакс, підшкірна емфізема просторів шиї, середостіння, за очеревинного простору, порожнини тазу, верхніх та нижніх кінцівок, закритий прямий перелом тіла правої лопатки; крововиливи у м`які тканини у місцях переломів, множинні садна та синці грудної клітини, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

2 група: закритий втиснутий перелом передньої стінки правої лобної пазухи, крововилив у м`які тканини в місці перелому, струс головного мозку, які мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров`я.

Всі вище вказані ушкодження утворилися в результату багаторазових травматичних дій тупих предметів з обмеженою поверхнею, не виключено 10.05.2022 р., що свідчить про наявність у ОСОБА_3 умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння та які спричинили смерть потерпілого ОСОБА_18 .

Кожний з доказів досліджених судом, як окремо, так у взаємозв`язку між собою, не суперечать, а лише доповнюють одне одного, та свідчать тільки про те, що 10.05.2022 року близько 12 год. 00 хв. перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_18 здійснювалися однією і тією ж людиною, якою був саме ОСОБА_3 , який переслідуючи умисел направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс численні удари в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_18 , які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Суд вважає, що здійснюючи з близької відстані численні удари в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_18 , обвинувачений усвідомлював, що такі його противоправні дії небезпечні для життя потерпілого в момент заподіяння. При цьому, суд вважає, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечні наслідки таких своїх умисних протиправних дій та бажав їх настання.

У зв`язку з чим, з урахуванням встановлених судом обставин спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, враховуючи спосіб їх застосування, характер і локалізацію навмисно спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, суд вважає, що такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 свідчать про те, що він бажав спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_18 , і діяв з прямим умислом на їх заподіяння.

В діях обвинуваченого судом встановлений причинний зв`язок між умисними його діями і наслідками, які наступили від його умисних дій, тобто смерть ОСОБА_18 , та характер і локалізацію встановлених тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, що є закономірним результатом умисного протиправного діяння обвинуваченого, а не третіх осіб або будь-яких зовнішніх факторів.

Згідно ч.2 ст. 24 КК України злочин визнається скоєним з прямим умислом, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Перевіривши надані докази, на підставі яких ОСОБА_3 було пред`явлено обвинувачення, суд констатує, що за встановлених фактичних обставин справи дії останнього охоплюються складом злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

При цьому, судом враховано, що ч.2 ст. 121 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_3 , передбачає відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

З об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв`язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням.

Суд приходить до висновку, що вчинки, які інкриміновані ОСОБА_3 , були послідовними, цілеспрямованими, пролонгованими у часі, з чіткою орієнтацією в просторі та ситуації, при цьому зв`язку з оточенням він не втрачав, цілеспрямовано рухався у просторі, розподіляв власну увагу, у стані фрустрації чи фізіологічного афекту не перебував.

Характер та цілеспрямованість дій ОСОБА_3 свідчать саме про прямий умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисні тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, адже він, здійснював з близької відстані численні удари кулаками рук, в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_18 , від яких останній помер.

Тому суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 при завданні тілесних ушкоджень ОСОБА_18 усвідомлював суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, небезпечних для життя в момент заподіяння та міг передбачити настання тяжких наслідків - смерті потерпілого і бажав цього, тобто діяв з прямим умислом.

Стороною обвинувачення в судовому засіданні надані докази, які були досліджені та які на думку суду свідчать саме про умисні протиправні дії обвинуваченого, та не спростовуються доказами сторони захисту.

Інших доказів в ході судового розгляду, щодо інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, надано не було. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 121 КК України, поза розумним сумнівом.

Розглянувши справу у межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд поза розумним сумнівом, вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за

- ч.2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Поза увагою суду не може залишитися обставини вчинення злочину, об`єктом яких є життя та здоров`я людини, характер та наслідки вчиненого злочину, а саме те, що ОСОБА_3 , будучи молодою, фізично здоровою, працездатною людиною, не вважаючи життя та здоров`я людини найвищою цінністю, жорстоко та безжально здійснив з близької відстані численні удари кулаками рук в область голови та тулуба потерпілого ОСОБА_18 , завдавши тяжкі тілесні ушкодження потерпілому від яких останній помер. Наносячи потерпілому небезпечні для життя тяжкі тілесні ушкодження, обвинувачений ОСОБА_3 діяв зухвало, чим поставив життя та здоров`я потерпілого нижче від своїх бажань, нехтуючи загальнолюдськими цінностями.

Таким чином, в результаті вчинення ОСОБА_3 злочину настали негативні незворотні наслідки у вигляді шкоди здоров`ю людини, що потягло за собою смерть потерпілого ОСОБА_18 .

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, здійснював вплив на свідка ОСОБА_27 , шляхом спричинення тілесних ушкоджень, з метою зміни свідком своїх показів щодо обставин даного кримінального правопорушення, що підтверджується копією витягу з ЄРДР №12023232020000377, копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), копією протоколу допиту потерпілої ОСОБА_27 , копією висновку експерта №306.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 є громадянином України, має постійне місце проживання на території України, офіційно не працевлаштований, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

Санкція ч.2 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини. Формою державного захисту життя та особистої недоторканності людини є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я.

Таким чином, виходячи із загальних засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на ставлення обвинуваченого до скоєного, яке на думку суду, є проявом відсутності усвідомлення суспільної небезпечності наслідків свого діяння, та яке судом сприймається, як спроба уникнути відповідальності та покарання, при цьому враховуючи небезпеку вчиненого злочину та об`єкт посягання, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 вчинив умисний злочин, який посягає на життя та здоров`я людини, які серед інших соціальних благ відповідно до ст. 3 Конституції України, є найвищою соціальною цінністю, що свідчить про винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, про його злочинну поведінку і, як наслідок, нехтування загальнолюдськими цінностями, зокрема, життям людини.

З огляду на вище наведене, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі.

Зокрема, на переконання суду обставиною, яка зумовлює призначення покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому й водночас указує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування більш м`якого покарання, є винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину й особи винного. Вона визначається сукупністю усіх зібраних у справі даних, що стосуються вчиненого злочину, особи винного, відсутність обставин, що пом`якшують покарання.

Суд приходить до висновку, що ізоляція ОСОБА_3 шляхом позбавлення волі, відповідає вимогам справедливості щодо застосування покарання та відображає співмірність злочину та кари.

Наведене свідчить, що обвинувачений ОСОБА_3 є особливо небезпечним для суспільства, а будь-який інший вид покарання окрім позбавлення волі не буде гарантувати безпеку для суспільства, та не забезпечить мету покарання у виді виправлення засудженого та запобігання вчинення нових злочинів засудженим.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим діянь, обставини їх вчинення, фактично спричинені наслідки кримінального правопорушення, враховуючи відсутність обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України та відсутність обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , неможливе без ізоляції від суспільства, оскільки останній усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, умисно спричинив потерпілому тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що свідчить про його свідоме нехтування правилами встановленими в суспільстві, а тому суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкції ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, та відсутні підстав для застосування при призначенні покарання ст.ст. 69, 75 КК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування склали:

- 4331 гривня 74 копійки за проведення судових експертиз, висновки експертів №536, №431, №251/ім.

- 451 гривня 68 копійок за проведення судової експертизи, висновок експерта №13/536,

- 451 гривня 68 копійок за проведення судової експертизи, висновок експерта №8/536.

У відповідності до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення вказаних експертиз, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 , на користь держави України.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 50, 65 КК України, ст.ст. 100, 124, 368-371, 373-376, 615 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 термін цілодобового домашнього арешту, починаючи з 27.12.2022 року по 25.10.2023 року, включно, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 , термін його попереднього ув`язнення, з 26 жовтня 2023 року включно по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування призначеного покарання ОСОБА_3 , рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази, а саме:

- копія паспорту на ОСОБА_20 на 1 арк.; копію довідки про реєстрацію місця проживання на 1 арк.; копію витягу з Єдиного державного демографічного реєстру на 1 арк.; копія посвідчення на ОСОБА_18 на 1 арк.; копію свідоцтва про шлюб на 1 арк.; копію свідоцтва про народження ОСОБА_18 на 1 арк.; копію свідоцтва про поховання на 1 арк.; копію свідоцтва про смерть на 1 арк.; копію лікарського свідоцтва про смерть на 1 арк.; копію свідоцтва про народження ОСОБА_22 на 1 арк. – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- картка виїзду швидкої медичної допомоги №535 від 10.05.2022 року; медична карта стаціонарного хворого №2865/2022 на ім`я ОСОБА_18 – повернути до Комунальному некомерційного підприємства «Херсонська обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради.

Стягнути із ОСОБА_3 , на користь держави Україна процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судових експертиз, висновки експертів №536, №431, №251/ім, №13/536, №8/536, в загальній сумі 5 235 (п`ять тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 10 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua