Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №705/756/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 705/756/26

провадження № 22-ц/4809/1454/26

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участі секретаря – Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2026 року у складі судді Запорожця О. М. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви

В лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив:

- змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , згідно судового наказу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2024 року;

- стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до повноліття дитини;

- виконавчий лист, виданий на виконання судового наказу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31 грудня 2024 року відкликати.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі судового наказу з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу.

Водночас ОСОБА_1 сплачує аліменти у розмірі 1/4 частини доходу на утримання іншої дитини, у зв`язку з чим загальний розмір його аліментних зобов`язань становить 1/2 частини доходу.

Позивач також посилався на істотну зміну свого сімейного та матеріального стану, оскільки перебуває у зареєстрованому шлюбі з особою з інвалідністю II групи, яка потребує матеріальної підтримки та додаткових витрат на лікування.

Крім того, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, що зумовлено складним матеріальним становищем.

Оскільки зазначені обставини ускладнюють виконання позивачем аліментних зобов`язань у встановленому розмірі, останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2026 року цивільний позов задоволено у повному обсязі.

Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.12.2024 у справі № 705/6913/24 з розміру частки всіх видів заробітку (доходу) позивача до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання законної сили цим рішенням і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1 331 грн 20 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами зміну його сімейного та матеріального стану, зокрема укладення нового шлюбу, необхідність матеріальної підтримки дружини у зв`язку зі станом її здоров`я, а також наявність обов`язку зі сплати аліментів на утримання іншої дитини.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені обставини відповідно до ст. 192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів, а тому задовольнив позов у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати аліментів відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність зміни сімейного та матеріального стану позивача та наявність підстав для зменшення розміру аліментів.

ОСОБА_1 не надав належних доказів перебування дружини на його утриманні, необхідності її постійної матеріальної підтримки та додаткових витрат на лікування, а також погіршення власного матеріального становища.

Натомість, за даними декларацій позивача за 2024–2025 роки, його доходи збільшилися, а дружина має самостійний дохід, який перевищує дохід позивача, що, на думку скаржниці, спростовує доводи про її перебування на його утриманні.

Крім того, суд першої інстанції не розглянув клопотання про дослідження відповідних декларацій та не надав оцінки цим доказам.

Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу

Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2026 року без змін.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із зазначенням про причини невручення «адресат відсутній».

За змістом пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

За таких обставин, ОСОБА_1 в силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд вирішив розглядати справу за їх відсутності, що відповідає положенням статті 372 ЦПК України.

За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 11 годину 30 хвилин 02 вересня 2026 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю якого є ОСОБА_2 .

На підставі судового наказу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2024 року у справі № 705/6913/24 з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, на виконання якого ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрито виконавче провадження.

Також позивач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання якої з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Крім того, 07 червня 2025 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , яка є особою з інвалідністю II групи.

До матеріалів справи позивачем також долучено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 29 січня 2026 року, копії зведеної аналітики його кредитної історії та квитанцій на підтвердження понесених витрат.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дозволяє дійти висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 691/926/20.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно даних з Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «ДІЯ» відповідно до актового запису про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 в смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, його батьком записано – ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_2 (а. с. 7).

Судовим наказом Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2024 року у справі № 705/6913/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно з 10 грудня 2024 року до досягнення дитиною повноліття, що підтверджує наявність та розмір аліментного обов`язку позивача (а. с. 8).

Відповідно до постанови державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умань Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08.10.2025 відкрито виконавче провадження щодо стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки усіх видів його заробітку ( доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, з 10.12.2024 і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 9).

Відповідно актового запису про народження батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а. с. 10).

Постановою державного виконавця від 18 травня 2013 року відкрито виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підтверджує наявність у позивача аліментних зобов`язань щодо іншої дитини (а. с. 11).

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 підтверджується, що 07 червня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, після державної реєстрації якого дружина змінила прізвище на ОСОБА_6 (а. с. 12).

Копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_7 є особою з інвалідністю II групи (а. с. 13).

Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 29 січня 2026 року підтверджується наявність у позивача заборгованості зі сплати аліментів та її розмір за відповідний період (а. с. 14).

Зведеною аналітикою кредитної історії ОСОБА_1 , сформованою Українським бюро кредитних історій станом на 02 лютого 2026 року, підтверджується наявність у позивача кредитних зобов`язань: у звіті відображено 17 кредитів, з яких 12 закриті та 5 відкриті, а також відомості про поточну заборгованість і платежі за кредитними договорами (а. с. 15-28).

Квитанціями та фіскальними чеками за 2024–2025 роки підтверджуються витрати на медичні обстеження та лабораторні дослідження, зокрема проведення ультразвукових досліджень та лабораторних аналізів у медичних закладах (а. с. 29-36).

Щорічною декларацією ОСОБА_1 за 2024 рік підтверджується, що ОСОБА_1 отримав заробітну плату у розмірі 263 836 грн, а його дружина ОСОБА_7 — дохід у розмірі 418 853 грн. Також у декларації відображено належне декларанту та членам його сім`ї нерухоме майно, зокрема квартиру в м. Умань площею 36,5 кв. м, а також транспортні засоби, відомості про які наведені у відповідному розділі декларації (а. с. 67-79).

Аналізуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини його доходу відсутні, оскільки позивач не довів належними та достатніми доказами істотного погіршення свого матеріального стану після ухвалення судового наказу від 24 грудня 2024 року, яке б унеможливлювало сплату аліментів у раніше визначеному розмірі.

Сам по собі факт наявності у позивача іншої дитини та сплати аліментів на її утримання не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на сина, оскільки відповідні аліментні зобов`язання існували ще до видачі судового наказу від 24 грудня 2024 року, а отже не свідчать про подальшу зміну сімейного чи матеріального стану позивача.

Крім того, реєстрація 07 червня 2025 року шлюбу з ОСОБА_7 та наявність у неї інвалідності II групи самі по собі не підтверджують перебування дружини на утриманні позивача чи необхідності її повного матеріального забезпечення, а позивачем не надано належних доказів розміру систематичних витрат на лікування дружини та того, що такі витрати істотно погіршили його матеріальне становище.

Натомість щорічною декларацією позивача за 2024 рік підтверджується, що він отримав заробітну плату в розмірі 263 836 грн, тоді як дохід його дружини становив 418 853 грн, тобто остання мала самостійний дохід, який перевищував дохід позивача, що не узгоджується з твердженнями про необхідність її утримання.

Наявність у ОСОБА_1 кредитних зобов`язань та заборгованості зі сплати аліментів також не може сама по собі бути достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки не доводять істотного погіршення його матеріального становища.

Отже, позивач, на якого відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України покладено обов`язок доведення обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не довів такого погіршення матеріального чи зміни сімейного стану, які б з урахуванням якнайкращих інтересів дитини обґрунтовували зменшення розміру аліментів, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Розглядаючи спір, суд першої інстанції не надав належної оцінки всім наявним у справі доказам, не встановив фактичного погіршення матеріального становища позивача та не з`ясував, яким чином наведені ним обставини вплинули на можливість сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2026 року скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, сплачений ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 597 грн 44 коп підлягає стягненню на її користь з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 1 597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) грн 44 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. І. Чельник