Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №522/26357/25
Суддя: Лозко Ю. П.
Номер провадження: 33/813/1780/26
Номер справи місцевого суду: 522/26357/25
Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.
Доповідач Лозко Ю. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
08.09.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,
вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1
на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2026 року
у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
встановив:
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Вирішено питання щодо судових витрат.
20 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що копію оскаржуваної постанови суду він отримав лище 10 серпня 2026 року під час ознайомлення з матеріалами справи.
Апеляційний суд перевіривши матеріали справи вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови суду, задоволенню не підлягає, а подану апеляційну скаргу, потрібно повернути особі, що її подала, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
Отже законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив перебіг строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її постановлення, а не з моменту отримання копії судового рішення, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, чи, зокрема її захисником.
Відповідно до наведеної вище норми, апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Законом передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Така позиція законодавця обґрунтована тим, щоб стимулювати особу сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов`язки, покладені на неї законом.
При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.
Поважними причинами потрібно вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на апелянта.
Так, оскаржувана постанова прийнята Приморським районним судом м. Одеси 26 травня 2026 року, тому строк на апеляційне оскарження цієї постанови суду закінчився 05 червня 2026.
З матеріалів справи убачається, що представництво інтересів ОСОБА_1 у Приморському районному суді м. Одеси здійснювала захисниця Пейчева С.Д., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії ВН №1641931 згідно з яким повноваження адвоката не обмежуються (а.с. 15).
З протоколу судового засідання від 26 травня 2026 року убачається, що в цьому судовому засіданні, в якому приймали участь ОСОБА_1 та його захисниця
Пейчева С.Д., судом оголошено прийняте рішення (а.с. 39), тобто сторона захисту була достеменно обізнана про результати розгляду справи.
Копію оскаржуваної постанови засобами електронного зв`язку захисниця
Пейчева С.Д. отримала 01 липня 2026 року (а.с. 47).
З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2026 року надіслано судом: 29.06.2026, зареєстровано: 30.06.2026, забезпечено надання загального доступу: 01.07.2026.
Отже, починаючи з 01 липня 2026 року сторона захисту мала можливість ознайомитися з мотивами оскаржуваного судового рішення та звернутися з апеляційною скаргою упродовж 10-ти денного строку.
Вказане свідчить про наявність сукупності передумов, які вочевидь не створювали перешкод стороні захисту для подання апеляційної скарги на вказану вище постанову суду упродовж 10-ти денного строку, починаючи з 01 липня 2026 року.
Разом з цим, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 до суду лише 20 серпня 2026 року.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
ЄСПЛ зауважує, що сторона, яка задіяна під час судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 21 листопада 1995 рокуу справі "Чірікоста і Віола проти Італії" ("Ciricosta and Viola v. Italy", заява N 19753/92)).
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.
Посилання апелянта щодо отримання повного тексту оскаржуваної постанови лише 10 серпня 2026 року, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, за умови отримання його захисницею копії судового рішення 01 липня 2026 року, апеляційний суд вважає необгрунтованими.
З огляду на викладене вище, апеляційним судом не встановлено підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2026 року, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження потрібно відмовити та відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2026 року.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.П. Лозко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua