Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №488/21/25 — Миколаївський апеляційний суд

08.09.26

22-ц/812/1113/26

Провадження № 22-ц/812/1113/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Миколаїв

справа № 488/21/25

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Тищук Н.О., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання Чистою В.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва, ухвалене 28 січня 2026 року під головуванням судді Щеглової Я.В., повне судове рішення складено 09 лютого 2026 року,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» ( далі – АТ «СЕНС БАНК») звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Позивач зазначав, що 27 грудня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» ( після зміни найменування - АТ «СЕНС БАНК») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490054622, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 11 900,99 доларів США. Того ж дня, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору, між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк» було укладено договір поруки № 490054622-П. Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2014 року у справі №488/5980/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №49005462332 у загальному розмірі 154 987 грн 98 коп.

Посилаючись на те, що відповідач дотепер заборгованість не погасила, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на їх користь згідно ст. 625 ЦК України інфляційні втрати за період з 28 серпня 2013 року по 23 лютого 2022 року в сумі 193 115 грн 02 коп.; три проценти річних за період з 28 серпня 2013 року по 23 лютого 2022 року в сумі 39 490 грн 00 коп., а всього 232 605 грн 11 коп.

Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що наведені позивачем розрахунки трьох процентів річних і інфляційної складової не відповідають вимогам закону, що виключає задоволення вимог про стягнення нарахованих ним сум. Так, суд першої інстанції вказував, що умовами укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 кредитного договору було визначено кредитні зобов`язання в іноземній валюті, в зв`язку із чим у АТ «СЕНС БАНК» відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат. Крім того три процента річних та інфляційні втрати АТ «СЕНС БАНК» нараховував на суму стягнення, зазначену у рішенні суду, до якої було включено заборгованість як за кредитом і процентами, так і неустойка за несвоєчасне повернення кредиту, на яку, за висновком суду першої інстанції, не можна нараховувати передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України суми.

В апеляційній скарзі АТ «СЕНС БАНК», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду та ухвалити нове, про задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для нарахування інфляційних витрат, не звернувши увагу, що такі нарахування здійснено на невиконані зобов`язання, встановлені рішенням суду саме в національній валюті - гривні. Крім того суд помилково не врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16 і №646/14523/15, де зазначено, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов`язань. Оскільки невиконаними зобов`язаннями є сума заборгованості згідно рішення суду, то нарахування інфляційних витрат та 3% річних здійснюється на всю суму невиконаних зобов`язань.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони вдруге не з`явились, про день, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені: АТ «СЕНС БАНК» - шляхом доставлення повістки-повідомлення до електронного кабінету у системі «Електронний суд»; ОСОБА_1 – шляхом неодноразового направлення повісток-повідомлень за її зареєстрованим місцем проживання, які повернулись до апеляційного суду з відміткою пошти про неможливість їх вручення в зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 173, 174, 177, 178). Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Від АТ «СЕНС БАНК» надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 27 грудня 2007 між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (кредитором) та ОСОБА_2 (позичальником) укладено кредитний договір № 490054622 на купівлю транспортних засобів, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 11 900,99 доларів США, зі сплатою 14,5% річних, на строк до 27.12.2012.

У якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредиту 27.12.2007 між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (поручителем) укладено договір поруки № 490054622-ІІ.

Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.04.2014 у справі № 488/5980/13-ц частково задоволено позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. З відповідачки на користь ПАТ «Альфа-Банк» стягнуто 154 987,98 грн. заборгованості за кредитним договором з яких: заборгованість по кредиту - 82 562,17 грн.; заборгованість по відсоткам - 64 169,64 грн.; пеня - 82 562,17 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» судовий збір в розмірі 2 987,33 грн.

Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство АТ «СЕНС БАНК», про що 01 грудня 2023 року було внесено відповідний запис до Державного реєстру банків.

Заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.04.2014 року у справі № 488/5980/13-ц відповідачкою ОСОБА_1 не виконано.

Вказані обставини підтверджуються наданою позивачем інформацією станом на 10.04.2026 року про виконавче провадження № 51253107, яке знаходиться на виконанні у Корабельному ВДВС у м. Миколаєві ОМУ МУЮ (а.с. 133-135).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем розрахунки трьох процентів річних і інфляційних втрат у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 заочного рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.04.2014 року не відповідають вимогам закону.

Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками з огляду на нижчевикладене.

Так, згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У справі, яка переглядається, АТ «СЕНС БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до частини другої статті 625 ЦК України у зв`язку з невиконанням останньою грошових зобов`язань, які виникли на підставі судового рішення.

Тобто предметом позову у цій справі є стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат за відповідні періоди за невиконання грошового зобов`язання щодо стягнення з відповідачки на користь позивача грошових сум, підтверджених судовим рішенням.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені частиною другою статті 11 ЦК України.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно зі статтями 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Такі висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18).

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Судом було встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, який було забезпечено договором поруки, укладеними між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 .

Судовим рішенням у справі № 488/5980/13-ц стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам та пені в загальному розмірі 154 987,98 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою вказаного судового рішення АТ «СЕНС БАНК» звернувся до суду з позовом у цій справі.

Тобто спірні правовідносини стосуються наслідків невиконання судового рішення і до цих правовідносин застосовуються положення статті 625 УЦК України.

Отже суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, помилково виходив з того, що оскільки рішенням суду була стягнута не тільки заборгованість за кредитом і процентами, а і пеня, то зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, не можуть бути нараховані на суму стягнення, зазначену у рішенні суду.

Також не можна вважати правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у зв`язку із тим, що умовами укладеного між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 кредитного договору було визначено кредитні зобов`язання в іноземній валюті, оскільки судовим рішенням у справі № 488/5980/13-ц заборгованість з відповідачки ОСОБА_1 була стягнута в національній валюті України – гривні.

За такого колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог АТ «СЕНС БАНК» інфляційних втрат та 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, у зв`язку з невиконанням відповідачкою судового рішення у справі № 488/5980/13-ц.

Разом із тим, перевіряючи наданий позивачем розрахунок позовних вимог, колегія суддів звертає увагу на те що АТ «СЕНС БАНК» нараховувало інфляційні втрати та 3 % річних за період з 28.08.2013 року по 23.02.2022 року.

У постановах від 20.08.2025 у справі №910/10616/24, від 11.11.2025 у справі №922/4758/24, від 27.01.2026 Верховний Суд виснував, що моментом початку прострочення відповідачем грошового зобов`язання у спірних правовідносинах є наступний день після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.04.2014 у справі №488/5980/13-ц набрало законної сили 25.04.2014 (а.с. 40-41). Отже моментом початку прострочення відповідачкою грошового зобов`язання є 26.04.2014.

За такого, апеляційний суд не може погодитись із розрахунком АТ «СЕНС БАНК», а тому заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат підлягає зменшенню до 181 645 грн 90 коп. (сума, на яку нараховуються інфляційні втрати - 154987.98 грн.; період, за який проводиться нарахування: з 26.04.2014 р. до 23.02.2022 р.).

За таких обставин також підлягає зменшенню і заявлена позивачем до стягнення сума трьох процентів річних в розмірі 36 420 грн 05 коп. відповідно до наведеного розрахунку:

Сума заборгованості, на яку нараховуються три проценти річних від простроченого грошового зобов`язання – 154987.98 грн.

Період за який нараховуються три проценти річних від простроченого грошового зобов`язання: з 26.04.2014 р. до23.02.2022 р.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів простроченняКількість днів у році3 % річних

154987.9826.04.2014 - 31.12.20142503653184.68

154987.9801.01.2015 - 31.12.20153653654649.64

154987.9801.01.2016 - 31.12.20163663664649.64

154987.9801.01.2017 - 31.12.20173653654649.64

154987.9801.01.2018 - 31.12.20183653654649.64

154987.9801.01.2019 - 31.12.20193653654649.64

154987.9801.01.2020 - 31.12.20203663664649.64

154987.9801.01.2021 - 31.12.20213653654649.64

154987.9801.01.2022 - 23.02.202254365687.89

За такого, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про те, що заявлені позивачем вимоги не відповідають вимогам закону, та відмовив у задоволенні таких вимог у повному обсязі, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову. Отже з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» підлягає стягненню на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 218 065 грн 95 коп. (36 420 грн 05 коп. + 181 645 грн 90 коп.).

Отже апеляційна скарга АТ «СЕНС БАНК» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судового збору до задоволених вимог (93,75 %) також з ОСОБА_1 на користь АТ АТ «СЕНС БАНК» підлягає стягненню судовий збір за позовну заяву в розмірі 2 616 грн 80 коп. та апеляційну скаргу в розмірі 3 925 грн 20 коп., а всього - 6 542 грн 00 коп.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задовольнити частково.

Заочне рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" 218 065 грн 95 коп. (двісті вісімнадцять тисяч шістдесят п`ять гривень дев`яносто п`ять копійок), які складаються з 36 420 грн 05 коп. - трьох процентів річних та 181 645 грн 90 коп. - інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" судовий збір за позовну заяву та апеляційну скаргу в розмірі 6 542 грн 00 коп. (шість тисяч п`ятсот сорок дві гривні).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: Н.О. Тищук

О.О. Ямкова

Повна постанова складена 09 вересня 2026 року