Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №484/35/26 — Миколаївський апеляційний суд

09.09.26

22-ц/812/1458/26

Провадження № 22-ц/812/1458/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 вересня 2026 року м. Миколаїв

справа № 484/35/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Муругова В.В.,

із секретарем – Чистою В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 29 квітня 2026 року суддею Маржиною Т.В., у приміщенні цього ж суду, (повний текст складено того ж дня), у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до

ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У січні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним вище позовом.

Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_1 є його батьком. З 2009 року батьки почали проживати окремо, він проживав з матір`ю.

Заочним рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання синів ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.02.2010 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

З досягненням ним вісімнадцятирічного віку стягнення аліментів припинилося.

Проте, він є учнем 3с класу денної форми навчання Технікуму № 5 ім. Зенона Адама Ремі у м. Новий Сонч за спеціальністю Технік з монтажу обладнання та систем відновлюваної енергетики. Навчання закінчується у квітні 2028 року. У зв`язку з цим працювати він не може, самостійних доходів не має та потребує допомоги батьків.

Усі його витрати, пов`язані з навчанням, оплачує мати, при цьому відповідач добровільної участі у його матеріальних витратах не приймає.

Стан здоров`я та матеріальне становище ОСОБА_1 дозволяють йому утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання.

На підставі зазначеного просив стягнути з ОСОБА_1 аліменти на його утримання у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, до закінчення навчання - 30.04.2028 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Узагальнені доводи інших учасників

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, пославшись на його недоведеність та відсутність у нього можливості надавати сину матеріальну допомогу.

Зазначав, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку навчанням, понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо. Також позивач не зазначає, чи він перебуває на державній формі навчання чи оплатній та не надає доказів на підтвердження даної обставини, що свідчить про приховування факту перебування його на повному державному забезпеченні.

Крім того, аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів повинні сплачувати обоє батьків, проте доказів надання коштів матір`ю позивач не надає.

Також зазначав, що він є пенсіонером, має інвалідність ІІІ групи, має захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби та потребує періодичного лікування.

Крім зазначеного просив суд врахувати, що він має родину та на його утриманні перебуває неповнолітня доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У запереченнях на відзив відповідача ОСОБА_2 зазначав, що він навчається на безоплатній формі навчання, технікум не забезпечує студентів гуртожитком, у зв`язку з навчанням він тимчасово проживає у старшого брата, у зв`язку з навчанням на денній формі позбавлений можливості здійснювати трудову діяльність та самостійно орендувати житло, усі витрати на харчування, проїзд у міському транспорті, придбання одягу та необхідних навчальних матеріалів у повному обсязі несе його мати самостійно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2026 року позов задоволено частково, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 05.01.2026 року до закінчення ОСОБА_2 навчання - 30.04.2028 року, але не більше, ніж до досягнення 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 1 331, 20 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 має дохід, який забезпечує йому можливість сплати аліментів саме у розмірі доходів, з метою забезпечення повнолітній дитині, яка продовжує навчання, умов життя, достатніх для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду змінити, зменшивши розмір аліментів на утримання сина до 1/8 частини його доходів.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована недоведеністю позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 приховано інформацію про те, що у навчальному закладі він перебуває на повному державному утриманні.

Також відповідач зазначав, що не надів суду інформації про свої доходи від підприємницької діяльності, оскільки суд не постановлював такої ухвали та він був позбавлений можливості її виконати.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Чобану В.В. просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Посилалсь на те, що наявність у відповідача інвалідності III групи не свідчить про неможливість утримання сина; наявність іншої дитини не є безумовною підставою для відмови або зменшення розміру аліментів, оскільки сам по собі факт наявності у відповідача дитини від іншого шлюбу не пливає на його можливість сплачувати аліменти на сина, народженого від попереднього шлюбу. Крім того, батьки не мають компенсувати розмір аліментів за рахунок утримання однієї дитини порівняно з іншою; відповідач є фізичною особою-підприємцем та приховав від суду свій реальний дохід від підприємницької діяльності. Посилання відповідача на відсутність ухвали суду про витребування такого доказу є безпідставними, оскільки суд відповідач не був позбавлений можливості надати цей доказ самостійно.

2.Мотивувальна частина

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно довідки про навчання в школі № ZSB.4317 143 2025.UK від 23.09.2025 року, виданої дирекцією Технікуму № 5 ім. Зенона Адама Ремі, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем 3с класу денної форми навчання Технікуму № 5 ім. Зенона Адама Ремі у м. Новий Сонч за спеціальністю Технік з монтажу обладнання та систем відновлюваної енергетики. Навчання закінчиться у квітні 2028 року.

За таких обставин ОСОБА_2 не має можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання.

Відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, отриманої внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 18.01.2022 року Управлінням праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області. Розмір його пенсії складає 9 478 грн.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 23.11.2013 року Відділом ДРАЦС по місту Первомайську реєстраційної служби Первомайського МУЮ у Миколаївській області, ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 .

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 29.05.2014 року Відділом ДРАЦС по місту Первомайську реєстраційної служби Первомайського МУЮ у Миколаївській області, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позиція апеляційного суду

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3, від 15 травня 2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:

- досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

- продовження ними навчання;

- потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;

- наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Аналогічний висновок викладено у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У справі, що переглядається, встановлено, що позивач ОСОБА_2 є повнолітнім сином відповідача ОСОБА_1 та є учнем 3с класу денної форми навчання Технікуму № 5 ім. Зенона Адама Ремі у м. Новий Сонч за спеціальністю Технік з монтажу обладнання та систем відновлюваної енергетики. Навчання закінчиться у квітні 2028 року.

Відповідач коштів на утримання сина не надає.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" визначено, що прожитковий мінімум на працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328 грн.

На відміну від аліментів на неповнолітню дитину, при стягненні аліментів на дитину, яка досягла повноліття, необхідно враховувати, чи має батько можливість надання такого утримання та чи повнолітні дочка, син, що продовжують навчання, у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги.

Обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №761/10510/17.

У справі, що переглядається, враховуючи обсяг наданих сторонами доказів на підтвердження майнового стану, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доцільність стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у розмірі частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 05.01.2026 року до закінчення ОСОБА_2 навчання - 30.04.2028 року, але не більше, ніж до досягнення 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

Та обставина, що відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, сама по собі не може свідчити про наявність у нього доходу у розмірі, який надає можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі доходів.

При цьому ні стороною позивача, ні судом не з`ясовано розміру доходів відповідача, який він отримує від підприємницької діяльності.

Також стороною позивача суду не надано інформації про розмір доходів матері позивача ОСОБА_2 , з метою встановлення фактичної можливості обох батьків забезпечити повнолітній дитині, яка продовжує навчання, належних умов проживання та розвитку.

Також апеляційний суд вважає за необхідне врахувати ту обставину, що на утриманні відповідача ОСОБА_1 знаходиться малолітня дитина – донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Установивши зазначені обставини, колегія суддів доходить висновку, що розмір аліментів, який буде достатнім для забезпечення повнолітнього сина відповідача, який продовжує навчання, складає 1/6 частину усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – зміні, зі зменшенням суми стягуваних аліментів з до 1/6 частини.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2026 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 05.01.2026 року, до закінчення ним навчання, тобто до 30.04.2028 року, але не більше, ніж до досягнення ним 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: В.В.Коломієць

В.В.Муругов

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 08 вересня 2026 року