Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №766/25024/21 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/619/26

Єдиний унікальний номер справи: 766/25024/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л.В.,

Бездрабко В.О.,

секретар Манько К.М.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

особа, яка може отримати статус учасника справи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсоніцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суд Херсонської області від 13 грудня 2021 року, у складі головуючого судді Булах Є.М.,

встановив:

09 грудня 2021 року заявник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, який має намір пред`явити до ОСОБА_2 , у якій просив:

- накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ВСР 272194 від 20.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом м. Херсона Зоріною Н.В., що зареєстровано в реєстрі під №1100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11716745;

- заборонити суб`єктам реєстраційних дій, в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з нерухомим майном, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав та обтяжень, їх припиненням, відміною, скасуванням та вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав стосовно майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ВСР 272194 від 20 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом м. Херсона Зоріною Н.В., що зареєстровано в реєстрі під №1100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11716745.

В обґрунтування необхідності вчинення наведеної процесуальної дії зазначив, що з 2005 року між ним та ОСОБА_2 склалися сімейні відносини без укладання шлюбу, офіційно шлюб зареєстровано 10 вересня 2011 року. На початку 2006 року, для об`єднання часток належного сім`ї ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме, житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав продавцям ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , було прийнято рішення об`єднати частки прав власності у загальний єдиний документ на право власності і який був би зареєстрований на одну фізичну особу позивача, співвласника даного житлового будинку, а саме на ОСОБА_2 . У зв`язку із наведеним було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі якого право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 , без фактичної оплати та без зміни умов користування цим житлом, членів сім`ї ОСОБА_5 . Заявник вважає означене майно таким, що придбано у шлюбі та має намір пред`явити позов до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, поділ спільного, сумісного майна подружжя та розлучення.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову у визначений заявником спосіб порушить права та охоронювані законом інтереси третіх осіб. Заявником не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову у даній цивільній справі зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

29 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2021 року.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 21 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та ухвалою суду від 31 січня 2022 року справу призначено до апеляційного розгляду в суді апеляційної інстанції.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Процесуальна діяльність Херсонського апеляційного суду внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасовою окупацією міста Херсона була припинена.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 566/0/15-23 від 30 травня 2023 року Херсонський апеляційний суд відновив свою процесуальну діяльність з 12 червня 2023 року.

Після відновлення діяльності Херсонського апеляційного суду була проведена інвентаризація судових справ, за результатами якої встановлено, що цивільна справа №766/25024/21, яка надійшла до суду апеляційної інстанції, відсутня та вона рахується втраченою.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року копії матеріалів втраченого апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2021 року направлено до Херсонського міського суду Херсонської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження, в тому числі й апеляційної скарги та апеляційного провадження з дотриманням норм процесуального права.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14 травня 2026 року відновлено втрачене судове провадження за ініціативою Херсонського апеляційного суду у цивільній справі №766/25024/21 н/п 2-з/766/753/21 за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову до подання позову, особи, які можуть отримати статус учасника справи: ОСОБА_2 в частині копій документів, що роздруковані з автоматизованої системи документообігу суду, а також в частині ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2021 року.

Судом першої інстанції зазначено, що втрачене судове провадження в частині апеляційної скарги та апеляційного провадження відновленню не підлягає у зв`язку з недостатністю зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового апеляційного провадження.

Тобто, направлені до апеляційного суду матеріали відновленого судового провадження свідчать про те, що подана ОСОБА_1 29 грудня 2021 року апеляційна скарга на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2021 року у справі №766/25024/21 втрачена разом із провадженням у цій справі та її зміст ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14 травня 2026 року не відновлено.

За наявними в матеріалах справи контактами апелянта ОСОБА_1 (телефонний зв`язок, поштова адреса) ні суду першої інстанції ні апеляційному суду не вдалося за можливе отримати будь-яку інформацію щодо можливості ОСОБА_1 надати суду копію втраченої апеляційної скарги та інших наявних у нього матеріалів втраченого судового провадження.

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, зважаючи на наявність часткового відновлення матеріалів втраченого судового провадження, достатніх для розгляду справи апеляційним судом, виходячи з конституційного права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, апеляційним судом ухвалою від 31 серпня 2026 року призначено справу до апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на загальних засадах на 09 вересня 2026 року о 14 год 30 хв.

Відзиву на скаргу матеріали відновленого провадження не містять.

Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх явка обов`язковою не визнавалась, доказів поважності причин неявки у судове засідання не надано, а відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції вважав її такою, що не ґрунтується на вимогах закону.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду і вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підтверджується встановленими судом обставинами та матеріалами відновленого провадження.

Як вбачається з матеріалів відновленого провадження та встановлено судом першої інстанції, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , та заборони суб`єктам реєстраційних дій, в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та суб`єктам, що вчиняють реєстраційні дії з нерухомим майном, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав та обтяжень, їх припиненням, відміною, скасуванням та вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав стосовно означеного нерухомого майна.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна індексний №289919025 від 13 грудня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 20 березня 2006 року приватним нотаріусом м. Херсона Зоріною Н.В., житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11716745). Крім того, з 27 серпня 2008 року будинок обтяжений іпотекою (станом на 13 грудня 2021 року іпотекодержатель ТОВ «Діджи фінанс», іпотекодавець ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_1 ).

Відповідно до частин 1,2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується також забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За положеннями частини четвертої статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів про забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається відсутність доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а містяться лише абстрактні посилання на те, що відповідачка може вчинити дії направлені на ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного, встановивши, що заявником не наведено належного обґрунтування, на підставі якого можна було б дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також те, що забезпечення позову у визначений заявником спосіб порушить права та інтереси третіх осіб (іпотекодержателя), та враховуючи, що матеріали справи не містять відповідних доказів, - суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Саме лише посилання заявника в заяві на потенційне відчуження відповідачкою житлового будинку третім особам без наведення відповідного обґрунтування та без надання належних і допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, 30 грудня 2021 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з аналогічною заявою про забезпечення позову та одночасно подав до суду позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя (справа №766/27032/21).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 грудня 2021 року у справі №766/27032/21 заяву про забезпечення позову повернуто заявнику, а ухвалою суду від 10 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя залишено без руху.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29 квітня 2024 року у справі №766/27032/21 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя визнано не поданою та повернуто позивачу у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 10 січня 2022 року. На цей час вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалась. Згідно повного доступу ЄДРСР ОСОБА_1 нового позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя не подавав.

Отже, оскаржувана ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального закону.

За наведених обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 13 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л. А. Приходько

Судді Л. В. Базіль

В. О. Бездрабко