Суд: Херсонський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 вересня 2026 р.
Справа: №650/4242/25
Суддя: Радченко С. В.
ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
09 вересня 2026 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 650/4242/25
Номер провадження: 22-ц/819/1164/26
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого – Радченка С.В.,
суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Тальчук Поліни Іллівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 червня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Сікори О.О., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції
У липні 2025 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ) звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитними договорами у сумі 82114,32 грн. та вирішити питання про судові витрати. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між ПУМБ та ОСОБА_1 укладено кредитні договори, а саме: 14 січня 2019 року № 2001222452301, за яким відповідачу видано кредит у сумі 23 193,77 грн; 29 квітня 2021 року кредитний договір № 1001866312701, за яким відповідачу видано кредит у сумі 25 000,00 грн; 04 серпня 2021 року кредитний договір № 1010171240, за яким відповідачу видано кредит у сумі 15 000,00 грн. Підписавши відповідні заяви та документи відповідач погодилася з умовами кредитування, зобов`язалася своєчасно повертати отримані кредитні кошти, сплачувати проценти, комісії та інші платежі відповідно до умов укладених договорів. Проте взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Станом на 03 березня 2025 року заборгованість відповідача за кредитним договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 становить 35 965,84 грн, з яких: 23 193,77 грн - заборгованість за кредитом, 12 772,07 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - заборгованість за комісією.
За кредитним договором від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 заборгованість становить 26 825,12 грн, з яких: 15 609,16 грн - заборгованість за кредитом, 3,46 грн - заборгованість за процентами, 11 212,50 грн - заборгованість за комісією.
За кредитним договором від 04 серпня 2021 року № 1010171240 заборгованість становить 19 323,36 грн, з яких: 11 247,85 грн - заборгованість за кредитом, 2,51 грн - заборгованість за процентами, 8 073,00 грн - заборгованість за комісією.
Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаними кредитними договорами станом на 03 березня 2025 року становить 82 114,32 грн.
Банк направив відповідачу письмові вимоги про погашення заборгованості на адресу місця проживання, зазначену нею під час укладення кредитних договорів, однак у добровільному порядку заборгованість погашена не була.
У зв`язку з наведеним представник позивача просив позов задовольнити.
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 червня 2026 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 82114,32 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню у розмірі згідно наданого позивачем розрахунку.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Не погоджуючись з рішенням суду адвокат Тальчук П.І., яка діє від імені ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення яким в відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального законодавства, невідповідність висновків суду обставинам справи. Щодо кредитного договору від 14 січня 2019 року № 2001222452301 апелянт зазначила, що заява, на яку посилається позивач, не містить умов щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, а паспорт споживчого кредиту не підтверджує погодження сторонами конкретних умов кредитування, та не містить прив`язки до конкретного кредитного договору, номера рахунку чи картки. Таким чином за зазначеним договором, на думку апелянта, банк безпідставно нараховував проценти, на погашення яких відповідачем було сплачено 27 642,28 грн, що перевищує суму заборгованості за тілом кредиту, яку просить стягнути позивач. Щодо кредитних договорів від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 та від 04 серпня 2021 року № 1010171240 апелянт вказує, що позивач просить стягнути, зокрема, заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості, проте позивач не надав доказів того, що така комісія стосувалася додаткових послуг, які надавалися відповідачу поза межами інформування про стан кредитної заборгованості, яке споживач має право отримувати безоплатно один раз на місяць. У зв`язку з цим вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту є неправомірними та не підлягають задоволенню.
Також апелянт зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту надання кредитних коштів і розміру заборгованості. Зокрема, надані платіжні інструкції, на думку апелянта, не містять усіх обов`язкових реквізитів первинних документів, а розрахунки заборгованості є внутрішніми документами банку та самі по собі не підтверджують наявність і розмір боргу.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Відповідно до заяви від 14 січня 2019 року № 2001222452301 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою про відкриття рахунку та надання кредитної картки. У цій заяві зазначені анкетні дані відповідача, її паспортні дані, РНОКПП, зареєстроване та фактичне місце проживання, номер телефону, а також умови обслуговування в межах договору комплексного банківського обслуговування.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що відповідач підписанням цієї заяви підтвердила прийняття Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та погодилася з умовами банківського обслуговування.
У заяві № 2001222452301 зазначено про встановлення кредитного ліміту за кредитною карткою у розмірі 10 000,00 грн, мінімальний платіж у розмірі 5 % від суми заборгованості, але не менше 100,00 грн, а також реальну річну процентну ставку 47,88 %.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту за договором від 14 січня 2019 року відповідачу була надана інформація про основні умови кредитування, зокрема про тип кредиту, суму кредитного ліміту, порядок погашення заборгованості, процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту та інші умови користування кредитом.
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту за договором № 2001222452301 від 14 січня 2019 року за відповідачем обліковувався кредитний ліміт за рахунком НОМЕР_1 , який змінювався банком у процесі користування відповідачем кредитним продуктом, а саме: 14 січня 2019 року було встановлено кредитний ліміт 10 000,00 грн, 11 грудня 2019 року його збільшено до 12 100,00 грн, 30 квітня 2020 року - до 15 000,00 грн, 14 серпня 2020 року - до 17 100,00 грн, 14 грудня 2020 року - до 19 200,00 грн, 20 квітня 2021 року - до 23 200,00 грн, 27 лютого 2022 року визначено ліміт 23 194,00 грн, а 16 березня 2022 року - 23 193,77 грн.
Отже, за договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 відповідачу був відкритий кредитний ліміт за кредитною карткою, яким відповідач користувалася, а розмір непогашеної заборгованості за тілом кредиту станом на 03 березня 2025 року становить 23 193,77 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 станом на 03 березня 2025 року загальна заборгованість відповідача за цим договором становить 35 965,84 грн, з яких: 23 193,77 грн - заборгованість за кредитом, 12 772,07 грн - заборгованість за процентами.
Відповідно до заяви від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою про надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі.
У цій заяві зазначено, що найменування кредитного продукту: споживчий кредит «GP X-sell ВСЕСЯНО 24», цільове призначення: загальні споживчі цілі, сума кредиту: 25 000,00 грн, строк кредиту: 24 місяці, розмір процентної ставки: 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,99 %, спосіб погашення: ануїтетними платежами.
Заява № 1001866312701 містить підпис клієнта, яким відповідач підтвердила отримання примірника заяви, ознайомлення з умовами договору комплексного банківського обслуговування, тарифами банку, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів.
Відповідно до графіка платежів, який міститься у заяві № 1001866312701, дата видачі кредиту та дата платежу визначені 29 числом кожного календарного місяця, платіжний період встановлений з 29 квітня 2021 року по 29 квітня 2023 року, кількість платежів становить 24. Чиста сума кредиту становить 25 000,00 грн, щомісячний платіж становить 1 789,28 грн, останній платіж становить 1 789,03 грн, а загальна сума платежів за 24 місяці становить 42 942,47 грн.
Відповідно до графіка платежів за договором № 1001866312701 щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 747,50 грн, а загальна сума такої комісії за строк кредитування становить 17 940,00 грн.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту за договором № 1001866312701 відповідачу до укладення договору була надана інформація про основні умови кредитування, загальні витрати за кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, розмір щомісячних платежів, а також наслідки прострочення виконання зобов`язань.
Відповідно до платіжної інструкції № TR.49039603.36885.8810 від 29 квітня 2021 року АТ «ПУМБ» здійснило перерахування кредитних коштів у сумі 25 000,00 грн за договором № 1001866312701 від 29 квітня 2021 року за позикою ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 станом на 03 березня 2025 року заборгованість відповідача становить 26 825,12 грн, з яких: 15 609,16 грн - заборгованість за кредитом, 3,46 грн - заборгованість за процентами, 11 212,50 грн - заборгованість за комісією.
Відповідно до заяви від 04 серпня 2021 року № 1010171240 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПУМБ» із заявою про надання споживчого кредиту на загальні споживчі цілі.
У цій заяві зазначено, що найменування кредитного продукту: споживчий кредит «GP X-sell ВСЕСЯНО online 24», цільове призначення: загальні споживчі цілі, сума кредиту: 15 000,00 грн, строк кредиту: 24 місяці, розмір процентної ставки: 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,99 %, спосіб погашення: ануїтетними платежами.
Заява № 1010171240 містить підтвердження того, що документ підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису 04 серпня 2021 року о 09 годині 48 хвилин. Від банку документ підписаний уповноваженою особою за допомогою кваліфікованого електронного підпису 04 серпня 2021 року о 09 годині 49 хвилин.
Відповідно до графіка платежів, який міститься у заяві № 1010171240, дата видачі кредиту та дата платежу визначені 04 числом кожного календарного місяця, платіжний період встановлений з 04 серпня 2021 року по 04 серпня 2023 року, кількість платежів становить 24. Чиста сума кредиту становить 15 000,00 грн, щомісячний платіж становить 1 073,57 грн, останній платіж становить 1 073,33 грн, а загальна сума платежів за 24 місяці становить 25 765,44 грн.
Відповідно до графіка платежів за договором № 1010171240 щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 448,50 грн, а загальна сума такої комісії за строк кредитування становить 10 764,00 грн.
Відповідно до паспорта споживчого кредиту за договором № 1010171240 відповідачу до укладення договору була надана інформація про основні умови кредитування, загальні витрати за кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, розмір щомісячних платежів, а також наслідки прострочення виконання зобов`язань.
Відповідно до платіжної інструкції № TR.51190164.37216.8810 від 04 серпня 2021 року АТ «ПУМБ» здійснило перерахування кредитних коштів у сумі 15 000,00 грн за договором № 1010171240 від 04 серпня 2021 року за позикою ОСОБА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 04 серпня 2021 року № 1010171240 станом на 03 березня 2025 року заборгованість відповідача становить 19 323,36 грн, з яких: 11 247,85 грн - заборгованість за кредитом, 2,51 грн - заборгованість за процентами, 8 073,00 грн - заборгованість за комісією.
Загальна сума заборгованості відповідача за кредитними договорами станом на 03 березня 2025 року становить 82 114,32 грн, з яких за договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 - 35 965,84 грн, за договором від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 - 26 825,12 грн, за договором від 04 серпня 2021 року № 1010171240 - 19 323,36 грн.
Відповідно до письмових вимог позивача та доказів їх направлення банк звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, однак відповідач у добровільному порядку заборгованість не погасила.
Позиція апеляційного суду
Згідно частини першої ст.368 ЦПК України, в апеляційному суді справа розглядається за правилами розгляду справ у суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За частиною третьою ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її розгляд здійснюється у письмовому провадженні, без виклику сторін.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі і додаткових поясненнях до неї, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 509, пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.
Згідно статтей 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з
урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового
обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти
договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї
глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1054, 1055 ЦК України ).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог Банку, оскільки відповідач, отримавши від банку кошти у кредит, свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої відповідачем не спростовано.
Так, за договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 відповідачу був відкритий кредитний ліміт за кредитною карткою, яким відповідач користувалася, а розмір непогашеної заборгованості за тілом кредиту станом на 03 березня 2025 року становить 23 193,77 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 14 січня 2019 року № 2001222452301 станом на 03 березня 2025 року загальна заборгованість відповідача за цим договором становить 35 965,84 грн, з яких: 23 193,77 грн - заборгованість за кредитом, 12 772,07 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - заборгованість за комісією.
Суд зробив правильний висновок, що правовідносини за цим договором мали характер користування кредитним лімітом за картковим рахунком, а не одноразової видачі кредиту в розмірі 23 193,77 грн. Саме тому збільшення та подальше коригування кредитного ліміту підтверджується окремою довідкою банку, а факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується виписками за рахунком та подальшим виникненням заборгованості.
Щодо доводів апелянта про відсутність доказів погодження умов кредитування по зазначеному кредитному договору, зокрема, сплати процентів за користування кредитом, колегія суддів звертає увагу, що заява № 2001222452301 містить підпис відповідача, її анкетні дані, відомості про картковий кредитний продукт, початковий розмір кредитного ліміту, мінімальний платіж, реальну річну процентну ставку, а також підтвердження приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Довідка про зміну кредитного ліміту підтверджує зміну ліміту у процесі користування відповідачем кредитним продуктом.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір від 14 січня 2019 року № 2001222452301 не ґрунтується виключно на непідписаних умовах або правилах банку, розміщених на сайті, а підтверджується підписаною відповідачем заявою, паспортом споживчого кредиту, довідкою про зміну кредитного ліміту та виписками за рахунком.
Тому посилання апелянта на правову позицію щодо неможливості стягнення платежів, передбачених лише непідписаними умовами та тарифами банку, не спростовує позовних вимог у цій справі, оскільки фактичні обставини цієї справи відрізняються: позивач надав підписані відповідачем документи, які містять індивідуальні умови кредитування, а також докази фактичного користування кредитними коштами.
Колегія суддів вважає, що відповідачка була повідомлена та знала про умови кредитування, зокрема, про тип кредитної лінії та відсоткову ставку, умови чого зазначені в її заяві, яка містить особистий підпис ОСОБА_1 . Відповідачка не оспорює факт укладання кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов`язань, він не спростований відповідачкою, а тому сумнівів у правильності розрахунку у колегії суддів не має.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять документів первинного бухгалтерського обліку, які б свідчили про виконання Банком умов договорів, колегія суддів вважає такі необґрунтованими, оскільки первинними документами, оформленими відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», щодо дійсної видачі Банком суми кредиту позичальнику можуть бути, зокрема, меморіальний ордер, платіжне доручення на перерахування кредитних коштів тощо. Поряд з цим, матеріали справи містять докази щодо надання позичальнику кредитних коштів, а саме платіжні інструкції № TR.49039603.36885.8810 від 29 квітня 2021 року та № TR.51190164.37216.8810 від 04 серпня 2021 року. У цих платіжних інструкціях зазначено платника, отримувача, суму перерахування, рахунки, а також призначення платежу - надання кредитних коштів за відповідними договорами позики ОСОБА_1 . При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що платіжні інструкції узгоджуються зі змістом заяв про надання споживчих кредитів, паспортами споживчого кредиту та графіками платежів, а тому в сукупності з іншими доказами є належним підтвердженням факту видачі кредитних коштів. Отже, доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів надання позичальнику кредитних коштів не відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.
Щодо правомірності стягнення комісії за кредитними договорами.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).
Умовами договору передбачено сплату відсотків за користування кредитом, а також комісію Банку за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон № 1734-VIII «Про споживче кредитування» не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит комісій та інших обов`язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту....»
Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на правові позиції Верховного Суду не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вони не є релевантними до обставин даного позову.
У спірних правовідносинах у відповідності до ДКБО АТ «ПУМБ» комісія за обслуговування кредитної заборгованості за Споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в Заяві про приєднання до Договору, від початкової (наданої) суми Споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць (період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів), у якому відбувається повернення заборгованості.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про платіжні послуги» до фінансових платіжних послуг належать такі послуги:
1) послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);
2) послуги із зняття готівкових коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);
3) послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі: а) виконання кредитового переказу; б) виконання дебетового переказу; в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;
4) послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), за умови що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі: а) виконання кредитового переказу; б) виконання дебетового переказу; в) виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;
5) послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;
6) послуги з переказу коштів без відкриття рахунку;
7) послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців.
До нефінансових платіжних послуг належать: 1) послуги з ініціювання платіжної операції; 2) послуги з надання відомостей з рахунків.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на виконані банком послуги, надання яких підтверджується серед іншого і випискою по рахунку щодо зарахування коштів на рахунок відповідача, списання коштів з рахунку для погашення заборгованості, нарахування відсотків та інших платежів тощо, умова про встановлення комісії за такі послуги не є нікчемною чи такою, що суперечить вимогам законодавства, оскільки перелічені операції не є послугами, що надаються безоплатно. Інформування клієнта про розмір та дату платежу, про залишок заборгованості не є послугами з розрахунково-касового обслуговування чи послугами з зарахування, нарахування та перерахування грошових коштів, а відтак, останні можуть надаватись за плату комісію, на підставі домовленості сторін договору.
Судом першої інстанції було встановлено, що у договорах від 29 квітня 2021 року № 1001866312701 та від 04 серпня 2021 року № 1010171240 комісія за обслуговування кредитної заборгованості була прямо визначена у заявах, паспортах споживчого кредиту та графіках платежів. За договором від 29 квітня 2021 року розмір такої комісії становив 747,50 грн щомісяця, а за договором від 04 серпня 2021 року - 448,50 грн щомісяця.
Відповідачка підписала відповідні заяви, а щодо договору від 04 серпня 2021 року заява підписана електронним підписом відповідачки. У цих документах зазначено, що відповідач ознайомлена з умовами договору комплексного банківського обслуговування, тарифами банку, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачка була обізнана з розміром комісії, порядком її сплати та загальною вартістю кредиту, а відповідна умова була погоджена сторонами під час укладення договорів. При цьому договори були укладені після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування», положення якого допускають включення до загальних витрат за кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
За таких обставин, доводи апелянта про нікчемність умов про сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості є безпідставними.
Із урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам представника відповідачки, викладені у відзиві, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну адвоката Тальчук Поліни Іллівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.В. Радченко
Судді В.О. Бездрабко
Л.А. Приходько
Оригінал: reyestr.court.gov.ua