Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №490/1239/26 — Миколаївський апеляційний суд

09.09.26

22-ц/812/1877/26

Справа №490/1239/26

Провадження № 22-ц/812/1877/26

Доповідач в апеляційній інстанції: Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 вересня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2026 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Гуденко О.А., дата складання повного рішення не зазначена, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі – ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Товариство) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 18 грудня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1485-4949.

Як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A8438, для підписання кредитного договору №1485-4949 від 18.12.2024 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 6 300,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період- 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка - 0,65 % в день; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. 0.75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Додатковою угодою №1 від 21 грудня 2024 року до договору про відкриття кредитної лінії №1485-4949 від 18 грудня 2024 року позичальнику ОСОБА_1 надано додаткові кошти у кредит у сумі 700 грн.

Додатковою угодою №2 від 14 січня 2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1485-4949 від 18 грудня 2024 року позичальнику ОСОБА_1 надано додаткові кошти у кредит у сумі 700 грн.

Позивач через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року на карту відповідача, чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав та станом на 19 січня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 27 926,79 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 7 109,35 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 16 967,44 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК - 3 850 грн.

Посилаючись на викладене, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також 2622 грн 40 коп. судового збору.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1485-4949 продукту «CreditKasa» від 18 грудня 2024 року, Додатковими угодами до цього договору від 21 грудня 2024 року та від 14 січня 2025 року у розмірі 3 048,65 грн, а також витрати на судовий збір у сумі 1000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що договір про відкриття кредитної лінії №1485-4949 від 18 грудня 2024 року та додаткові угоди до цього договору від 21 грудня 2024 року та від 14 січня 2025 року, укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Дослідженими судом доказами також підтверджується, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором №1485-4949 від 18.12.2024 року вбачається, що позивачем в період з 18 грудня 2024 року по 13 січня 2026 року нараховано проценти у розмірі 16967,44 грн.

Судом досліджено даний розрахунок та встановлено, що за вказаний вище період відповідачкою вносилися платежі на погашення заборгованості загальна сума яких складає 8501,35 грн

Разом з тим, суд звернув увагу, що з наданого розрахунку вбачається що платіж у сумі 1000 грн, який був внесений відповідачкою 04 серпня 2025 року взагалі позивачем не враховувався, хоча і значиться в розрахунку, а отже сума нарахованих процентів повинна бути на 1000 грн менша, а саме 15967,44 грн.

Крім того, суд зазначив, що відповідачкою надано квитанцію №20616-1083-497744698 від 12 червня 2026 року на суму 7000 грн та скріншот платіжної операції з мобільного додатку «Приват 24» від 16.06.2026 року на суму 115,44 грн, якими підтверджується сплату ОСОБА_1 тіла кредиту за кредитним договором №1485-4949 від 18 грудня 2024 року на загальну суму 7110,44 грн.

Отже, позичальником під час розгляду справи вжито активних дій щодо погашення заборгованості за кредитом, крім того надано докази звернення до кредитодавця з метою позасудового врегулювання спору, на що їй було відмовлено і збільшено розмір заборгованості.

Також, відповідачем надано докази на підтвердження, що вона має на утриманні важкохвору неповнолітню дитину, яка потребує постійного медикаментозного лікування.

Суд першої інстанції вважав, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, тому в силу принципу розумності та справедливості, розмір відсотків не може перевищувати 150% від суми виданого кредиту, а в даному випадку сума відсотків не може перевищувати 11 550,00 грн (7700 грн х 150%).

За такого, прийшов до висновку про зменшення розміру нарахованих процентів, який перевищує основну заборгованість більше ніж у три рази, враховуючи сплату відповідачкою процентів у розмірі 8501,35 грн розмір заборгованості по відсотків становить 3048,65 грн (11550 - 8501,35).

Крім того згідно розрахунку заборгованості, позивачем за період з 12 березня 2025 року по 05 травня 2025 року нараховані відсотки за ст. 625 ЦК України за вказаним договором у сумі 3850 грн.

Суд першої інстанції виснував, що зважаючи на те, що заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України за Договором №1485-4949 від 18.12.2024 року нарахована в період дії в Україні воєнного стану, тому ОСОБА_1 звільняється від обов`язку її сплати на користь кредитора, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 3850 грн є такими, що не підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його до апеляційного суду.

В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» посилаючись на те, що рішення є таким, що прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1485-4949 від 18.12.2024 року у розмірі 3 048,65 грн та судового збору у розмірі 1 000 грн скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 27 926,79 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що базовий період – строк протягом якого боржник зобов`язаний сплачувати саме проценти за користування кредитом (в даному випадку - 14 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися (в даному випадку - 392 дні з урахуванням додаткових угод).

Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п.4.10 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом. Починаючи з дня видачі кредиту до дату фактичного повернення всієї суми кредиту.

В свою чергу, згідно наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості за договором 1485-4949 від 18 грудня 2024 року, станом на 19 січня 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.10. кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.13. Договору), що погоджений між сторонами.

Крім того, відповідно до умов Кредитного договору, а саме п. 6.9. Договору Позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити Кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу Кредитодавця.

Вказують, що комісія за надання кредиту була також відображена і в тексті кредитного договору, який був підписаний відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за кредитним договором.

Зазначають, що чинна норма Закону України « Про споживче кредитування», яка також діяла на дату укладання договору з відповідачем, і яка передбачає звільнення від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань, не застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені за межами періоду, що встановлений п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», тобто з 23 січня 2024 року, тому позивач має всі підстави для нарахування та витребування з відповідача сплати неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання, в тому числі процентів, передбачених статтею 625 ЦК України якщо умовами договору передбачена сплата таких платежів.

Звертають увагу, що згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (міститься в матеріалах справи) вбачається, що позивачем не нараховувались відповідачу штраф та пеня за не виконання зобов`язань, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 «Про захист прав споживачів» та ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Сторони про розгляд справи повідомлені належним чином.

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України (в редакції на час подачі апеляційної скарги) апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 стаття 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає таким вимогам закону не повною мірою.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що 18 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений Договір про відкриття кредитної лінії №1485-4949 продукту «CreditKasa» (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.п.2.2) сторони погодили, що Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором.

За п.п 4.1, 4.2 Договору загальний розмір Кредиту (сума Кредиту) за цим Договором становить 6300,00 гривень. Дата надання/видачі Кредиту 18.12.2024.

Відповідно до п.п. 4.6 Договору, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту.

За п.4.8. Договору базовий період складає 28 календарних днів.

Згідно з п.4.10 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою; 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% , вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту. (п.4.11. Договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі – Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 17 грудня 2025 року (п.4.13. Договору).

Згідно п.п. 4.16 денна процентна ставка становить 0.914 %.

Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

21 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1485-4949 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», згідно якої Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди: сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди становить: 6300,00 грн; сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 163,80 грн; сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу Кредиту становить: 945,00 грн.

Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових грошових коштів у Кредит за Договором та продовження строку кредитування/строку дії Договору на наступних умовах: кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 700.00 грн.

Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у Кредит: 21.12.2024 р.

Після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 7000 грн, яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди.

Позичальник зобов`язується повернути Суму Кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит. Крім того, Позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед Кредитодавцем сплатити Несплачені проценти та Несплачену комісію (у випадку їх наявності) у строки та на умовах, викладених у Договорі.

Сторони домовились продовжити строк кредитування на 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить: 368 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому п. 12.7 Договору.

Також сторони погодили, що після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором.

У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: сума Кредиту становить: 7000.00 грн; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 365 календарних днів.

Згідно з п.2.8 додаткової угоди, незалежно від того, яка процентна ставка застосовувалася за користування кредитом до укладання цієї додаткової угоди, з дати укладання цієї додаткової угоди нараховування процентів за користування сумою кредиту здійснюється на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі грошових коштів у кредит за цією додатковою угодою до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною стандартною процентною ставкою становить 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою; 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Денна процентна ставка становить 0.919% .

14 січня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1485-4949 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», згідно якої Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди: сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди становить: 6300,00 грн; сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 0,00 грн; сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу Кредиту становить: 0,00 грн.

Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових грошових коштів у Кредит за Договором та продовження строку кредитування/строку дії Договору на наступних умовах: кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 700.00 грн, дата надання/видачі додаткових грошових коштів у Кредит: 14.01.2025 р.

Після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 7000.00 грн., яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди.

Позичальник зобов`язується повернути Суму Кредиту у строк, що становить 365 календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит. Крім того, Позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед Кредитодавцем сплатити Несплачені проценти та Несплачену комісію (у випадку їх наявності) у строки та на умовах, викладених у Договорі. Сторони домовились продовжити строк кредитування на 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить: 392 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому п. 12.7 Договору.

Також сторони погодили, що після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит будуть змінені умови кредитування за Договором.

У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів кредит: сума кредиту становить: 7000.00 грн; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 365 календарних днів.

Згідно з п.2.8 додаткової угоди, незалежно від того, яка процентна ставка застосовувалася за користування кредитом до укладання цієї додаткової угоди, з дати укладання цієї додаткової угоди нараховування процентів за користування сумою кредиту здійснюється на залишок суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі грошових коштів у кредит за цією додатковою угодою до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною стандартною процентною ставкою становить 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою; 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Денна процентна ставка становить 0.876 % .

Відповідно до квитанцій АТ «КБ «ПриватБанк» №2565672413 від 18 грудня 2024 року, №2567413280 від 21 грудня 2024 року та №2581329767 від 14 січня 2025 року через систему LiqPay на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 за цим Договором №1485-4949 від 18 грудня 2024 року, Додатковими угодами до цього договору від 21 грудня 2024 року та 14 січня 2025 року перераховано кошти в загальній сумі 7700,00 грн.

Відповідно до наданого розрахунку станом на 19 січня 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 27 926,79 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 7 109,35 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 16 967,44 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК - 3 850 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та процентам, зважаючи на сплату відповідачкою тіла кредиту, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з останньою на користь позивача 3048 грн 65 коп. заборгованості по процентам.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною 5 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині 1 статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Положеннями частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 4 статті 263 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, а саме, що кредитний договір від 18 грудня 2024 року, додаткові угоди від 21 грудня 2024 року та 14 січня 2025 року укладені сторонами в електронному вигляді, підписані позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», чому передувала верифікація відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі – на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (позикодавця) із зазначенням своїх особистих даних, зокрема, РНОКПП, серії та номеру паспорту, адреси реєстрації місця проживання, контактних відомостей, реквізитів карткового рахунку та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківський рахунок (картку), який відповідачу не належить, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту його укладання, який у цій справі не оспорюється.

Такий висновок суду також відповідає правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22).

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем під час розгляду справи в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором сплачено 7110 грн 44 коп.

Маючи передбачений законом обов`язок на перевірку доказів, з`ясування фактичних обставин справи та встановлення правовідносин, які виникли між сторонами, суд першої інстанції зважаючи на сплату відповідачкою вищевказаної суми дійшов обґрунтованого висновку про повне зарахування цих коштів на погашення заборгованості по кредиту.

Згідно із частиною 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За частиною ж другою цієї статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

Водночас за змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Суд першої інстанції на підставі наявних у справі та оцінених у відповідності із вимогами статті 89 ЦПК України в їх сукупності та взаємозв`язку доказів, встановив фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін, надав їм відповідну правову оцінку та дійшов висновку про те, що часткове виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань з повернення отриманих від позивача кредитних коштів разом із нарахованими відповідно до умов договору процентами за користування кредитними коштами, є підставою для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором на користь позивача.

Згідно долученого позивачем до справи розрахунку розмір заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, які нараховані за період з 18 грудня 2024 року по 13 січня 2026 року складає 16967 грн.44 коп.

Зменшуючи розмір заборгованості по процентам та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість по процентам у меншому розмірі, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір нарахованих позивачем процентів не може перевищувати 150% від суми виданого кредиту, а цій справі сума процентів не може перевищувати 11500 грн ( 7770 грн х 150%). За такого з врахуванням сплаченої відповідачем в рахунок погашення відсотків 8501 грн.35 коп., вважаючи, що встановлений умови кредитного договору розмір процентів є несправедливим відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», стягнув з відповідачки заборгованість по процентам у розмірі 3048 грн. 65 коп.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в меншому ніж нараховано позивачем за користування кредитними коштами розмірі, вважає їх помилковими, зважаючи на таке.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначаються Законом України «Про споживче кредитування» визначає.

Відповідно до пунктів 10, 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

За умовами укладеного сторонами договору його укладено на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника (пункт 2.2), тому спірні правовідносини підпадають під регулювання Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно із пунктом 1-1 частини 1 статті 1 цього закону 1-1) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За такого позивач як кредитодавець за укладеними сторонами договорами має право на отримання процентів за наданими у користування відповідачу кредитними коштами відповідно до умов договору.

Так, відповідно до частин 1 та 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Частиною 5 статті 18 цього ж закону передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором

У справі, яка переглядається відсутні докази визнання недійсними умов Договору, або висування споживачем - відповідачем у справі таких вимог.

Аналіз вказаної законодавчої норми, висновків Верховного Суду (див. до прикладу постанови від 09 вересня 2020 року по справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року по справі 524/5556/19), свідчить, що її положення застосовуються при нарахуванні боржникові у зобов`язанні непропорційно великих сум як відповідальність за невиконання зобов`язання.

Натомість у справі, яка переглядається, згідно розрахунку заборгованості за позовними вимогами нарахування неустойки (штрафу та пені) на заборгованість відповідачці не проводилась, а проценти за користування кредитними коштами за своєю правовою природою не відносяться до компенсації у разі невиконання боржником зобов`язань, тому не підпадають під ознаки, наведені у статі 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також колегія суддів вважає не застосовним у справі, яка переглядається, висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24, оскільки в ній, на відміну від справи, яка переглядається, спірні правовідносини виникли у зв`язку невиконанням обов`язків з оплати робіт та наданих послуг, а не у кредитних правовідносинах, а Верховним Судом у згаданій справі вирішував питання: чи може суд зменшити розмір інфляційних втрат, а також розмір трьох процентів річних, який не перевищує законодавчо встановлений, тоді як у справі, яка переглядається, предметом позову є стягнення процентів за користування кредитними коштами.

За встановлених у справі обставин та враховуючи наведені у цій постанові положення закону, що регулюють правовідносини у сфері споживчого кредитування, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за процентами, які нараховані в межах строку кредиту у розмірі 16967 грн.44 коп. Сплачені відповідачкою кошти у розмірі 8501 грн.35 коп. були зараховано позивачем на погашення заборгованості по процентам та враховані при проведенні остаточного розрахунку заборгованості за кредитом. Також враховано і 1000 грн, яка була сплачена 04 серпня 2025 року. За такого доводи апеляційної скарги в цій частині є слушними.

Щодо стягнення з відповідача 3850 грн процентів, нарахованих позивачем за невиконання позичальником зобов`язань згідно статті 625 ЦК України, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність для цього підстав, оскільки відповідно до вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки спірна сума нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану ОСОБА_1 звільнена від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Колегія суддів відхиляє аргумент апеляційної скарги на спростовування висновку суду щодо стягнення процентів на підставі статті 625 ЦК України про зміни регулювання звільнення споживача від відповідальності за порушення зобов`язань у Законі України «Про споживче кредитування», оскільки наведені вище норми ЦК України є універсальними та регулюють усі відносини у сфері кредитування.

Оскільки позивачем при зверненні до суду вимог щодо стягнення з відповідача на своє користь комісії не заявлялися, доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Оскільки оскаржуване рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог (стягнення зменшеної ніж розрахованої позивачем суми заборгованості за процентами) ухвалено внаслідок невірної оцінки наявних у справі доказів та неправильного застосування судом першої інстанції норм права, що регулюють кредитні відносини, є підстави, передбачені пунктами 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, для зміни рішення та стягнення з відповідача на користь позивача 16967 грн 44 копзаборгованості за процентами за користування кредитними коштами за кредитним договором №1485-4949 від 18 грудня 2024 року та додатковими угодами до цього договору від 21 грудня 2024 року та 14 січня 2025 року.

Тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

В силу частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду змінено, відповідно, є підстави для зміни проведеного судом першої інстанції розподілу судового збору та відповідного стягнення судового збору за подання апеляційної скарги.

За подання позовної заяви ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплатило 2662 грн. 40 коп. судового збору, за подання апеляційної скарги 3993 грн 60 коп.

Так, суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги на 60.76%.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 4044 грн.18 коп. судового збору за розгляд справи судом першої та апеляційної інстанцій (2662 грн. 40 коп. + 3993 грн 60 коп.) х 60.76%).

Згідно з частин 4, 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення у цій справі, є дата складення повного судового рішення - 09 вересня 2026 року.

Керуючись статтями 367,368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 червня 2026 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 16967 грн 44 коп. заборгованість за процентами за користування кредитними коштами за кредитним договором №1485-4949 від 18 грудня 2024 року та додатковими угодами до договору від 21 грудня 2024 року та 14 січня 2025 року, а також 4044 грн 18 коп. судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 09 вересня 2026 року.