Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №346/3281/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/3281/26

Провадження № 22-ц/4808/1592/26

Головуючий у 1 інстанції Третьякова І. В.

Суддя-доповідач Луганська

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Луганської В.М.

суддів – Девляшевського В.А., Василишин Л.В.

учасники справи

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Приватне акціонерне товариство «Прикарппаттяобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарппаттяобленерготрейд»,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України)

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 ,

на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року, постановлену судом у складі Третьякової І.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Прикарппаттяобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарппаттяобленерготрейд» про скасування протоколу засідання комісії АТ «Прикарппаттяобленерготрейд» щодо акта про порушення Правил користування електричною енергією, скасування нарахування обсягів спожитої електричної енергії,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Прикарппаттяобленерго», ТОВ «Прикарппаттяобленерготрейд» в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення комісії АТ «Прикарпаттяобленерго» з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ №092953 від 29.01.2025 року оформленого протоколом №39 засідання комісії Центру обліку електричної енергії «Східний» АТ «Прикарпаттяобленерго» від 21 11.03.2025року; скасувати коригуючий розрахунок вартості електричної енергії по ор 27026685( ОСОБА_1 ) за період з 12.08.2024 по 01.03.2025 року здійснений ТОВ «Прикарпатенерготрейд» на підставі рішення комісії АТ «Прикарпаттяобленерго» з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ №092953 від 29.01.2025 року оформленого протоколом №39 засідання комісії Центру обліку електричної енергії «Східний» АТ «Прикарпаттяобленерго» від 11.03.2025року; скасувати нарахування обсягів спожитої електричної енергії по ор 27026685( ОСОБА_1 ) з 01.03.2025 по 30.05.2025 року на непобутові потреби здійснених ТОВ «Прикарпатенерготрейд» на підставі рішення комісії АТ «Прикарпаттяобленерго» з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ №092953 від 29.01.2025 року оформленого протоколом №39 засідання комісії Центру обліку електричної енергії «Східний» АТ «Прикарпаттяобленерго» від 11.03.2025року.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ТОВ «Прикарпатенерготрейд» про скасування протоколу засідання комісії АТ «Прикарпаттяобленерго» щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, скасування нарахування обсягів спожитої електричної енергії передано на розгляд Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Науменко І.В. , звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року, ухвалити нове рішення, яким справу № 346/3281/26 направити до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржниця зазначила, що відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

За положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Зо змістом позовних вимог позивачка є побутовим споживачем електричної енергії та звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення комісії відповідача з розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ №092953 від 29.01.2025 року, що оформлено протоколом №39 засідання комісії Центру обліку електричної енергії «Східний» АТ «Прикарпаттяобленерго» від 11.03.2025року, скасування коригуючого розрахунок вартості електричної енергії, скасувати нарахування обсягів спожитої електричної енергії, що стосуються житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачці на праві власності.

У постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року, у справі № 910/6644/18 зазначено, що виключна підсудність застосовується до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Аналогічна позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 202 року у справі №910/10647/18.

Оскільки по справі спір стосується прав та обов`язків сторін, пов`язаних з обслуговуванням і використання нерухомого майна у вигляді електропостачання, споживання електроенергії, відповідно до правил виключної підсудності, висновків Верховного суду справа підсудна Коломийському міськрайонному суду Івано-Франківської області за місцем знаходження нерухомого майна позивачки.

З цих підстав ухвала Коломийського міськрайонного суду Івано Франківської області є помилковою та підлягає скасуванню.

Крім того, зазначила, що позивачка у взаємовідносинах із відповідачем є споживачкою електричної енергії, отже на взаємовідносини сторін поширюється положення Закону «України про захист прав споживачів».

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено учасникам справи право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про передачу справи на розгляд до іншого суду (п. 9 частини першої статті 353 ЦПК України) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, інформація про дату час і місце розгляду справи оприлюднена на офіційному вебпорталі судової влади України.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Передаючи цивільну справу № 346/3281/26 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго», ТОВ «Прикарпатенерготрейд» про скасування протоколу засідання комісії АТ «Прикарпаттяобленерго» щодо розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, скасування нарахування обсягів спожитої електричної енергії на розгляд Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області, суд першої інстанції виходив з того, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходитьз наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Частиною 1 ст. 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справ до його юрисдикції (предметної та суб`єктної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції.

За правилом, встановленим ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені у пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Аналогічний висновок викладений у постанові № 911/2390/18 від 16 лютого 2021 року Великої Палати Верховного Суду.

Позиція Великої Палати Верховного Суду ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових. У разі конкуренції правил підсудності (статті 27 та 30 ЦПК України) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Тому на спори, предметом яких є, стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладено щодо користування майном, поширюються норми ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

З позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з приводу дій відповідачів щодо складення акту про порушення ПРРЕЕ №092953 від 29 січня 2025 року АТ «Прикарпаттяобленерго», в якому зафіксовано виявлені порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на не побутові потреби (п. 5.1.20 ПРРЕЕ), а також щодо перерахунку обсягу розподіленої електричної енергії спожитої у період з 12.08.2024 до 01.03.2025 року по об`єкту «житловий будинок» (виробниче приміщення) EIC – 62Z8180300155099 за адресою: АДРЕСА_2 та подальше віднесення обсягів спожитої електричної енергії з 01.03.22025 року по 30.05.2025 року на непобутові потреби.

Постачання електричної енергії до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачці на праві власності, здійснюється на підставі приєднання до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 23.01.2023 року через мережі АТ «Прикарпаттяобленерго».

Оскільки предметом спору є правомірність рішення комісії АТ «Прикарпаттяобленерго», прийнятого за результатами розгляду Акта про порушення ПРРЕЕ, а також правомірність здійснених на його підставі коригуючого розрахунку та нарахувань обсягів електричної енергії спожитої за об`єктом споживача - житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на даний спір поширюються норми ч. 1 ст. 30 ЦПК України, а тому позивачкою правильно подано позов до суду за місцезнаходженням даного нерухомого майна. Тому доводи апеляційної скарги є слушними.

Згідно ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо визначення територіальної підсудності справи, ухвалене судове рішення не може вважатися законними і обґрунтованими, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Коломийського районного суду Івано-Франківської області.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , задовольнити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2026 року скасувати, справу направити до Коломийського районного суду Івано-Франківської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 08 вересня 2026 року.

Судді: В.М. Луганська

В.А. Девляшевський

Л.В.Василишин