Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №521/20468/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1400/26

Справа № 521/20468/25

Головуючий у першій інстанції Непорада О.М.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий – суддя Котелевський Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тьосової Я.В.,

представника Одеської митниці Держмитслужби України – Берназ В.П.,

захисника – Болгар А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Тарновського М. на постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 02.03.2026 року, якою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Болгарії, працюючого ФОП ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Болгарії НОМЕР_1 від 21.02.2023 року, орган що видав ОСОБА_2 ,

закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України,

встановив:

Згідно з оскарженою постановою, 16.08.2025 року, близько 01:05 год, в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці по смузі руху «зелений коридор» заїхав легковий автомобіль марки «LAND ROVER» реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN-код НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна під керуванням громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 разом із пасажиром громадянином Болгарії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Болгарії НОМЕР_1 від 21.02.2023 року.

В ході спільного митно-прикордонного огляду транспортного засобу, особистих речей водія та пасажира, в портмоне громадянина Болгарії ОСОБА_1 була виявлена монета жовтого кольору на аверсі зображено портрет чоловіка та напис по колу, на реверсі герб Російської імперії, номінал «5 рублей» і рік «1898», яка може становити історичну або культурну цінність.

При усному опитуванні, в порядку ст. 342 Митного кодексу України, Болгарії ОСОБА_1 , заявив посадовій особі митного органу про відсутність товарів та предметів, які підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, або які заборонені чи обмежені до переміщення через митний кордон України. Виявлені предмет переміщувався без ознак приховування та його виявлення не було ускладнене у будь-якій спосіб.

Вказаний предмет громадянин Болгарії ОСОБА_1 не задекларував письмово та не заявив під час усного опитування. Дозвільні документи у громадянина Болгарії ОСОБА_1 , на момент перетину митного кордону, були відсутні.

Таким чином, громадянин Болгарії ОСОБА_1 не заявив митному органу точні відомості про переміщувані ним через митний кордон предмети, які підлягають обов`язковому декларуванню та обмежені до переміщення через митний кордон України.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про ПМП за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України.

За результатами судового розгляду суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та закрив провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Також, суд зобов`язав Одеську митницю Держмитслужби, монету жовтого кольору на аверсі зображено портрет чоловіка та напис по колу, на реверсі герб Російської імперії, номінал «5 рублей» і рік «1898» - повернути ОСОБА_1 , або уповноваженій ним особі.

Не погоджуючись із постановою місцевого суду, представник Одеської митниці Держмитслужби Терновський М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою громадянина Болгарії ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції зазначеної статті.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до Наказу Міністерства Культури та Мистецтв України від 22.04.2002 року №258 «Про затвердження Iнструкцiї про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України» дозвіл Державної служби контролю потрібен на вивезення вітчизняних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів, паперових грошових знаків до 1960 року включно.

Представник Митниці зазначає, що на металевій монеті зазначена дата виготовлення до 1960 року, тому відповідно до Наказу Міністерства Культури та Мистецтв України від 22.04.2002 року №258 «Про затвердження Iнструкцiї про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», тому вона підлягає обов`язковому декларуванню за встановленою формою.

Заслухавши суддю-доповідача; представника митниці, яка підтримала апеляційну скаргу; захисника, який заперечував проти її задоволення; дослідивши матеріали справи про порушення митних правил; перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі; апеляційний суд дійшов таких висновків.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.

Згідно зі ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідків, а також іншими документами.

Апеляційний суд вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Положеннями ст.489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.471 МК України, адміністративна відповідальність настає за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.

Відповідно до Примітки ст.471 МК України під недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).

Склад правопорушення є головною підставою для юридичної відповідальності особи.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.4 МК України декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. При цьому, згідно з п.4 ч.1 зазначеної статті визначено поняття ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України, яка являє собою сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Апеляційним судом встановлено, що 16.08.2025 року, близько 01:05 год, в зону митного контролю пункту пропуску «Орлівка» ВМО №5 митного поста «Придунайський» Одеської митниці по смузі руху «зелений коридор» заїхав легковий автомобіль марки «LAND ROVER » реєстраційний номер НОМЕР_2 VIN-код НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна під керуванням громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 разом із пасажиром громадянином Болгарії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Болгарії НОМЕР_1 від 21.02.2023 року.

В ході спільного митно-прикордонного огляду транспортного засобу, особистих речей водія та пасажира, в портмоне громадянина Болгарії ОСОБА_1 була виявлена монета жовтого кольору на аверсі зображено портрет чоловіка та напис по колу, на реверсі герб Російської імперії, номінал «5 рублей» і рік «1898», яка може становити історичну або культурну цінність.

На думку митниці, своїми діями ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю, жодних дозвільних документів на право переміщення через державний кордон України вищевказаної монети не пред`явив, таким чином не задекларував товари (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території.

Суд першої інстанції, обґрунтовуючи рішення про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення зазначив, що в протоколі про порушення митних правил головний держаний інспектор вказав на те, що вході спільного митно-прикордонного огляду транспортного засобу, особистих речей водія та пасажира, в портмоне громадянина Болгарії ОСОБА_1 була виявлено монета жовтого кольору на аверсі зображено портрет чоловіка та напис по колу, на реверсі герб Російської імперії, номінал «5 рублей» і рік «1898», яка може становити історичну або культурну цінність.

Також, суд послався на висновок дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №1420003600-0252 від 15.10.2025 року: наданий на дослідження зразок у вигляді монети золотисто-жовтого кольору із написами та зображеннями. Монета виготовлена зі сплаву на основі золота: золото основа; інші елементи мідь та в невеликих кількостях залізо та срібло.

При цьому суд зазначив, що орган, який складав протокол не довів, що вилучена монета є монетою, яка представляє культурне чи історичне значення.

Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду законним та обґрунтованим, оскільки суд в достатній мірі приділив увагу дослідженню та аналізу матеріалів справи, які свідчать про те, що вилучена монета не є предметом, що підпадає під заборони чи обмеження, щодо вивезення з митної території України, тому ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, з огляду на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Посилання представника митниці на те, що виявлені монети підлягають декларуванню, з урахуванням дати їх виготовлення до 1960 року, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки митний орган не довів перед судом, що монета відповідає критеріям, визначеним Законом України від 21.09.1999 року №1068-ХІV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та п.2 Наказу Міністерства Культури та Мистецтв України від 24.04.2002 року №258 «Про затвердження інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасового вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», так як матеріали справи не містять будь-яких досліджень, висновків експертиз або навіть спеціалістів щодо вказаної монети на предмет визначення культурного або історичного її значення. Окрім дослідження на зміст металів, будь-яких інших досліджень вказаної монети Одеською митницею не здійснено.

Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність саме суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

На думку апеляційного суду, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази на підтвердження існування головного елементу правопорушення, а саме – об`єктивної сторони, у зв`язку з відсутністю предметів, які підлягають декларуванню.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п.2 ст.6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, оскільки обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні, а будь-який сумнів трактується на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За викладених, апеляційний суд приходить до висновку, що в даній справі митним органом не було доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, у зв`язку із чим рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 62 Конституції України, ст. 529 Митного Кодексу України ст.ст.7, 247, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Терновського М. – залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 02.03.2026 року, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.471 МК України закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський