Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №591/9173/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м.Суми

Справа №591/9173/24

Номер провадження 22-ц/816/417/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Нестеренка М. В.

за участю секретаря судового засідання – Чуприни В.І.,

у присутності:

представника відповідача Сумської обласної прокуратури – Циганенко Тетяни Анатоліївни

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Сумської обласної прокуратури

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2025 року у складі судді Ніколаєнко О.О., ухваленого в м. Суми, повне судове рішення складено 25 квітня 2025 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Сумської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 13 липня 2018 року з належного йому автомобіля було вилучено належне йому майно. В подальшому, ухвалою суду від 27 жовтня 2022 року зобов`язано прокурора Середино-Будського відділу Шосткинської окружної прокуратури повернути позивачу вилучене з транспортного засобу майно. На час подання позову до суду майно йому не повернуто. У зв`язку з невиконанням вказаного судового рішення відкрито кримінальне провадження. Він не мав статусу свідка, підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні, в рамках якого вилучене майно. Дане майно не є речовими доказами. Майном він користувався щоденно у повсякденному житті (інструменти, одяг, взуття, рибальські снасті). У результаті позбавлення позивача майна йому спричинені моральні страждання.

Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача 200 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 200 000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 10 000 грн 00 коп. та моральну шкоду в сумі 2 000 грн 00 коп.

В іншій частині вимог відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 та Сумська обласна прокуратура подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі Сумська обласна прокуратура, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що законом не передбачено відшкодування моральної шкоди із зазначених у позовній заяві підстав. Вказує на те, що суд першої інстанції передчасно вирішив майновий спір в порядку цивільного судочинства, оскільки за заявою позивача розпочате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в межах якого ОСОБА_1 , як сторона провадження має можливість захистити свої майнові права. Наголошує на тому, що рішення суду у кримінальних провадженнях не були прийняті, на даний час не встановлено ні факту заподіяння шкоди, ні особи, яка її спричинила позивачу, ні причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) прокурора та можливо завданими збитками в порядку, визначеному законом, що може привести до безпідставного списання коштів з Державного бюджету України.

Заявник апеляційної скарги посилається і на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження розміру майнової шкоди.

Вказує на те, що вилучене у позивача майно на зберігання прокурору не передавалося, а відповідно до ст. 307 КПК України прокурор позбавлений можливості оскаржити ухвалу слідчого судді про зобов`язання повернути майно.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду в частині стягнутого розміру шкоди змінити та стягнути майнову шкоду в розмірі 200 000 грн 00 коп. та моральну – 200 000 грн 00 коп.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що арештоване та не повернуте майно має для нього значну майнову цінність, загальна вартість якого становить 200 000 грн 00 коп. Посилаючись на обставини за яких йому було завдано шкоди, необхідність, починаючи з 2018 року, доводити свою невинуватість, відчуття несправедливості, викликане неповерненням майна на підставі ухвали слідчого від 27 жовтня 2022 року, прикладення ним зусиль для повернення арештованого майна та відновлення справедливості, у зв`язку із чим він змушений був звертатися за правничою допомогою до адвокатів, а тому, на думку заявника апеляційної скарги, оцінена вартість неповернутого майна у розмірі 10 000 грн 00 коп. та моральної шкоди у сумі 2000 грн 00 коп. є неспівмірною із заподіяною йому шкодою.

Відзивів на апеляційній скарги, у визначений апеляційний судом строк, подано не було.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта Сумської обласної прокуратури, яка підтримала доводи апеляційної скарги прокуратури та заперечила проти апеляції позивача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Сумської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 13 липня 2018 року заступником начальника СВ С-Будського ВП ГУНП в Сумській області було здійснено огляд місця події за участю власника транспортного засобу «VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 та огляд предметів у цьому ж транспортному засобі, про що складено відповідні протоколи (а.с. 35-42, 43-52).

Постановою заступника начальника СП С-Будського ВП ГУ НП в Сумській області визнано та приєднано до кримінального провадження №12018200250000163 в якості речових доказів речі згідно з переліком, вказаним у постанові.

Ухвалою від 18 липня 2018 року Середино-Будського районного суду Сумської області накладено арешт на майно згідно з переліком, вказаним в ухвалі, у тому числі транспортний засіб «VolkswagenTransporter, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_1 (а.с. 56-60).

Ухвалою Ямпільського районного суду м. Суми від 27 жовтня 2022 року у справі №586/1312/19 задоволено клопотання представника третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт ОСОБА_1 про повернення тимчасово вилученого майна.

Зобов`язано прокурора Середино-Будського відділу Шосткинської окружної прокуратури Мохортова В.В. повернути ОСОБА_1 майно, вилучене 13 липня 2018 року під час огляду автомобіля марки «Volkswagen Transporter», жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 за наступним переліком: полімерна сумка клітчата в смужку біло-синього кольору; коробка з-під автомобільного компресора; пластикова пляшка об`ємом 6 л. на половину заповнена водою; полімерна кришка білого кольору; полімерна кришка рожевого кольору; порожня пластикова пляшка з надписом «Моршинська», об`ємом 0,75л.; пластикова пляшка, на половину заповнена олією; рожевий полімерний пакет з картоплею; прозора полімерна пляшка з білою кришкою на половину заповнена цукром; металеві вантажні гирі; металева кормушка для риб; металева чайна ложка; скляна банка з світло зеленою кришкою наполовину заповнена кавою з цукром; смітник; столова ложка; кружка полімерна зеленого кольору; алюмінієва кришка; прозора полімерна баклажка на дні якої знаходиться вода; рожева ганчірка; білий шнурок; рожевий килимок з чорними смужками; гумові резинки для двірників автомобіля 2 шт.; резиновий шланг з металевою рукояткою, яка має регулювання подання газу з балону; вороток балонний металевий 17х19х21х23мм; полімерний білий пакет з двома синіми гумовими шкарпетками; дві гумові чорні калоші; полімерний прозорий пакет з жовтими вставками в якому знаходяться картон та котушка з ліскою; біла тканина з рожевими квітами; ганчірка забруднена синього кольору; тканина синього кольору з малюнком жовто-зелено-білого кольору у вигляді абстракцій; металеві труби білого кольору 20 шт.; білий полімерний пакет, в середині якого знаходиться зелена подушка; поролон світло-відбивний біло-сірого кольору; пластиковий ящик з рибальськими снастями чорного кольору; полімерна скатертина прозора; полімерний білий мішок в якому знаходиться білий полімерний мішок з зерном; полімерна жовта сумка з крупами перловими; кофта синього кольору у яку замотано металеве барбекю; металеві шампура 6шт. в полімерній тубі сірого кольору; дві сокири, одна з яких замотана в тканину рожевого кольору; пластиковий чорний ящик обтягнутий резиною затяжкою з автомобільним інструментом всередині /ключі, головки/; металева саперна лопата з дерев`яною рукояткою; біле полімерне відро; полімерний лоток рожевого кольору, в середині якого знаходяться черв`яки земляні; порожній полімерний пакет блакитного кольору; біле полімерне порожнє відро з кришкою; жовте полімерне порожнє відро без кришки об`ємом 5л.; біле полімерне порожнє відро без кришки; пакет з сіллю; 2 білі полімерні кришки; 1 полімерна синя кришка; 1 прозора полімерна кришка; прозора полімерна банка з закруткою чорного кольору; гумка червоного кольору; порожнє полімерне відро білого кольору; гумові тапки 43 розміру синього кольору /пара/; полімерний пакет чорного кольору, в середині якого знаходиться набір посуду рожевого кольору; прозорий полімерний пакет, в якому знаходиться полімерний чохол від дощу у згорнутому стані; картонна коробка, в якій знаходиться маска від комах; білий поліетиленовий пакет з під цукру, в якому знаходяться рибальські снасті /мармишки/; 2 металеві каструлі з ручками та кришками, таганок, пара рукавиць; пляшка прозора, поліетиленова, заповнена рідиною аналог уайт-спіріту; металева кружка; штани з боковими карманами пісочного кольору; фарба «зебра»; пара чорних рукавиць; резиновий пильник на колесо автомобіля; пара устілок для взуття; полімерна банка з шурупами; циліндр тормозний в картонній коробці; полімерний пакет з гвинтами; білий полімерний пакет з проводами та лампочками; проводка у пакеті; змазка для ШРУСа автомобілю; металева квадратної форми банка з чорним чаєм; металевий тубус зі спеціями; металева кришка та ручка; дощовик фіолетового кольору; ватні штани чохол з рибацькими вудками, котушками, рибацькими снастями /3спінінга, 3 вудки, 8 котушок, мор мишка, блесни, гачки/; презерватив; чохол з під спінінгу чорний; білий полімерний мішок; чорний поліетиленовий пакет в середині якого знаходиться вугілля для вогнища; дерев`яна палка на кінці якої закріплена обрізана пластикова пляшка; садок з сітки; коробка риболовна з відсіками для блешні та свинцевих вантажів; антистатичний полімерний спрей для торпедо; серветки; ганчірка червоного кольору; скотч; металева коробка з під крему; спіралі проти комах; бірюзова чашка; металева банка з мастилом для автомобіля; металева щітка; ганчірка забруднена білого кольору; пусті пляшка з під мінеральної води; поліетиленовий пакет; змазка ВД-40 автомобільна; металева щітка; молоток; набір ключів від 8-19 розмірів; ремінь ГРМ; полотенце; парасолька; чохол зеленого кольору; пластиковий стакан; рідке мило; балон змазки металевий «Макнул»; ліхтарик; поліетиленовий пакет; книга «Дар`я Донцова»; розчіска; пачка з під сигар; носки 2 пари; зарядний пристрій; ручка шарикова; ліхтарик; пластир; контактні запобіжники автомобільні; коробка «Некст» у якій знаходяться 8 грн. номіналом по 1 грн.; викрутка; ключі автомобільні; пластиковий шар жовтого кольору; коробка сірників; 4 кулькові ручки; паперовий журнал; документи у файлі; металевий болт з гайкою; картка пластикова; буксирувальний тканевий ремінь; клей монтажний; фарба; вогнегасник; аптечка. Ухвала набрала законної сили 27 жовтня 2022 року (а.с. 7-9).

Матеріали справи не містять доказів виконання вказаної ухвали суду.

Як вбачається з витягу з ЄРДР 24 січня 2023 року порушено кримінальне провадження 62023170040000025 на підставі ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 29 грудня 2022 року якою зобов`язано уповноважену особу 4 СВ ТУ ДБР у м. Полтаві внести відомості до ЄРДР по заяві Ковези А.І. в інтересах ОСОБА_1 від 07.11.2022 про невиконання судового рішення прокурором Шосткинської окружної прокуратури Махортовим В.В. (а.с. 10).

Судом першої інстанції також було досліджено фото та відеозапис транспортного засобу «VolkswagenTransporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , поміщеного на спецмайданчик.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та частково задовольняючи позов в частині стягнення майнової шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що за ухвалою суду, яка була постановлена 27 жовтня 2022 року та набрала законної сили зобов`язано прокурора Середино-Будського відділу окружної прокуратури повернути позивачу частину речей, які були вилучені під час огляду транспортного засобу. Такого обов`язку прокурор не виконав з невідомих причин. Вказані речі не визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та на них не було накладено арешт.

Колегія суддів не може в повному обсязі погодитись з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного:

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. (ч. 1, 6 ст. 319 ЦК України).

За правилами встановленими ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 58 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Згідно із частинами другою, четвертою статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною 4 статті 168 КПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності під час кримінального провадження (далі - Порядок).

Схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно (пункт 27 Порядку).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну поліцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, до основних завдань Національної поліції України належить реалізація державної політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Крім того, Національна поліція України здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності (підпункт 9 пункту 4 вищевказаного Положення).

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів цивільної справи вбачається, що під час проведення слідчої дії в межах кримінального провадження № 12018200250000163 внесеного до ЄРДР 13.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України заступником начальника СВ Середино-Будського ВП ГУНП в Сумській області було тимчасово вилучено речі позивача.

Вподальшому, постановою заступника начальника СВ С-Будського ВП ГУНП в Сумській області капітана поліції Михайлик Н.В. деякі з цих вилучених речей було визнано та приєднано до кримінального провадження № 12018200250000163 в якості речового доказу та передано на зберігання до камери речових доказів С-Будського ВП ГУНП в Сумській області за адресою вул.Вокзальна, 2, а ухвалою Середино-Будського районного суду Сумської області від 18 липня 2018 року на дане майно накладено арешт .

В той же час, вподальшому ухвалою Ямпільського районного суду м. Суми від 27 жовтня 2022 року у справі №586/1312/19 задоволено клопотання представника третьої особи, та зобов`язано прокурора Середино-Будського відділу Шосткинської окружної прокуратури Мохортова В.В. повернути ОСОБА_1 частину майна, вилученого 13 липня 2018 року під час огляду автомобіля марки «Volkswagen Transporter».

Під час розгляду вищезазначеного клопотання прокурор заперечував проти його задоволення і наполягав, що вилучення майна здійснювали працівники СВ Середино-Будського ВП ГУНП в Сумській області, а не представники прокуратури, але судовим рішенням саме на прокурора було покладено обов`язок повернення заявнику майна і дане рішення набрало законної сили, але виконано не було і дана обставина не оспорюється сторонами у справі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що судове рішення про повернення тимчасово вилученого майна позивачу у справі не було виконано і йому було заподіяно майнової шкоди .

В той же час , суд не може погодитись з висновками місцевого суду в частині стягнення на користь позивача майнової шкоди саме у розмірі 10000 гривень, оскільки суд при визначенні такого розміру виходив з засад розумності та справедливості, але присудження відшкодування майнової шкоди лише на припущеннях є недопустимим .

Позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував вартість вилученого майна, не заявлено клопотання про призначення експертизи з метою визначення вартості майна, не вказано індивідуалізованих ознак майна, яке було вилучене. Деяке із зазначеного у позовній заяві переліку майна очевидно не має будь-якої вартості. Вартість іншого неможливо встановити за відсутності доказів.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами розмір заподіяної йому майнової шкоди, а тому апеляційна скарга відповідача Сумської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 10 000 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

В той же час колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду в частині часткового задоволення позовних вимог позивача та стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.

Колегія суддів погоджується з розміром присудженої до стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 2000 грн, оскільки суд першої інстанції при визначенні її розміру врахував конкретні обставини справи, розмір, тривалість та характер заподіяних моральних страждань, а також виходив з загальних засад розумності та справедливості

Доводи апеляційної скарги прокуратури Сумської області про те, що позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди не заслуговують на увагу колегії суддів та спростовуються наявними матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу і доводи позивача в частині заподіяння йому моральної шкоди у більшому розмірі ніж визначено судом першої інстанції, у зв`язку з тим, що ним, починаючи з 2018 року, прикладались зусилля до повернення арештованого майна, оскільки частина вилученого у нього майна була визнана речовим доказом і на нього накладено арешт в рамках розслідування кримінального провадження обвинуваченим у якому є позивач у справі і остаточне рішення у цій кримінальній справі не прийнято і доля арештованого майна не вирішена.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами правомірності вимоги про відшкодування моральної шкоди, так як прокурором Середино-Будського відділу Шосткинської окружної прокуратури Мохортовим В.В. не було виконано судове рішення і не повернуто ОСОБА_1 частину майна, вилученого 13 липня 2018 року під час огляду автомобіля марки «Volkswagen Transporter, що позбавило позивача можливості користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном.

Таким чином, посилання та доводи апеляційних скарг позивача та прокуратури Сумської області в частині вирішення місцевим судом позову про стягнення моральної шкоди, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг , колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Сумської обласної прокуратури задовольнити частково , а рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Державного бюджету України на його користь матеріальної шкоди скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні цих вимог, рішення місцевого суду в частині вирішення вимог про стягнення моральної шкоди залишити без змін.

Керуючись ст.259, 268, 367, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Сумської обласної прокуратури задовольнити частково .

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2025 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Державного бюджету України на його користь матеріальної шкоди скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні цих вимог .

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 9 вересня 2026 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

М. В. Нестеренко